Поставив вчених в глухий кут: майже 300 тисячорічний череп змінив уявлення про еволюцію людини
Знахідка з Петралони може переписати частину історії еволюції людини. Череп віком близько 300 тисяч років не має характерних рис ні Homo sapiens, ні неандертальця.
- Автор публікації
-
Череп Петралони. Фото: Nadina/CC BY-SA 3.0
Знайдений у грецькій печері череп віком майже 300 тисяч років знову поставив у глухий кут науковців. Виявлений у 1960-х роках у вапняковій печері неподалік Салонік, він так і не вписався у відоме дерево людської еволюції — рештки не схожі ні на Homo sapiens, ні на неандертальця.
Про це повідомило видання Iflscience.
Череп, вкритий товстим шаром темно-коричневого кальциту, протягом сотень тисячоліть буквально зрісся зі стіною печери. Нижня щелепа не збереглася — імовірно, її зруйнував тривалий процес кальцифікації. Спершу дослідники припускали, що знахідка може належати до Homo erectus або неандертальців. Згодом з’явилися гіпотези про раннього Homo sapiens. Однак детальний аналіз показав: череп не має характерних ознак жодного з цих видів.
Нове зацікавлення до знахідки спричинила її морфологічна подібність до 300-тисячолітнього черепа із Замбії, який більшість фахівців відносить до Homo heidelbergensis — виду, що розглядається як можливий спільний предок сучасних людей і неандертальців.
Датування черепа з Греції тривалий час залишалося найбільшою проблемою: дослідження давали розкид від 170 до 700 тисяч років. У 2025 році вчені використали новий підхід — визначення віку кальциту за урановим рядом — і отримали мінімальний показник близько 286 тис. років (±9 тис.).
Професор Кріс Стрінгер, палеоантрополог Музею природознавства в Лондоні та співавтор роботи, уточнив, що реальний вік може бути дещо більшим, якщо кальцит сформувався не одразу після потрапляння черепа в печеру. Попри це, результати узгоджуються з віком африканського зразка H. heidelbergensis і підтримують гіпотезу про існування єдиної широкої популяції цього виду, яка охоплювала Європу та Африку у середньому плейстоцені.
«Однак, як це типово для вивчення еволюції людини, реальність, ймовірно, ще складніша, ніж припускає ця вже заплутана історія», — йдеться в статті.
Нагадаємо, біологи знайшли спосіб зазирнути в історію Землі на 4,2 мільярда років назад. Виявилося, що гени нашого найпершого предка працюють як архів: у них збереглися дані про життя, яке існувало ще до того, як природа створила перші складні клітини.