Вчені за допомогою тварин планують створити людиноподібний штучний інтелект. До чого тут Apple, Google і Tesla

Дослідження поведінки тварин можуть бути шляхом до появи багатьох передових технологій.

Провідні технологічні компанії на кшталт Apple, Google та Facebook масово винаймають нейробіологів. Їхні знання з поведінки тварин застосовуються для розроблення нових технологій – від механізмів усунення сторонніх звуків під час дзвінку та інтерфейсів типу Siri.

Вчені прогнозують, що у майбутньому, завдяки нейробіології, вдасться створити справжній технологічний прорив і розробити штучний інтелект, здатний самостійно аналізувати інформацію та ухвалювати рішення. І усе це – завдяки дослідженню поведінки тварин на кшталт мишей, птахів та риб, йдеться у матеріалі Bloomberg.

Штучний інтелект

Сучасні нейромережі вже є досить розвиненими. Вони можуть розпізнавати обличчя, створювати реалістичні фото та писати книжки . Це більше, ніж міг робити перцептрон – прототип усіх сучасних нейромереж, винайдений 1958 року, який міг лише відрізняти на фото чоловіка від жінки.

Та попри усе це, нейромережі досі залишаються усього-на-всього оброблювальними двигунами, призначеними для виконання низки статистичних розрахунків та виявлення закономірностей, і мають не так багато спільного з нейронами, від яких отримали свою назву.

Проте зараз межі стають усе більш розмитими. Технологічна індустрія активно працює на розробленням загального штучного  інтелекту, який буде здатний розуміти та виконувати будь-які інтелектуальні завдання так само, як людина.

Низка спеціалістів з комп'ютерних наук та нейрологів вважають, що секрет до створення розумних роботів полягає у розумінні того, як саме функціонує мозок братів наших менших, а саме – як діють їхні нейрони протягом різних процесів.

Механізми навчання роботів

Так, дослідники Гарвадського наукового інституту Роуланда вивчають мозок мишей. Гризунам дають виконувати певні завдання та фіксують, якою є реакція нейронів. Одним з таких завдань є гра у відеоігри – для цього пухнастого піддослідного розташовують на невеликій платформі, після чого він має знайти віртуальні межі ділянки платформи.

Для цього миша повинна правою лапкою маневрувати джойстиком (який може обертатися на 360 градусів)  доти, доки він не отримає сигнал від машини. За досягнення одного з країв автомат видає гризуну порцію підсолодженої води.

миша
pixabay.com
Миша

Увесь цей час спеціальний пристрій фіксує, який вигляд мають нейрони тварини протягом виконання завдання. Інша гра, за допомогою якої тестують гризунів, є спрощеною формою популярної гри  Mario Kart – миша повинна бігати моторизованою трасою таким чином, щоб не вийти за віртуальні межі траси.

За словами науковиці Маккензі Матіс, яка керує експериментом, у майбутньому результати дослідження можуть посприяти розробленню програмного забезпечення для штучного інтелекту та інтерфейсів мозку-комп'ютера. У межах праці науковці намагаються з'ясувати, як саме миші навчаються новому, щоб отримати відповідь на те, як люди можуть навчати комп'ютери.

Проте важливо також з'ясувати, як саме тварини адаптуються до змін. Адже, до прикладу, коли людина піднімає об'єкт, вага якого невідома,  мозок та тіло розраховують, скільки сили потрібно для виконання дії.

Роботам таке поки не під силу. Проте, якщо б їм вдалося передати механізми навчання мишей, це теоретично вдалося б. Дослідники покладають на експеримент великі сподівання та зазначають, що миші є для нього ідеальними кандидатами.  "Мозок мишей достатньо складний для того, щоб ухвалювати рішення на високому рівні, проте достатньо простий, щоб можна було зрозуміти зв'язки між процесами", - наголошує Матіс.

