Під Землею можуть існувати мікроби, що «сплять» мільйони років — чого вони чекають

Глибоко під поверхнею планети існують мікроорганізми, які здатні залишатися у стані спокою сотні тисяч і навіть мільйони років. Науковці вивчають, що саме утримує це приховане життя у «сні» та які сигнали можуть його пробудити.

Про це повідомило видання Live Science.

В книзі «Внутрішньоземні істоти: відкриття найдивнішого життя на Землі» Карен Г. Ллойд, мікробна біогеохімікиня з Університету Південної Каліфорнії, описує мікроскопічні організми, що мешкають у товщі морських осадів і земної кори.

За даними досліджень, ці мікроби ростуть і розмножуються вкрай повільно, але зберігають життєздатність у надзвичайно суворих умовах — без світла, зі стабільною температурою та мінімальним доступом до поживних речовин. Вони настільки глибоко поховані, що не реагують на добові чи сезонні цикли.

Натомість такі організми можуть бути чутливими до значно повільніших геологічних процесів — руху тектонічних плит, формування тріщин у земній корі або змін у потоках підземних рідин. Авторка зазначає, що біологічні дані свідчать про можливу еволюційну адаптацію цих мікробів до життя в морських відкладеннях, зокрема через специфічні ферменти та надповільний метаболізм.

Водночас такий спосіб існування ставить під сумнів класичне уявлення про дарвінівський природний добір, адже більшість цих організмів майже не утворює нових поколінь. Ллойд припускає, що перевага може полягати не в частоті розмноження, а в здатності дуже довго зберігати життєздатність і «чекати» на рідкісні події — наприклад, геологічні зсуви або переміщення осадових порід, які відкривають доступ до нових джерел поживних речовин.

У такому разі вихід мікробів зі стану спокою після сотень тисяч або мільйонів років може дати їм перевагу для відновлення росту та передавання своїх адаптацій далі. Науковці наголошують, що ці процеси лише починають вивчати, а життя під Землею, ймовірно, існує за часовими масштабами, які значно виходять за межі людського сприйняття.

Нагадаємо, раніше вчені пояснили, чому люди виживають після опіків краще за інших приматів.