Учені попереджають про початок масового вимирання на Землі. Чим це загрожує планеті та людям

Попереднім масштабним вимиранням було те, що знищило динозаврів протягом Крейдового періоду.

Масовим вимиранням зазвичай вважається втрата приблизно 75% усіх видів, що існують на Землі, протягом невеликого у геологічному розумінні проміжку часу – він має бути меншим ніж 2,8 млн років.

Від часів Кембрійського періоду, який розпочався близько 540 мільйонів років тому, були лише 5 великих періодів вимирання, що відповідали цим критеріям, пише Science Alert. Проте останнім часом точиться усе більше розмов про те, що ще один, шостий період масового вимирання, уже розпочався.

Чи справді це так та чим подібний феномен загрожує планеті та людям – читайте у матеріалі ТСН.ua.

П'ять періодів вимирання

Періоди масового вимирання, які характеризуються знищенням щонайменше 75% біорізноманіття,  в історії траплялися неодноразово - у середньому, кожні 100 мільйонів років, починаючи від Кембрійського періоду.

Кожен період масового вимирання тривав від 50 тисяч до 2.76 мільйонів років. Перший припав на кінець Ордовицького періоду, близько 443 мільйонів років, і знищив понад 85 відсотків усіх видів.Причиною катастрофи тоді став клімат. Спершу настало глобальне обледеніння (льодовиковий період), а згодом – раптово потеплішало.

Другий період масового вимирання відбувся приблизно 374 мільйонів років тому, наприкінці Девонського періоду. Унаслідок нього загинуло 75% усіх видів, більшість з яких були безхребетними, які проживали на дні тропічних морів.

Цей період у минулому планети характеризувався сильними змінами у рівні моря та мінливістю клімату. Примітно, що саме у цей період рослини почали поступово розростатися висохлою раніше землею, а глобальний рівень вуглекислого газу на планеті різко знизився. Доповнювали ситуацію трансформація ґрунту та періоди, коли рівень кисню був досить низьким. 

кратер чиксубул інфографіка
tsn.ua

Проте перший та другий періоди масового вимирання були відносно несерйозними порівняно з третім, який відбувся протягом Пермського періоду близько 250 мільйонів років тому. Тоді планету було практично спустошено - загинуло понад 95% усіх видів, які її населяли.

Що спричинило глобальну катастрофу – досі достеменно невідомо. Проте існує кілька гіпотез. Одна з найпопулярніших – удар астероїда, унаслідок якого повітря стало засмічене дрібними частинками, що призвело до створення несприятливих для життя багатьох тварин умов. 

Інші ймовірні причини – виверження вулкану (що призвело до збільшення вуглекислого газу у атмосфері) або ж надходження води з низьким вмістом кисню углиб океану. Через 50 мільйонів років після Пермського вимирання настало ще одне масове вимирання – Тріасове.

Унаслідок нього було знищено близько 80 % видів, що населяли планету. Ймовірна причина -  колосальна геологічна активність у Атлантичному океані, яка мала б підвищила концентрацію CO 2 в атмосфері, збільшила глобальні температури та призвела б до окислення океанів.

Останній і найбільш відомий період масового вимирання припав на Крейдовий період. Саме протягом нього загинуло 76% усіх видів, включно з величними динозаврами, що мешкали на суходолі.

Вимирання гігантів дало змогу ссавцях розпорошитися планетою та освоїти нові середовища існування, що зрештою посприяло виникненню людей. Найімовірнішою причиною вимирання у Крейдовий період вважається удар астероїда або виверження вулкана (не виключено однак, що могло статися і одне, і інше).  Теорія про знищення динозаврів ударом астероїду має досить вагоме підтвердження – величезний імпактний кратер, розташований на півострові Юкатан. Він має назву Чиксулуб та завширшки понад 150 кілометрів.

