Учені натрапили на рідкісний скелет неандертальця. Знахідка на "квітковому похованні" відроджує давню суперечку

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Попередні роботи на місці знахідки розгорнули дискусую про "людяність" та розвиненість культури неандертальців.

У відомій в науці печері Шанідар на території Іраку дослідники знайшли перший за десятиріччя "зчленований" скелет неандертальця – тобто такий, в якому кістки розташовані у початковому положенні. Місце поховання, назване "квітковим", викликає суперечки в учених не перший рік.

Про це пише ВВС.

Так, під час розкопок у Шанідарі в 1950-х і 60-х роках були виявлені неповні останки десяти неандертальців, чоловіків і жінок. Тоді археологи виявили, що деякі з поховань були згруповані разом, а також виявили велику концентрацію квіткового пилку.

Дослідник, який керував цими дослідженнями, Ральф Солецьки з Колумбійського університету в Нью-Йорку, заявив, що вдалося знайти свідчення, що неандертальці ховали своїх мерців з квітами. Це "квіткове поховання" захопило уяву публіки і поклало початок багаторічним суперечкам. Справа в тому, що квіткова інтерпретація передбачала, що наші еволюційні родичі мали доволі складну культуру, тоді як поширеною на той час була думка, що неандертальці були дуже примітивні і нерозумні.

Нова знахідка містить верхню частину тулуба і роздроблений череп людини середнього або старшого віку. До цього подібний екземпляр неандертальця знаходили в Сима-де-лас-Паломас в 2006-2007 і на Кова Форада 2010-го. Обидва місця розташовані на південному сході Іспанії.

Провідна авторка дослідження докторка Емма Померой з Кембриджського університету каже, що новий скелет, який отримав назву Шанідар Z, є навіть більш повним і добре збереженим за попередні знахідки.

Як пояснила учена, під час досліджень ставлення неандертальців до померлих, доводиться вимушено звертатися до знахідок, зроблених понад півстоліття тому, коли археологічні методи були більш обмежені. "Отримання первинних зразків такої якості на цьому відомому місці з неандертальцями дозволить нам використовувати сучасні технології, щоб дослідити все - від давньої ДНК до питань про способи поховання неандертальців і їхню подібність до наших", - додала вона.

Кістки неандертальця_1
© Graeme Barker

Ральф Солецьки помер минулого року у віці 101 року, так і не встигнувши провести подальші розкопки на своєму найвідомішому місці, незважаючи на кілька спроб.

2011-го уряд Курдського регіону звернувся до професора Грема Баркеру з Кембріджського інституту археології Макдональда з проханням відвідати печеру Шанідар.

За підтримки Солецьки початкові розкопки стартували 2014-го, але їх довелося припинити через два дні, коли "Ісламська держава" підійшла близько до місця. Роботи відновилися наступного року.

Як розповів професор Баркер, група дослідників збиралася датувати навколишні відкладення порід, і навіть не очікувала знайти скелет. Попередній аналіз показав, що зразку понад 70 тисяч років. Його стать поки що не визначили.

Кістки неандертальця_2
© Graeme Barker

"Нові розкопки вказують, що деякі з цих тіл були поховані на дні каналу печери, який проклала вода, а потім його навмисне дорили, аби зробити глибше", - сказав професор Грем Баркер. "Існують переконливі докази того, що Шанідар Z був навмисно похований", - додав він.

Нагадаємо, дослідники відшукали найстаріші рештки сучасної людини, знайдені за межами Африки. Це може повністю змінити уявлення про міграцію Homo Sapiens та їхню появу на теренах Європи. Про що йдеться у контраверсійній праці - читайте в матеріалі ТСН.ua.

Плейлист 5 відео Україна льодовикового періоду

Україна – батьківщина мамонтів, і це не жарт. На початку 20-го століття біля прикарпатського села Старуня знайшли рештки тварин Льодовикового періоду, зокрема мамонтів та волохатих носорогів, ідеально муміфікованих місцевими ґрунтами. Дивіться, що ми дізналися про древніх тварин та людей на наших теренах.

Україна льодовикового періоду

Залиште свій коментар

Вибір редакції