Вчені попередили про небезпечний вплив невагомості: як космос змінює мозок астронавтів
Вчені виявили небезпечний вплив невагомості на мозок та силу хвату астронавтів.
Астронавти / © Associated Press
Через довге перебування у космосі мозок втрачає здатність правильно керувати силою рук, що небезпечно для космічних місій. Дослідження, опубліковане 20 квітня, свідчить: у невагомості мозок плутає сигнали від м’язів, тому астронавти часто помиляються, коли намагаються щось схопити чи втримати.
Про це повідомляє Daily Galaxy.
Проблема «зайвої сили» у космосі
Дослідницька група під керівництвом професора Філіпа Лефевра з Католицького університету Лувена з’ясувала, що на борту Міжнародної космічної станції (МКС) астронавти зазвичай стискають предмети набагато міцніше, ніж це необхідно. Це пояснюється тим, що мозок, звиклий до земних умов, продовжує очікувати на вплив гравітації, навіть коли вона майже не відчувається.
За словами професора Лефевра, така адаптація є несподіваною та тривалою. Найбільші проблеми виникають після повернення на Землю: астронавтам потрібні місяці, щоб відновити адекватну силу хвату, оскільки їхній мозок «відвикає» правильно оцінювати вагу та інерцію предметів.
Ризики для безпеки та обладнання
Повідомляється, що неправильний контроль сили стискання може мати критичні наслідки під час виконання складних завдань, таких як вихід у відкритий космос або керування роботизованими маніпуляторами.
«Якщо ви рухаєтеся на високій швидкості з великим об’єктом на борту МКС і втрачаєте зчеплення, об’єкт продовжуватиме рухатися. Зіткнення може бути драматичним з точки зору безпеки», — пояснив Лефевр.
Також додав, що навіть незначне зісковзування інструмента або делікатної деталі може призвести до пошкодження дорогого обладнання або зриву наукових експериментів.
Вплив на майбутні місії до Місяця та Марса
Дослідження доводить, що життя в невагомості впливає не лише на м’язову масу, а й на фундаментальні функції нейронних зв’язків. Адаптація мозку до сенсорних сигналів рук у космосі стає ключовим фактором для планування дальніх польотів.
Вчені наголошують на необхідності розробки нових протоколів підготовки та реабілітації. Це допоможе екіпажам швидше пристосовуватися до змін сили тяжіння, що є життєво важливим для майбутніх висадок на Місяць та Марс, де умови гравітації відрізняються від земних.
Нагадаємо, астронавтка NASA Крістіна Кох, яка брала участь в історичній місії Artemis II, поділилася зворушливими кадрами возз’єднання зі своєю собакою Сейді. Відео зустрічі після 10-денної подорожі навколо Місяця зібрало понад 800 тисяч лайків у соціальних мережах.