Вчені зафіксували рекордне скорочення озонової діри над Антарктикою

Стан явища досліджують американські науковці.

Фахівці NASA та Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США зафіксували найменший починаючи з 1988 року розмір озонової діри над Антарктикою. За останній рік діра зменшилася майже на 3,5 млн квадратних кілометрів.

Її дослідження проводяться щороку за допомогою супутників і кліматологічних повітряних куль. Щільність діри змінюється в залежності від пори року, а основне пошкодження вивляється в серпні-вересні. У 2017 році максимальний розмір озонової діри зафіксували 11 вересня, цей показник склав майже 20 млн квадратних кілометрів. Для порівняння, це на 2 млн квадратних кілометрів більше площі Росії – найбільшої країни на планеті.

Вчені кажуть, що останні кілька років щорічний розмір діри скорочується. На зменшення впливає антарктичний полярний осередок – особливий елемент циркуляції атмосфери Землі.

Загадковий крижаний материк завжди приваблював шукачів пригод, слави і заробітку. Уявлення про існування на півдні терра інкогніта мали ще стародавні географи, які жили у ІІ столітті до нашої ери. Наразі Антарктида визнана континентом, який не належить жодній країні, тим не менш багато хто має територіальні претензії на неї, тож боротьба за ласі шматки землі може розпочатися у будь-який момент. Українські вчені займаються дослідженнями озонової діри в атмосфері - це локальне падіння концентрації озону в озоновому шарі Землі. В атмосфері планети є велика кількість озонових дір, проте найбільша розташована над Антарктидою. До речі, існування озонової діри 1985 року виявили вчені саме нашої станції, яка на той час ще була британською і називалася "Фарадей", а також науковці станції "Халі". "Ці станції розташовані на різних боках біля Антарктичного півострова. У них були спектрофотометри Добсона, які вимірювали озон. І, виходить, що за допомогою цих двох станцій відкрили озонову діру", - розповів ТСН.ua геофізик Юрій Отруба, який у свою першу експедицію у 2009-2010 роках займався саме дослідженням озонового шару.

Залиште свій коментар

Наступна публікація