Перед найсильнішим Ель-Ніньйо в історії в океанах помітили тривожний сигнал: що показали супутники

Науковці, які проаналізували понад два десятиліття супутникових спостережень, з’ясували, як потепління океанічних вод впливає на морські організми під час Ель-Ніньйо. Дослідження показало, що підвищення температури поверхні океану може обмежувати надходження поживних речовин до фітопланктону. За словами дослідників, планктонні спільноти є основою морської харчової мережі, від якої залежить важлива економічна діяльність.

Про це повідомило видання Daily Mail.

Ель-Ніньйо є частиною природного кліматичного явища Ель-Ніньйо — Південне коливання, під час якого температура поверхні моря в екваторіальній частині Тихого океану підвищується. Такі цикли змінюють один одного кожні два-сім років.

У межах дослідження вчені поєднали супутникові спостереження з генетичним аналізом зразків фітопланктону, зібраних у різних районах світу. Вони вивчали так званий нутрієнтний стрес — стан, який виникає через нестачу поживних речовин, зокрема заліза, фосфору та азоту.

Фітопланктон живиться поживними речовинами, які надходять з холодними водами, що піднімаються з океанічних глибин. Однак потепління поверхневих вод посилює утворення теплого шару на поверхні, що обмежує надходження цих речовин із нижчих шарів океану.

Для спостережень дослідники використали спектрорадіометр MODIS на супутнику NASA Aqua. За його допомогою вони вимірювали зміни співвідношення вуглецю і хлорофілу у фітопланктоні. Науковці зазначають, що зменшення кількості хлорофілу відносно вуглецю є ознакою зростання нутрієнтного стресу. Крім того, команда проаналізувала генетичні маркери мікроорганізму Prochlorococcus, ДНК якого також свідчила про дефіцит поживних речовин.

Аналіз показав, що найгірший дефіцит поживних речовин дослідники виявили в субтропічних кругообігах Атлантичного, Тихого та Індійського океанів — великих районах відносно спокійних вод. У південній частині Тихого океану команда зафіксувала один з найвищих рівнів нутрієнтного стресу, пов’язаного з дефіцитом азоту й заліза.

Також науковці проаналізували наслідки Ель-Ніньйо 2015–2016 років — одного з найпотужніших за всю історію спостережень. За їхніми даними, тоді температура поверхні моря в окремих регіонах підвищувалася на 2,3°C. Супутникові спостереження показали, що це явище пригнічувало підняття багатих на поживні речовини глибинних вод в екваторіальній частині Тихого океану та посилювало дефіцит поживних речовин.

Результати дослідження оприлюднені на тлі прогнозів щодо можливого формування надзвичайно сильного Ель-Ніньйо. Згідно з дослідженням Європейського центру середньострокових прогнозів погоди, наприкінці року температура поверхні моря в екваторіальній частині Тихого океану може перевищити середні показники приблизно на 3°C, а в окремих сценаріях — більш ніж на 4°C.

Експерт з екстремальних погодних явищ Імперського коледжу Лондона Теодор Кіпінг заявив, що якщо такий прогноз справдиться, це може бути найсильніше Ель-Ніньйо за всю історію спостережень. За його словами, таке явище може суттєво вплинути на погодні процеси у світі, змінюючи траєкторії штормів і сприяючи виникненню хвиль спеки або посух.

Крім того, фахівці припускають, що надзвичайно сильне Ель-Ніньйо може сприяти подальшому зростанню глобальної температури та зробити 2026 рік одним з найспекотніших за весь період спостережень.

Нагадаємо, вчені попереджають: через прихований вплив глобального потепління Ель-Ніньйо готує людству абсолютно нові, непередбачувані наслідки.