Учені розкрили таємницю загадкового вимирання Homo erectus. Що вбило давніх пращурів людини
  • Кількість коментарів 1
  • Кількість переглядів 20640

Представники виду Homo erectus прожили 1,8 мільйона років - це у шість разів довше, ніж тривалість існування Homo sapiens.

На початку 1930-х років нідерландські антропологи відшукали у мулі поблизу берегів річки Соло на індонезійському острові Ява понад 25 000 скам’янілостей, включно з 12 черепами і 2 кістками ноги далеких предків людини Homo erectus. 

Вид існував впродовж майже 2 мільйонів років та розповсюдився Африкою та Азією, проте згодом загадково вимер. Чому і коли саме це сталося, було загадкою для науковців. 

Проте нове дослідження, опубліковане у Nature, дає відповідь на те, яка доля спіткала давніх предків людини. 

Непроста доля Homo erectus

Точна дата загибелі Homo erectus тривалий час була невідомою. Учені лише припускали, що вимирання, ймовірно, відбулося 550000-27000 років тому. Проте авторам нового дослідження вдалося встановити більш близьку дату.

Дослідивши річний мул, учені з’ясували, що знайдені у Індонезії представники виду Homo Erectus масово померли загадковою смертю у період від 117 000 до 108000 років тому. 

Більше того, вони, ймовірно, загинули одночасно. А вже після смерті фрагменти їхніх скелетів змило повінню у затоку річки. Учені вважають, що причиною загибелі представників виду можуть бути кліматичні зміни.

Приблизно 120000 – 110000 років тому світ зазнав серйозних змін: льодовиковий період змінився міжльодовиковим, а температура – зросла. 

еволюція людини інфографіка 2
tsn.ua

Унаслідок цього острів Ява став більш вологим, а клімат – більш тропічним. Можливо, Homo erectus було складно пристосуватися до змін. 

"Загибель Homo erectus на Яві збігається з поширенням дощових лісів, тож мінливе середовище, ймовірно, посприяло їхньому знищенню", – зазначив Расселл Чіохон, один з авторів нового дослідження, у коментарі Business Insider

За його словами, поява тропічних лісів могла створити складнощі для виживання представників лісової фауни, на яких Homo erectus полюбляли полювати, і призвести до харчової незахищеності пращурів людей. 

"Вони, можливо, не могли знайти тієї їжі, до якої звикли, або були вразливими до хижаків, що мешкають у тропічному лісі", – вважає Чіохон. 

Підтверджує теорію те, що на місці, де було знайдено останніх помічених Homo Erectus, були наявні й кістки різноманітних тварин на кшталт слонів, оленів та великої рогатої худоби. Вони жили і померли одночасно з пращурами людей. 

Схрещування видів

Нове дослідження підтверджує статус Homo erectus як одного з найбільш довгоживучих видів. Вони жили протягом 1,8 мільйона років – це у шість разів більше, ніж Homo sapiens. 

Проте автори праці зазначають, що знайдені на Яві рештки Homo erectus розповідають про вік останньої появи виду, а не кінцеву дату його вимирання. 

"Невеликі групи Homo erectus, можливо, прожили довше, але не залишили докази цього у вигляді скам’янілостей”, – наголошує Чіохон. 

еволюція людини
tsn.ua

Примітно однак, що знахідка може дати відповідь не лише на запитання, коли могли загинути Homo erectus, а й на те, як саме вони жили і з якими видами схрещувалися. 

"Наше дослідження доводить, що Homo erectus не прожили достатньо довго, щоб  співіснувати з сучасними людьми на Яві", – розповідає Чіохон.  

Натомість, за словами ученого, Homo erectus могли співіснувати і спарюватися з Денисівськими людьми (іншою групою предків сучасної людини, поширеною у Сибіру та східній Азії), а також двома іншими спорідненими видами, відомими як Homo floresiensis та Homo luzonensis.

Проте учені не впевнені, де саме Денисівські люди зустріли Homo erectus, якими були результати взаємодії двох видів та чи сталася ця взаємодія саме на Яві. 

Нагадаємо, дослідники відшукали найстаріші рештки сучасної людини, знайдені за межами Африки. Це може повністю змінити уявлення про міграцію Homo Sapiens та їхню появу на теренах Європи. Про що йдеться у контраверсійній праці - читайте в матеріалі ТСН.ua. 

Плейлист 5 відео Україна льодовикового періоду

Україна – батьківщина мамонтів, і це не жарт. На початку 20-го століття біля прикарпатського села Старуня знайшли рештки тварин Льодовикового періоду, зокрема мамонтів та волохатих носорогів, ідеально муміфікованих місцевими ґрунтами. Дивіться, що ми дізналися про древніх тварин та людей на наших теренах.

Україна льодовикового періоду

Залиште свій коментар