Таємниці зубів залізної доби: як жили та що їли люди 2700 років тому

Невелика колекція зубів із поховань віком близько 2700 років у Понтеканьяно поблизу Салерно дозволила вченим простежити життєвий шлях людей від раннього дитинства до дорослого віку. Дані отримали завдяки аналізу емалі та зубного каменю.

Про це повідомило видання earth.com.

Коли діти переживали найбільший стрес

Аналіз провів дослідник Роберто Джермано з Римського університету Сапієнца. На основі 30 зубів десяти дорослих учені відтворили періоди стресу та харчові звички давнього населення.

Дослідження емалі показало, що у більшості дітей перші ознаки фізіологічного стресу з’являлися приблизно у віці 12 місяців. У 80% випадків виявлено характерні лінії, які свідчать про порушення нормального росту.

Такі зміни не вказують на одну конкретну причину. Ймовірно, їх могли спричиняти різні фактори — нестача їжі, інфекції або зміна раціону. Водночас сам факт, що ці діти дожили до дорослого віку, свідчить про їхню здатність пережити ранні труднощі.

Другий період підвищеного стресу зафіксували близько 44 місяців. У цей час формувалися другі моляри, що дозволило точніше визначити вік. Дослідники пов’язують цей етап із активнішим способом життя дітей, розширенням раціону та більшим контактом із мікроорганізмами.

Що їли люди залізної доби

Зубний камінь, який утворюється з мінералізованого нальоту, зберігає частинки їжі протягом тривалого часу. Саме він дав змогу визначити склад раціону дорослих.

У зразках виявили залишки зернових культур, бобових та рослинних волокон. Це підтверджує, що основою харчування були продукти рослинного походження, зокрема джерела вуглеводів.

Також у зубному камені знайшли спори дріжджів. Вони вказують на вживання продуктів або напоїв, виготовлених шляхом бродіння. Водночас ці дані не дозволяють визначити конкретні страви чи рецепти.

У всіх зразках із збереженим нальотом зафіксували рослинні волокна. Дослідники припускають, що вони могли потрапити до рота не лише з їжею.

Ймовірно, люди використовували зуби під час роботи — наприклад, для обробки волокнистих рослин або виготовлення шнурів та інструментів. Таким чином, зуби зберегли сліди не лише харчування, а й частини щоденних занять.

Понтеканьяно розташовувався на узбережжі південної Італії, де у той час активно розвивалися торговельні контакти, зокрема з грецьким світом. Період орієнталізації супроводжувався посиленням обміну та соціальними змінами. Змішаний раціон, зафіксований у зубах, відповідає цим процесам і свідчить про вплив ширшого середовища на повсякденне життя людей.

Грудне вигодовування дітей залізної доби

Попередні ізотопні дослідження з цього ж регіону показали, що грудне вигодовування тривало близько семи місяців, а перехід на іншу їжу — до двох із половиною років.

Час першого піку стресу збігається з періодом введення нових продуктів і контакту з новими мікроорганізмами. Це свідчить про складність переходу від молока до звичайного раціону.

Учені наголошують, що результати базуються на невеликій вибірці — десять осіб і п’ять зразків зубного каменю. Тому вони не відображають повністю всю популяцію.

«Ці зуби не просто пережили поховання; вони зберегли час дитячого напруження та текстуру дорослого розпорядку дня. Виникає спільнота, яка переживає соціальні зміни, маючи достатню стійкість, щоб витримувати труднощі, та достатню різноманітність, щоб ферментувати їжу», — йдеться в статті.

Нагадаємо, під час ремонту каналізації у Нідерландах виявили балку довжиною понад три метри зі слідами обробки. Вона може бути частиною стародавнього судна.