Провідний український дизайнер вважає, що Україна може стати лідером доступності цифрової медицини
Український UX/UI дизайнер Віталій Хоменко розробив системний підхід до аналізу бар’єрів доступності в медичних застосунках для користувачів з когнітивними порушеннями. Він обіймає посаду Principal Designer в Orizon Design — монреальській дизайн-студії, серед клієнтів якої Lenovo, Zara, Red Bull та Telus, а також співпрацює з американським продуктом у сфері охорони здоров’я.
Підхід ґрунтується на дослідженні, яке поєднує аналіз наукової літератури з практичною евристичною перевіркою реальних медичних застосунків (MyChart, Medisafe, Ada) за критеріями когнітивної доступності WCAG 2.1. На відміну від стандартних аудитів доступності, які перевіряють переважно технічні параметри (контрастність кольору, читання екранами для незрячих, альтернативний текст), підхід Хоменка напряму пов’язує конкретні елементи інтерфейсу з конкретними когнітивними функціями, які вони навантажують: наприклад, глибока навігація перевантажує робочу пам’ять, а непередбачувані зміни інтерфейсу заважають процедурній пам’яті. У результаті дослідження виявлено шість категорій бар’єрів та розроблено практичні рекомендації, зокрема: обмеження критичних дій до двох кроків навігації, стабільність навігаційної структури між оновленнями, підтвердження перед незворотними діями, мультимодальне подання інформації (текст + іконки + аудіо) та персоналізовані спрощені режими інтерфейсу.
«Доступність часто розглядають як технічну вимогу в кінці процесу, а не як частину дизайн-мислення з самого початку. Для людей з когнітивними порушеннями це означає застосунки, якими вони фізично не можуть скористатися. В контексті війни це вже не абстрактна проблема дизайну, а питання, чи отримає людина з контузією або ПТСР доступ до допомоги вчасно», — зазначає Хоменко.
За словами дизайнера, після повномасштабного вторгнення кількість людей, які потребують доступних цифрових рішень, зросла в Україні у рази, а телемедицина стала для багатьох основним каналом отримання допомоги, особливо в регіонах з пошкодженою медичною інфраструктурою.
«У США вимоги доступності для медичних цифрових сервісів вже є стандартом, закріпленим на рівні законодавства, і я щодня бачу, як великі продуктові команди це впроваджують на практиці. Україна може уникнути багатьох помилок, які інші країни проходили роками, якщо адаптувати ці стандарти зараз, поки цифрова медицина в країні ще формується», — каже він.
Дослідження, яке лягло в основу підходу, було опубліковане в науковому виданні «Педагогічна Академія: наукові записки».
Хоменко переконаний, що доступність цифрових медичних сервісів найближчими роками стане однією з найгостріших тем для галузі охорони здоров’я, і тому готує до публікації нове дослідження про управління людським фактором у проєктуванні мобільних медичних застосунків.
«Проаналізувавши десятки наукових досліджень, я побачив чітку закономірність: команди приділяють багато уваги зручності використання, але доступність для людей з обмеженими можливостями залишається на другому плані. Це системна проблема галузі, а не окремих команд», — пояснює дизайнер.
Дизайнер планує розвивати цей напрям далі, працюючи над адаптацією міжнародних стандартів доступності для українських команд, що розробляють продукти для охорони здоров’я та реабілітації ветеранів.