Таємниця "Землі-Сніжки". Учені з'ясували, як живі організми пережили один з найгірших льодовикових періодів

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Льодовиковий період не лише не знищив давніх тварин, а, ймовірно, навіть посприяв їхній еволюції.

Близько 700 мільйонів років тому світ зазнав найгіршого льодовикового періоду, відомого як "Земля-Сніжка". Він поставив під загрозу виживання більшості організмів – від кисневозалежних представників морської фауни до ранніх тварин, на кшталт простих губок.

Тривалий час учені розмірковували над тим, як саме живі організми могли вижити за таких непростих умов. Проте нове дослідження, опубліковане ученими з Університету Макгілла у Монреалі у Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), дає відповідь на це питання.  

Команда дослідників вивчила багаті на залізо скелі, що лишилися від покладів льоду часів Землі-Сніжки у Австралії, Намібії та Каліфорнії. У лабораторіях Єльського, а також у Нанкінському університеті в Китаї учені розчавлювали  породи, багаті на залізо, та розчиняли їх і кислоті, після чого досліджували кількість різних ізотопів заліза.

Завдяки цьому вони з'ясували, що залізо у скелях, що утворилися у відкритому океані, іржавіло значно менше, ніж залізо з каменів, що утворилися ближче до суші – там, де крижані покриви на краю материків торкаються океану. Ржавіння було б неможливим без наявності у залізі кисню. А отже – кисень був й океані, хоч здебільшого й у прибережних регіонах. Постачала його тала вода.

"Докази вказують на те, що попри те, що більшість океанів протягом льодовикового періоду були непридатними для життя, до ділянок, де заземлений крижаний покрив почав відшаровуватися, надходила тала вода, що містила багато кисню", - зазначив у прес-релізі седиментолог університету Макгілл Максвелл Лехте. На думку учених, там, де лід стикався з морем, існували навіть цілі "оксигенові оазиси", що давали змогу примітивним формам життя пережити льодовиковий період.

За словами Лехте, це працювало таким чином – повітряні бульбашки, захоплені замерзлим льодом, надходили у воду, що танула, і збагачували її. Цей процес був своєрідним "льодовиковим кисневим насосом".Учені припускають, що таким чином "Земля-Сніжка" не лише не вбила живі організми, а й навіть посприяла їхній еволюції.

"Той факт, що льодовиковий період відбувся відразу перед тим, як з'явилися складні тварини, доводить, що існує зв'язок між "Землею-Сніжкою" та еволюцією тварин. Непрості умови могли стимулювати диверсифікацію первинних тварин у більш складні форми", - зазначає Лехте.

Тим часом причини масового вимирання динозаврів, яке припадає на кінець Крейдового періоду та початок палеоліту, є однією з найбільших наукових таємниць. Існує низка гіпотез, що намагаються його пояснити, проте жодна з них дотепер не мала достатнього обґрунтування. 

Проте нещодавно у Північній Дакоті вчені знайшли унікальне "поле смерті", сповнене скам'янілостей. Розповідаємо, як воно може дати відповідь не тільки на запитання, що стало причиною вимирання динозаврів, але і як саме це відбулося.  

Залиште свій коментар

Вибір редакції