Голосові інтерфейси

Інтерес для нейробіологів становлять також співочі птахи. Так, наприклад, птахи виду зяблик-зебра вміють імітувати почуті звуки, виконують широкий спектр мелодій та відрізняють спів родичів з-поміж інших звуків.Розуміння того, як саме відбуваються ці процеси, може стати у пригоді для навчання роботів мовним навичкам та розроблення покращених голосових програм. 

Над з'ясуванням цього питання працюють науковці Університету Бостона. Для цього піддослідного пернатого зазвичай одягають у спеціальне вбрання – рюкзак з батареями, від якого кріпляться електроди до черепа. Згодом птаха поміщають до спеціальної звукової будки. Коли він співає, вчені вивчають активність мозку тварини.

птицы
pixabay.com
Зяблик-зебра

"Ми не знаємо напевне, як інформація щодо того, як їздити на велосипеді, керувати гелікоптером або розмовляти японською зберігається у мозку. Проте одного дня ми матимемо відповідь на ці запитання", - розповідає дослідник Університету Бостона Тім Отчі. Він сподівається, що одного дня експеримент допоможе розробити механізм, за допомогою якого інформацію вдасться "записувати" безпосередньо у мозок.

Примітно, що наразі вчені, які вивчають механізми роботи мозку птахів, є одними з найбільш запитуваних серед компаній, що займаються розробкою новітніх технологій та штучного інтелекту. Так, вчений університету Берклі Ченнінг Мур наразі працює у групі з розуміння звуків Google, де створює програмне забезпечення, здатне відрізнити сирену від плачу дитини.

Його колега з Берклі, Тайлер Лі, надає послуги Intel Corp. – там він за допомогою дослідження про зябликів-зебр працює над покращенням технології оброблення звуку, яку використовують голосові сервіси на кшталт Siri.

Наукова праця Мура стосовно стійких до сторонніх звуків птахів дала поштовх до створення програми з усунення шумів під час телефонних дзвінків та відео. Поштовхом до її розроблення стали зяблики-зебри, що вміють виокремлювати спів іншого зяблика з какофонії інших звуків.

Автопілот

Вчені Дрю Робстон та Дженнівер Лі, своєю чергою, вивчають риб, а саме вид даніо-реріо з сімейства мінноу. Тіла молодих представників виду є прозорими, що дозволяє вченим спостерігати за процесом функціонування нейронів риб без хірургічних операцій.

Для цього у пригоді стає спеціальний мобільний мікроскоп, що фіксує діяльність нейронів, коли риба плаває. Для того, щоб зафіксувати усі аспекти поведінки даніо-реріо, дослідники час від часу змінюють напрямок течії – тоді риба розвертається або ж докладає більше зусиль, щоб продовжувати рух у тому ж напрямку.

рыба
Associated Press
Даніо-реріо

Науковці зазначають, що те, як автомобілі Tesla на автопілоті ухиляються від інших транспортних засобів, нагадує стратегію, яку риба застосовує, коли зустрічає хижака –  тоді даніо-реріо миттєво "перемикається" з режиму мисливця на режим швидкого плавання.

Поглиблення знань щодо поведінки даніо-реріо може свого часу покращити механізм роботи нейромереж Tesla. Адже, як зазначає дослідниця Дженніфер Лі,  знання біології дозволяє використати готові механізми, які вже існують у природі, без потреби вигадувати щось нове.

Відео"Розумні" ферми, велосипеди та вулики: штучний інтелект набирає обертів по всьому світу

Роботи будуть помічниками по господарству вже за 10 років, - кажуть розробники штучного інтелекту. Роботи вже допомагають лікарям із діагнозами та операціями. По всьому світу штучний інтелект керує потягами в метро. Аби не залишитися без роботи, розробники штучного інтелекту радять людям займатися перепідготовкою, а державам - визначити професії, які зникнуть.

"Розумні" ферми, велосипеди та вулики: штучний інтелект набирає обертів по всьому світу

 

Залиште свій коментар