Потужна гравітація Юпітера тривалий час перешкоджала рухові величезної кількості метеоритів.
Американські вчені дослідили, що скелясте ядро Юпітера сформувалося менш ніж за мільйон років після початку Сонячної системи.
Про це повідомляє "The Washington Post".
За 2-3 млн років ядро планети стало в 50 разів більше за сучасну масу Землі. Попередньо вчені створювали комп'ютерні моделі народження Юпітера. Але за словами дослідника з Ліверморської національної лабораторії, штат Каліфорнія, Томаса Круйєра, "вперше ми можемо сказати щось про Юпітер, ґрунтуючись на лабораторних вимірах".
Дослідження базувалося на зразках матеріалу позаземного походження - давніх метеоритах.
4,6 млрд років тому наша Сонячна система була диском космічного пилу та газу. Тому серед планет першими з'явилися "газові гіганти", яких "супроводжували" утворення із каменю та металів (схожі на Землю). Серед "гігантів" Юпітер є найбільшим, тому вчені стверджують, що саме ця планета є найстаршою, і з первинного диску вона утримує в собі найбільше структур.
Коли Сонячна система мала приблизно 1 млн років, гравітація Юпітера була дуже сильною. Розміри планети дозволили їй стати своєрідним бар'єром на шляху метеоритів.
Між Юпітером і Марсом нині розміщується пояс астероїдів. Але вчені отримали докази, що Юпітер "розколов" їхню популяцію на дві частини: від Сонця і до Юпітера і ті, що за Юпітером. Тепер вчені планують досліджувати специфіку хімічного складу гірських порід з обох груп, а також їхній вік. Згідно з припущеннями, 4 млн років вони розвивалися окремо.
Астрофізик Костянтин Батигін з Каліфорнійського технологічного університету порівняв дослідників із детективами: "На місці злочину маленькі краплини крові на стелі розкажуть вам більше, ніж відтяті кінцівки" (за цією аналогією планета і є такою кінцівкою, а метеорити - червоними краплями).
Вчені зазначають, що Юпітер як основа Сонячної системи тривалий час контролював її динаміку та еволюцію.
Раніше повідомлялося, що в NASA оголосили конкурс на найкращі ідеї щодо пошуку життя на Європі – супутнику Юпітера. Вчені вважають, що під крижаною оболонкою супутника може приховуватися величезний водяний океан.
