Вчені оживили організм, який спав на дні моря понад 7 тисяч років

Вчені з Німеччини відродили водорості, що перебували в стані спокою на дні Балтійського моря понад 7 тисяч років. Мікроорганізми не лише ожили, а й відновили здатність до фотосинтезу та росту.

Про це повідомило видання Т4.

Інститут балтійських досліджень під керівництвом Сари Боліус здійснив прорив у вивченні давніх водоростей. Виявлено фрагменти фітопланктону в осадових зразках з глибини 240 м.

Водорості Skeletonema marinoi зберігалися у багатошарових відкладеннях завдяки відсутності кисню та стабільним умовам. Вчені змогли відновити їхню життєдіяльність, створивши сприятливе середовище з належним освітленням та поживними елементами.

Найстаріші зразки водоростей, віком близько 6870 років, не тільки пережили століття, але й залишилися активними. Відновлені клітини демонструють фотосинтез і розмноження з такою самою швидкістю, як і сучасні водорості, із середнім темпом росту 0,31 поділу клітини на добу.

За результатами вимірювань активності хлорофілу, найстаріші зразки водоростей здатні виробляти 184 мкмоли кисню на міліграм хлорофілу за годину — це рівень, який характерний для сучасних водоростей Балтійського моря.

Завдяки цьому відкриттю стає можливим здійснити «часові стрибки» в лабораторних умовах. Науковці тепер можуть відтворювати кліматичні епохи, аналізувати генетичні зміни та вивчати, як фітопланктон пристосовувався до змін солоності, температури і кисню.

За словами Сари Боліус, ці відкладення слугують справжньою капсулою часу, що містить відомості про давні екосистеми, генетичну різноманітність та адаптаційні стратегії мікроорганізмів.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені виявили найстаріший загублений континент на Землі.