Таємниця археоптерикса: вчені виявили у протоптаха набір дивних, раніше не бачених рис

Група науковців під керівництвом кураторки відділу викопних рептилій Музею Філда в Чикаго Джінгмай О’Коннор опублікувала результати детального аналізу черепа археоптерикса, який вважається перехідною ланкою між динозаврами та птахами. Дослідники ідентифікували у скам’янілості набір унікальних особливостей ротового апарату, які допомагали цій тварині ефективніше харчуватись, щоб забезпечити енергією активний політ.

Про це пише Live Science з посиланням на статтю в журналі The Innovation.

Приховані «зуби» та еволюція язика

Під час нового дослідження вчені знайшли у черепі крихітну кістку, яка вказує на те, що археоптерикс мав дуже рухливий та гнучкий язик. Але найбільш несподіваним відкриттям стали сліди м’яких тканин на піднебінні.

Автори роботи інтерпретують їх як «оральні папіли» — це дрібні зубоподібні вирости, які відсутні у нелітаючих динозаврів, але поширені у сучасних птахів. Ці структури функціонували як додаткові «гачки», що допомагали хижаку надійно утримувати слизьку здобич і направляти її в горло. Це значно підвищувало ефективність полювання та швидкість споживання їжі.

Сенсорний дзьоб для пошуку їжі

Ще одна унікальна знахідка — це незвичні отвори для нервів на самому кінчику щелепи стародавнього ящура. Вчені припускають, що це ранній еволюційний аналог «органа кінчика дзьоба», який сьогодні можна зустріти у качок, куликів та папуг.

Це складна сенсорна система, яка дозволяє птахам відчувати їжу навпомацки, коли вони порпаються в землі, мулі або каламутній воді. Наявність такого органа свідчить про те, що археоптерикс мав набагато складнішу поведінку та стратегію виживання, ніж просте «хапання» здобичі зубами.

«Нові дані свідчать про те, що еволюція цих ознак могла бути викликана підвищеними енергетичними потребами, пов’язаними з появою активного махового польоту», — зазначила у коментарі виданню Джінгмай О’Коннор.

Скептичний погляд

Втім, не всі вчені погоджуються з такими сміливими висновками колег. Палеонтолог Крістіан Фот з Музею природознавства в Берліні, який не брав участі у цьому дослідженні, закликав до обережності в інтерпретаціях.

Експерт підтвердив, що нові знахідки є цікавими, але висловив сумнів в існуванні саме сенсорного органа на дзьобі археоптерикса. На його думку, ці адаптації могли просто допомагати утримувати здобич у пащі, але не обов’язково свідчать про прямий зв’язок зі здатністю до активного польоту.

Нагадаємо, вчені описали новий вид тетрапода, який 307 млн років тому вирішив «перекваліфікуватись» і перетворився з хижака на вегетаріанця. Тепер цю тварину вважають одною з пеших, хто почав експериментувати з травоїдним харчуванням на суші.