Шоста хвиля вимирання

Дані, зібрані на основі попередніх періодів масового вимирання, свідчать про те,  що за відсутності впливу людини на природу, види тварин і рослин живуть близько 1 млн років. Проте учені зазначають, що антропогенні чинники здатні суттєво скоротити життя. 

Знищення та руйнація природного середовища існування тварин, використання тваринних ресурсів (на кшталт вилову риби та полювання), хімічне забруднення, а також поширення на певних місцевостях невластивим їм видів та глобальне потепління суттєво збільшують ймовірність стрімкого зникнення біорізноманіття.   

Учені наголошують, що сучасні темпи вимирання можуть перевищувати ті, що були до появи людини, щонайменше у 10, а щонайбільше – у 10 000 разів. У публікації The Conversation зазначається, що пришвидшення може свідчити про початок нового, шостого періоду масового вимирання. 

вимирання

Відповідно до Червоного списку видів під загрозою вимирання Міжнародного союзу з охорони природи, зараз зменшується кількість та регіон поширення 32% усіх видів.

Так, від 1970 року зникло близько 60% усіх хребетних. Нещодавно стало відомо також про суттєве скорочення популяції комах – відповідно до дослідження, опублікованого у журналі Biological Conservation, понад 40% видів поступово зникають у всьому світі, а третина видів перебуває на межі повної загибелі.

За останні 50 років зникло й 90 видів амфібій. А більше 500 видів – скоротилися у кількості. Невтішні висновки, що вказують на те, що Земля вже ймовірно зіткнулася з шостим періодом вимирання, цьогоріч опублікували й в ООН.

Так, у доповіді Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманіття та екосистемних послуг IPBES зазначається, що глобальний показник вимирання видів вже "перевищує середні показники за останні 10 мільйонів років у десятки, якщо не у сотні разів".

А якщо не вдатися до рішучих дій, ця тенденція лише продовжуватиметеся. Автори праці зазначають, що від 500 тисяч до 1 мільйона видів живих організмів, що населяють планету, загрожує зникнення.

Чому це небезпечно

Дослідження, опубліковане 2018 року у Scientific Reports, вказує на те, що втрата навіть одного виду може мати потенційно небезпечні для майбутнього наслідки і створити так-званий "ефект доміно", що може винищити усю систему. Адже, наприклад, квіти не зможуть вижити без комахи-запилювача.

"Якщо не брати до уваги подібне спів-вимирання, це применшує наслідки від втрат одного виду від таких явищ, як зміни клімату, у 10 разів", - зазначив у прес-релізі співавтор дослідження Кріді Бредшоу.

Примітно також, що якщо вимирання продовжуватиметься й надалі, відновитися від нього не просто. Так, у праці, опублікованій у журналі Nature Ecology and Evolution, зазначається, що щоб оговтатися від масового вимирання, що знищило динозаврів, у планети пішло близько 10 мільйонів років.

"Втрати біорізноманіття не вдасться відновити менш ніж за мільйони років. Тож коли ми уявляємо собі знищення екосистем коралових рифів, тропічних лісів, полів чи будь-чого іншого, варто розуміти, що у людському розумінні ці втрати будуть вічними", - сказав у коментарі Business Insider співавтор дослідження Кріс Ловері.

Унаслідок зникнення біорізноманіття напряму постраждають люди, адже це призведе до поступового скорочення запасів харчування. Як людство зможе врятуватися, якщо унаслідок техногенної або природної катастрофи їжі стане замало - читайте у матеріалі ТСН.ua

Плейлист 5 відео Україна льодовикового періоду

Україна – батьківщина мамонтів, і це не жарт. На початку 20-го століття біля прикарпатського села Старуня знайшли рештки тварин Льодовикового періоду, зокрема мамонтів та волохатих носорогів, ідеально муміфікованих місцевими ґрунтами. Дивіться, що ми дізналися про древніх тварин та людей на наших теренах.

Україна льодовикового періоду

Залиште свій коментар