Старіше за піраміди: вчені знайшли під водою місто невідомої цивілізації

Виявлене понад два десятиліття тому підводне утворення біля західного узбережжя Індії залишається об’єктом гострих наукових суперечок. Якщо штучне походження об’єкта підтвердиться, це може повністю змінити уявлення про розвиток людської цивілізації та її хронологію.

Про це пише Daily Galaxy.

Випадкове відкриття та масштаби об’єкта

У грудні 2000 року індійські океанологи випадково знайшли цей об’єкт на глибині 36 метрів. Під час перевірки дна Аравійського моря прилади показали величезні споруди правильної форми — 8 км у довжину та 3 км у ширину.

Сонарні дані зафіксували сітчасте планування та великі прямокутні форми, що візуально нагадують міські квартали. Серед знахідок, виявлених на місці, дослідники виділяють:

• фрагменти кераміки та скульптур;

• намистини та залишки стін;

• людські останки.

Артефакт віком 9500 років

Ключовим аргументом прихильників теорії «втраченої цивілізації» став знайдений фрагмент деревини. Радіовуглецевий аналіз показав, що вік зразка становить приблизно 9500 років. Це значно передує Хараппській цивілізації (долини Інду), яка вважається найдавнішою в регіоні та датується приблизно 3000 роком до н. е.

Геолог Бадрінараян, учасник команди NIOT, припускає, що йдеться про розвинену культуру кінця останнього льодовикового періоду. За цією версією, місто було затоплене внаслідок глобального підйому рівня Світового океану.

Попри гостроцікаві знахідки, частина дослідників зберігає скептицизм. Головною проблемою залишається складність інтерпретації даних у підводному середовищі, де природні геологічні процеси можуть створювати оманливо правильні форми.

Згідно з традиційною історичною парадигмою, до 2500 року до н. е. у цій частині світу існували лише невеликі сільські поселення, а не масштабні мегаполіси.

Державний інтерес

Повідомляється, що питання походження об’єкта залишається відкритим, проте індійська влада наголошує на важливості подальших пошуків.

«Ми маємо з’ясувати, що сталося тоді… де і як зникла ця цивілізація», — зазначив Мурлі Манохар Джоші, який на момент активної фази досліджень очолював міністерство людських ресурсів та розвитку океану Індії.

Нагадаємо, у Гібралтарській затоці археологи виявили понад сотню затонулих кораблів різних епох — від V століття до н.е. до періоду Другої світової війни.