Священні тексти поза Біблією: що розповідає легенда про воїна, який пронизав Ісуса
Позабіблійні тексти розповідають про Лонгіна — римського воїна, який пронизав Ісуса.
- Автор публікації
-
Євангеліє від Никодима, також відоме як Діяння Пілата, містить докладні відомості про суд, розп'яття і воскресіння Ісуса. / © Daily Mail
У позабіблійному християнському тексті — Євангелії від Никодима, також відомому як Діяння Пілата, — згадується ім’я римського солдата, який, за легендою, завдав Ісусу останнього смертельного удару. Його звали Лонгін, і саме він, як стверджується, пронизав списом бік розп’ятого Христа.
Про це розповідає Daily Mail.
Цей епізод перегукується з Євангелієм від Івана 19:34, де йдеться: “Один із воїнів списом проколов Йому ребро, і відразу витекли кров і вода”. У канонічних текстах ім’я солдата не згадується, але християнська традиція приписує цей акт саме Лонгіну.
Згідно з переказами, Лонгін став свідком надприродних подій під час страти — землетрусу й затемнення — і навернувся у християнство. За деякими версіями, він був майже сліпим, але коли кров Ісуса потрапила на його обличчя, зір повернувся. Відтоді він почав проповідувати Євангеліє й, зрештою, був страчений — за однією з версій, його обезголовили після тортур, під час яких йому вирвали зуби й відрізали язик, однак він продовжував говорити.
Хоча історичних підтверджень існування Лонгіна немає, його образ збережено в християнській культурі: одна з величних статуй святого Лонгіна стоїть під куполом собору Святого Петра у Ватикані. У східнохристиянській традиції Лонгін також фігурує серед римських вартових, які охороняли гробницю Ісуса.
Немає жодних історичних свідчень, які б підтверджували, що Лонгін був справжньою людиною, але є його статуя, яка стоїть під куполом собору Святого Петра у Ватикані. / © Фото з відкритих джерел
Книга Ювілеїв: інша версія про велетнів, потоп і гнів Божий
Ще один текст, не включений до канонічної Біблії, — Книга Ювілеїв — містить альтернативну версію причин всесвітнього потопу. Якщо в Книзі Буття катастрофа пояснюється загальним розбещенням людства, то в Ювілеях вказується на “Вартових” — занепалих ангелів, які взяли собі людських жінок і породили гігантів, що принесли на землю хаос, насильство й канібалізм.
У Главі 10:25 йдеться:
“І винищив Господь усе з лиця землі за їхні злі вчинки та за кров, яку вони пролили серед землі”.
Книгу Ювілеїв було виявлено серед сувоїв Мертвого моря в печерах поблизу Кумрану — приблизно за 15 миль від Єрусалима. Її авторство та дата створення залишаються предметом досліджень, але текст довгий час обговорювався серед теологів як один із прикладів альтернативної біблійної традиції.