Вчені виявили одне з рідкісних ідентифікованих поховань Чорної смерті

У Нымеччині поблизу покинутого середньовічного села Нойзес, неподалік Ерфурта, дослідники ідентифікували масове поховання жертв Чорної смерті XIV століття. Це перший у Європі випадок, коли поховання чуми виявлено цілеспрямовано в рамках наукового дослідження, а не випадково.

Про це пише Phys.org.

Зазначається, що про відкриття повідомляють науковці Лейпцизького університету, Інституту історії та культури Східної Європи імені Лейбніца (GWZO) та Центру екологічних досліджень імені Гельмгольца (UFZ). Результати дослідження опубліковані у журналі PLOS One.

Міждисциплінарна команда поєднала аналіз середньовічних письмових джерел із геофізичними дослідженнями та буровими кернами ґрунту, що дозволило ідентифікувати підземну структуру, яка відповідає описам великих похоронних ям, згаданих у хроніках Ерфурта XIV століття.

Відомо, що пандемія Чорної смерті, яка тривала в Європі між 1346 та 1353 роками, знищила до половини населення в різних регіонах. Центральна Європа, зокрема Тюрінгія, постраждала особливо сильно. Хроніки свідчать, що під час спалаху 1350 року близько 12 тис. осіб поховали в одинадцяти великих ямах за межами Ерфурта, однак точне розташування цих поховань залишалося невідомим.

За допомогою вимірювання електричного опору та бурових кернів команда відтворила середньовічну поверхню ґрунту та виявила велику підземну структуру розміром приблизно 10 × 15 метрів і завглибшки 3,5 метра. Усередині були виявлені перемішані осади та фрагменти людських решток. Радіовуглецеве датування підтвердило, що рештки належать XIV століттю.

«Наші результати дають підстави вважати, що ми виявили одне з масових поховань, описаних у Ерфуртських хроніках. Остаточне підтвердження можливе лише під час запланованих археологічних розкопок», — пояснив доктор Міхаель Хайн, керівник проєкту та географ Лейпцизького університету.

Доктор Ульріке Вербан з UFZ зазначила, що головним досягненням дослідження є цілеспрямований міждисциплінарний підхід, що поєднує історичні джерела та природничі методи, а не випадкове відкриття.

Науковці також проаналізували вплив природних умов на середньовічні поселення та поховання. Село Нойзес і похоронна яма розташовані на сухих чорноземах на краю долини річки Гера. Вологі заплавні ґрунти для поховань уникали, оскільки в них розкладання тіл відбувалося повільніше. Це узгоджується із середньовічною теорією міазмів, яка пов’язувала поширення хвороб із «шкідливими випарами» від мертвих тіл.

Знахідка має велике наукове та культурне значення. В Європі підтверджених масових поховань жертв Чорної смерті налічується менше десяти. Відкриття біля Ерфурта доповнює історію регіону, який у 2023 році отримав статус об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Подальші археологічні роботи плануються спільно з Тюрінгським державним управлінням охорони спадщини та археології. Матеріали з розкопок будуть використані для генетичних досліджень у Інституті еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу, що дозволить глибше вивчити бактерію Yersinia pestis та причини високої смертності у XIV столітті.

«Це відкриття не лише археологічно та історично важливе, воно допомагає зрозуміти, як суспільства справлялися з масовою смертністю, а сучасна міждисциплінарна наука може сприяти пошуку інших масових поховань, що актуально й у XXI столітті», — зазначив професор Крістоф Цільхофер, керівник дослідницької групи Historical Anthropospheres Лейпцизького університету.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Туреччині археологи розшифрували напис на давньому артефакті, який містить пряме й моторошне застереження про смерть.