Секс, кров та інцест: історик розкрив небезпечний світ Клеопатри

Тим, хто вважає, що серіали «Гра престолів» і «Дюна» є вершиною жорстокості та розпусти, варто познайомитися з реальним світом династії Птолемеїв, яка правила Єгиптом майже три століття — від 323-го до 30 року до нашої ери.

Про це пише El País.

У своїй новій книжці «Клеопатри, забуті цариці Єгипту» професор стародавньої історії Ллойд Ллевеллін-Джонс занурює читача в захопливий світ політичних інтриг, убивств, інцесту та нестримної розкоші, де реальність перевершує будь-яку вигадку. Він доводить, що знаменита Клеопатра VII не була унікальною фігурою, а лише гідною спадкоємицею слави та гріхів своїх неймовірно впливових і здібних для свого часу попередниць.

Криваве правління: моторошні епізоди з життя Птолемеїв

Одним з наймоторошніших злочинів, описаних у книжці, є історія, яка сталася під час бенкету 130 року до нашої ери. Цариця Клеопатра II святкувала свій 55-й день народження, коли їй привезли великий ебеновий ковчег. Відкривши його, вона побачила обезголовлене та розчленоване тіло дитини — це був її син Птолемей Мемфіт, якого надіслав їй як «подарунок» її колишній чоловік, а за сумісництвом і брат Птолемей VIII Евергет.

Проте замість горювати Клеопатра II публічно виставила частини тіла сина в Александрії, щоб викликати гнів народу проти свого брата-чоловіка. Цей епізод демонструє кримінальну сутність династії Птолемеїв, де сімейні зв’язки були лише інструментом для здобуття влади.

Варто також згадати жорстоку боротьбу за владу між трьома сестрами-принцесами: Клеопатрою IV, Клеопатрою Трифеною та Клеопатрою Селеною. Цей конфлікт, за словами автора книжки, був «одним з найкривавіших, наймоторошніших і найхворобливіших видовищ в елліністичній історії».

Клеопатра IV, рятуючись від сестри, сховалася у храмі. Коли за нею прийшла Клеопатра Трифена з солдатами, жінка вчепилася у статую Артеміди і закричала жерцям, що її божественне право притулку опоганюється. Солдати вагалися, проте Трифена наказала їм відрубати руки її сестрі, після чого та померла з прокльонами. Сама Трифена незабаром також була вбита.

Династію продовжила Клеопатра Селена. Вона вийшла заміж за свого зятя, а потім за племінника.

«Хто думає, що криваві лазні Ланністерів у „Грі престолів“ і звірства Харконненів у „Дюні“ є вершиною збочень, повинен обов’язково прочитати цю книжку про нездорову, розпусну, братовбивчу і, безумовно. дисфункціональну династію Птолемеїв. Тут усе реально», — йдеться в публікації.

Надмірна розкіш та інцест: ідеологія династії

Історик зазначає, що Птолемеї зазвичай були гладкими. Причина, за його словами, в концепції tryphé, що грецькою означає надмірність, розкіш, обжерливість і нестримність. За допомогою надмірностей вони демонстрували своє непристойно велике багатство. Навіть на монетах і статуях цариць родини, зокрема Клеопатри III, зображували «м’ясисті портрети», підкреслюючи їхню схильність до надмірної ваги як символ успіху.

Іншим елементом філософії «надмірності» був інцест першого ступеня (між братами й сестрами, батьком і донькою). Це дозволяло утримувати владу в сім’ї («сім’я, яка спить разом, залишається разом») та мало релігійний підтекст, оскільки відображало інцест у стосунках давньоєгипетських (Ісіда — Осіріс) і грецьких (Зевс — Гера) богів. За словами автора, Клеопатра VII, найвідоміша з володарок цього імені серед Птолемеїв, була «продуктом шести поколінь інцестів».

Зовнішність Клеопатри VII також далека від її сучасного «кіношного» образу. Вона не була красунею, як її зображують Елізабет Тейлор чи Клодетт Кольбер. Ллевеллін-Джонс зазначає, що стародавні джерела нічого не кажуть про її красу.

«Вона мала харизму, обличчя поверталися до неї, коли вона заходила до кімнати, вона була чудовою співрозмовницею, поліглотом, розумною, освіченою, але якщо ви подивитеся на її обличчя на монетах… Популярний образ, який ми маємо про Клеопатру VII, — це кліше», — зауважує історик.

Він вважає, що Клеопатра спокушала своєю харизмою і владою, а не зовнішністю.

Нагадаємо, експерти з графіки відтворили обличчя фараона, який заснував Долину царів і переписав історію Стародавнього Єгипту. Аменхотеп I — другий правитель 18-ї династії Єгипту, — як вважають, помер 3500 років тому у віці близько 35 років, після чого його ретельно зберегли за допомогою муміфікації.