Вчені виявили найдавнішу воду на планеті Земля: яка вона на смак

У Канаді на глибині трьох кілометрів під землею виявили найдавнішу воду на Землі. Геологи виявили свердловинну воду віком близько двох мільярдів років у канадській шахті Кідд-Крік, що розташована неподалік міста Тіммінс на півночі провінції Онтаріо.

Ця знахідка уже вважається найдавнішою відомою рідкою водою на планеті. Про це пише Space Daily.

Геологи знайшли найдавнішу воду на планеті

Вода перебувала в ізольованому стані в гірських породах з часів, коли єдиними живими організмами на Землі були мікроорганізми — задовго до появи перших рослин і тварин.

Дослідження очолила професорка Барбара Шервуд Лоллар з Університету Торонто, яка вперше відвідала цей рудник у 1992 році. У 2013 році її команда опублікувала в журналі Nature статтю про виявлення води віком 1,5 мільярда років на глибині 2,4 кілометра. Згодом, під час буріння на глибині майже три кілометри, науковці знайшли ще давніші резервуари.

Всупереч очікуванням, вода витікала з тріщин та свердловин зі швидкістю кількох літрів на хвилину. Вчені використали метод вимірювання благородних газів, розчинених у рідині. Ці гази накопичуються в ізольованому середовищі внаслідок розпаду елементів у навколишній породі з постійною швидкістю, що дає змогу визначити мінімальний час ізоляції води від поверхні.

Виявлена рідина виявилася приблизно вдесятеро солонішою за морську воду. Вона має густу консистенцію, гіркий смак, сірчистий запах і стає помаранчевою на повітрі через реакцію розчиненого заліза з киснем.

Аналіз хімічного складу води показав наявність сульфатів та розчиненого водню, що свідчить про біологічну активність. Подальші дослідження підтвердили існування сульфатредукувальних бактерій. Це такі мікроорганізми, що живуть у повній темряві та ізоляції від сонячного світла. Вони отримують енергію з хімічних реакцій між водою та камінням.

Ці результати вказують на наявність глибокої ізольованої біосфери, яка підтримується без доступу світла.

Відкриття привернуло увагу фахівців NASA, які використовують канадську шахту як земну модель для підготовки майбутніх місій. Якщо життя здатне розвиватися в таких умовах на Землі, аналогічні ізольовані екосистеми можуть існувати в надрах Марса або в підлідних океанах супутників Юпітера та Сатурна — Європи та Енцелада.

Зараз дослідники продовжують пошуки подібних давніх водних резервуарів на інших континентах.

Під Тихим океаном ядро Землі раптово змінило рух

Нагадаємо, науковці Європейського космічного агентства зафіксували незвичні зміни у зовнішньому ядрі Землі — шарі розплавленого металу на глибині близько 2200 км, який формує магнітне поле планети.

Аналіз даних супутників та наземних спостережень за 1997–2025 роки показав, що у 2010 році великий регіон рідкого заліза під екваторіальною частиною Тихого океану розвернувся і замість заходу почав рухатися на схід.

Після 2020 року цей східний потік почав слабшати, що збіглося зі змінами у внутрішньому ядрі Землі. Провідний автор дослідження Фредерік Даль Мадсен з Единбурзької школи геологічних наук зазначив, що цей масштабний розворот ставить нові питання перед наукою. Раніше зовнішнє ядро вважали відносно стабільним, проте нові дані доводять, що зміни в його потоках відбуваються значно швидше, ніж припускали.

Дослідники наголошують, що рух заліза в ядрі не загрожує людям, але він є критично важливим, оскільки створює магнітне поле, яке захищає Землю від сонячної радіації та забезпечує роботу навігаційних систем і супутників.