В Ізраїлі відкопали 2000-річний снаряд до пращі з глузливим написом

Археологи в Ізраїлі знайшли унікальний 2000-річний снаряд для пращі з глузливим написом «Вивчи урок». Ця знахідка розкриває почуття гумору давніх захисників міста Гіппос.

Про це пише Daily Mail.

У руїнах давнього міста Гіппос в Ізраїлі археологи знайшли невеликий снаряд мигдалеподібної форми, який використовували з ручною пращею. Його розміри становлять 3,2×1,95 см, вага — 38 г. Імовірно, снаряд належав грецьким захисникам міста.

Попри те, що на цій території вже виявляли десятки подібних свинцевих снарядів, цей вирізняється — він перший із таким написом.

«Снаряди для пращі були дешевими боєприпасами — це ручна метальна зброя, яку використовували тисячоліттями. Це перший випадок, коли на таких снарядах зафіксовано грецьке слово „вивчи“ — ймовірно, прояв місцевого сарказму захисників», — розповів археолог Університету Хайфи Майкл Айзенберг.

Науковці припускають, що цей напис був своєрідною насмішкою — зверненням до ворогів, які рухалися до міста.

Артефакт доповнює колекцію подібних знахідок із чорним гумором — раніше в регіоні знаходили снаряди з написами «лови» та «скуштуй».

Ймовірно, напис створили, заливаючи розплавлений свинець у форму з грецькими літерами ΜΑΘΟΥ. Дослідники вважають, що слово походить від «mathaíno» («вчитися») і має наказове значення — «вивчи урок».

«Це приклад місцевого саркастичного гумору захисників міста, які хотіли „повчити“ ворогів із певною іронією», — зазначив Айзенберг.

Давній Гіппос, який сьогодні відомий як Сусіта, розташовувався приблизно за півтора кілометра на схід від Галілейського моря.

За версією археологів, снаряд випустили зі стін міста, які контролювали дорогу. Його знайшли 2025 року за допомогою металодетектора неподалік ділянки, що вважалася найзручнішою для атаки на головні ворота. Відстань від місця знахідки до міських мурів становила близько 260 м, що свідчить про значну дальність польоту таких снарядів.

Одна сторона артефакту була пошкоджена внаслідок сильного удару, і експерти припускають, що спочатку він важив приблизно 45 г.

«На коротких дистанціях вони були дуже ефективними для ураження окремих цілей, а на більших — проти груп ворогів», — пояснив Айзенберг.

Хоч більшість таких снарядів залишаються без написів, деякі з них містять імена богів, військових підрозділів, міст або навіть вигуки перемоги, зазначають дослідники у журналі Palestine Exploration Quarterly.

«Хоч деякі з них прикрашені зображенням скорпіона або блискавки, описаний у цій роботі снаряд є першим із написом», — додали вони.

За словами вчених, подібні боєприпаси були дуже поширеними завдяки своїй дешевизні та простоті виготовлення.

Дослідження показало, що цей снаряд датується другою половиною II століття до н.е. або початком I століття до н.е.

Айзенберг не виключає, що його могли використати під час воєн між юдейським Хасмонейським царством і територіями Галілеї та Голанських висот.

«У 101 році до н.е. ми бачимо, як Александр Яннай намагається захопити Гіппос і цей регіон», — додав він.

Водночас дослідники допускають і інші варіанти: снаряд міг використовуватися у попередніх конфліктах між грецькими державами або навіть під час навчань.

«Ми не знаємо, чи це була скеля чи людина, але удар точно був», — зазначив археолог.

Під час використання пращі снаряд із каменю або свинцю вкладали в центральну частину ременя. Далі його розкручували над головою або збоку, накопичуючи енергію, і в потрібний момент відпускали один кінець — після чого снаряд стрімко летів у бік цілі. За підрахунками, такі снаряди могли долати відстань до 400 м.

До слова, археологи виявили на півдні Іраку точне місце розташування втраченої Александрії на Тигрі — величезного мегаполіса площею 6,5 кв. км, заснованого Олександром Македонським у IV столітті до н. е. Місто довгий час вважалося напівміфічним, оскільки було поховане під осадовими породами через зміну русла річки. За допомогою геофізичного сканування та дронів дослідники ідентифікували чітку сітку вулиць, фортифікаційні стіни, храми та промислові райони, що збереглися безпосередньо під поверхнею землі.