Про що пише відомий астрофізик Стівен Гокінг у своїй останній праці.
16 жовтня відбулася презентація останньої книжки відомого астрофізика Стівена Гокінга Brief Answers To The Big Questions ("Короткі відповіді на важливі запитання").
У ній відомий вчений, що помер цього березня у віці 76 років, розмірковує над фундаментальними запитаннями на кшталт того, чи існує Бог, як утворився Всесвіт та чи можливе існування розумного життя поза межами Землі.
ТСН.ua прочитав книжку Гокінга і коротко переповідає відповіді на 10 запитань, які ставить у ній вчений.
1. Чи існує Бог?
Гокінг дотримується думки, що релігійна концепція створення Богом Всесвіту суперечить законам науки. Так, наприклад, він зазначає, що самого поняття часу не існувало до Великого Вибуху, відповідно, у Бога не було часу створити Всесвіт.
Вчений вважає, що кожен може вірити у що завгодно. Однак на його думку, найпростішим поясненням є те, що Бога не існує.
"Ніхто не створював Всесвіт і ніхто не керує нашими долями. З цього випливає таке: ймовірно, не існує ні раю, ні вічного життя. Я вважаю, що віра у життя після смерті є лише марними сподіваннями. Не існує жодних надійних доказів того, що це можливо. Це суперечить науці. Коли ми помираємо, перетворюємося на попіл", – пише Гокінг.
Однак фізик зазначає, що сенс життя є – наприклад, у тому, як ми впливаємо на світ та які гени передаємо нащадкам.
2. Як усе розпочалося?
Учений розмірковує над різними версіями створення Всесвіту – що він існував завжди і що виник у певний момент.
Врешті-решт Гокінг доходить висновку, що найбільш ймовірним є те, що усе розпочалося з Великого Вибуху. А сам Всесвіт постійно змінюється і розширюється.
"Якщо припустити, що Всесвіт існував вічно, можна дійти абсурдних висновків. Якби зорі сяяли вічно, вони б нагріли Всесвіт до власної температури. Навіть уночі усе небо було б таким самим яскравим, як Сонце, тому що всюди можна було б побачити зірку або ж хмару пилу, нагріту до такої ж температури, що й зорі", – резюмує вчений.
На думку Гокінга, Всесвіт не міг існувати вічно, у тому стані, у якому він є зараз. Щось мало трапитися у минулому, що запалило зорі, певну кількість років тому.
3. Чи існує інше розумне життя у Всесвіті?
У своїй книжці вчений ставить запитання, чи існує у Всесвіті розумне інопланетне життя, і, якщо існує, чому воно досі не увійшло у контакт з людством.
"Якщо розумне життя десь існує, то дуже далеко, інакше б воно вже відвідало Землю. І я гадаю ми б знали, якби це трапилося. Це було б як у кінострічці "День Незалежності"", - резюмує Гокінг.
4. Чи можемо ми передбачити майбутнє?
Учений розмірковує над тим, чи дозволяють закони, що керують Всесвітом, точно передбачити, що трапиться у майбутньому.
"Коротка відповідь – і так, і ні. В теорії, закони дозволяють нам передбачити, що трапиться у майбутньому. Проте на практиці зробити відповідні розрахунки часто буває занадто складно".
5. Що усередині чорної діри?
Наразі про чорні діри відомо небагато, окрім їхньої маси, заряду та швидкості обертання. Це означає, що велика кількість інформації досі лишається невідомою. Але є певний ліміт для інформації, яку можна помістити у певний регіон космосу.
"Інформація потребує енергії, а енергія має певну масу, згідно з рівнянням Ейнштейна E = mc2. Відповідно, якщо у певному регіоні космосу є забагато інформації, вона провалиться у чорну діру, і розмір чорної діри відображатиме розмір інформації. Це як помістити забагато книжок до бібліотеки. Зрештою полички зламаються і книжки опиняться на підлозі".
6. Чи можливі подорожі у часі?
Гокінг пише, що якщо теорія відносності є правильною, а густина енергії – позитивною, то подорожі у часі є неможливими. Вони б суперечили законам класичної фізики. Однак вчений зазначає, що "був би радий помилятися".
На думку фізика, подорожі у часі можуть бути можливими з погляду нової М-теорії, яка може узгодити квантову фізику та теорію відносності у майбутньому.
7. Чи виживе людство після загибелі Землі?
У цьому підпункті Гокінг розмірковує над наявними небезпеками та зазначає, що йому складно побачити у майбутньому людства якийсь позитив – ризиків занадто багато і вони дуже серйозні.
"Земля стає замалою для нас. Ресурси скорочуються неймовірно швидко. Ми вручили нашій планеті руйнівний подарунок у вигляді кліматичних змін. Підвищення температур, танення льодовиків, скорочення лісових масивів, перенаселення, хвороби, війни, голод, недостатня кількість води та зникнення видів тварин – усі ці проблеми можна вирішити, проте вони ще не вирішені".
З огляду на усе Гокінг віщує Землі неминучий кінець. Однак зазначає, що людство, ймовірно, переживе свою рідну планету. Чого не можна сказати про інші форми життя.
"Я вважаю майже неминучим те, що або ядерна війна, або екологічна катастрофа призведуть до гибелі Землі у найближчі 1000 років, що з погляду геології – лише мить. Я сподіваюся та вірю, що до того часу наш вид віднайде спосіб покинути Землю та пережити катастрофу. Проте це може бути неможливим для мільйонів інших істот, що населяють планету. І це буде нашою провиною".
8. Чи маємо ми колонізувати космос?
Гокінг вважає, що людство повинно колонізувати космос задля того, щоб вижити. Він зазначає, що бути не здатним покинути планету – те ж саме, що не бути здатним втекти з безлюдного острова. І хоча політ у космос не буде дешевим, але загалом потребуватиме лише невеликої частки світових ресурсів.
"Звичайно, знайдуться ті, хто скажуть, що краще витратити кошти на вирішення таких проблем, як кліматичні зміни та забруднення, радше ніж витрачати їх на, ймовірно, марні пошуки нової планети. Я не заперечую важливості боротьби з кліматичними змінами та глобальним потеплінням, проте ми можемо робити усе це і виділяти чверть відсотка світового GDP на космос. Невже наше майбутнє не варте чверті відсотка?"
9. Чи зможе штучний інтелект стати розумнішим від людини?
Гокінг побоювався штучного інтелекту. Він пише, що успішне створення АІ (штучного інтелекту) може стати найбільш значущою подією у історії людства. І – останньою, якщо ми не врахуємо усі ризики.
"Коли ми винайшли вогонь, багато разів обпалювалися, доки не винайшли вогнегасник. З більш потужними технологіями на кшталт ядерної зброї, синтетичної біології та штучного інтелекту, ми повинні планувати наперед та намагатися зробити усе як слід з першого разу. Наше майбутнє – це перегони між усе більш розвиненими технологіями та мудрістю, з якою ми їх використовуватимемо. Переконаймося ж, що мудрість переможе".
10. Як ми формуємо майбутнє?
У останньому пункті праці Гокінг пише про те, як людство формує своє майбутнє, і зазначає, що попри багато ризиків, у майбутньому на нас чекає також багато відкриттів.
"Тож пам’ятайте: дивіться вгору, на зорі, а не донизу. Намагайтеся зрозуміти, як влаштовано Всесвіт. Будьте допитливими. Незважаючи на те, наскільки складним може видаватися життя, завжди є щось, що ви можете зробити і у чому можете досягти успіху. Головне не здаватися. Дозвольте уяві розгулятися. Формуйте майбутнє", - завершує книжку вчений.
