У підводній печері знайшли вимерлих істот льодовикового періоду: який вигляд мають

Унікальна підводна печера Хойо-Негро в системі Сак-Актун на півострові Юкатан (Мексика) стала джерелом надзвичайних палеонтологічних відкриттів, що переписують уявлення вчених про доісторичну фауну.

Про це повідомляє Т4.

На глибині майже 55 метрів команда дайверів виявила добре збережені скам’янілості двох великих хижих видів льодовикового періоду: короткомордого ведмедя (Arctotherium wingei) та вовкоподібної тварини (Protocyon). Ці знахідки, опубліковані в журналі Biology Letters, є важливим доказом масштабної міграції видів.

Види, які мали бути лише в Південній Америці

Раніше вважалося, що ці два види мешкали виключно в Південній Америці. Однак виявлення їхніх останків так далеко на півночі — аж у Мексиці — стало сенсацією.

За словами Блейна Шуберта, провідного палеонтолога дослідження, це місце надало найповніший палеонтологічний літопис Arctotherium wingei, коли-небудь знайдений за межами Південної Америки. До цього всі відомі записи про цього великого хижака були лише фрагментарними.

Це відкриття є вагомим доказом Великого американського біотичного обміну — періоду, що розпочався близько 2,5 мільйона років тому, коли тварини мігрували між континентами через новоутворений сухопутний міст. Знахідки не лише підтверджують, що Arctotherium wingei та Protocyon дісталися Юкатану, але й свідчать про те, що вони співіснували з людьми в цьому регіоні.

Ідеальні умови збереження

Унікальність Хойо-Негро полягає в ідеальних умовах для збереження. Низький вміст кисню та висока вологість, які виникли після підвищення рівня моря наприкінці льодовикового періоду. Завдяки цьому скам’янілості 12 000-річної давності збереглися майже в первозданному стані.

Як пояснив Росс Макфі, куратор Американського музею природної історії, ці печери дозволяють «зазирнути в минуле так, як зазвичай не очікуєш». Печера Хойо-Негро вже давно відома як скарбниця. Раніше тут знаходили останки дівчинки-підлітка, яка жила 12 000 років тому. Експедиції 2007 року виявили скам’янілості тапіра, шаблезубого кота, пуми та стародавніх слонів.

Нагадаємо, науковці Оксфордського університету зʼясували, що звичка цілуватися виникла задовго до появи сучасної людини. У доісторичні часи поцілунки були властиві, зокрема, неандертальцям, які мали тісні контакти з людьми та ділилися з ними мікробами, зокрема через слину.

Дослідники, які проводили обстеження карстових печер у південному Китаї, виявили новий унікальний вид риб, який назвали Sinocyclocheilus longicornus (що можна перекласти як «китайська круглогуба риба з довгим рогом»).