Загадка віком 160 млн років. Чому загинула унікальна екосистема Юрського періоду і до чого тут аномальне обертання Землі

Тривалий час учені вважали, що тисячі тварин і рослин загинули через звичайні кліматичні зміни.

Понад 160 мільйонів років тому на території сучасного північно-східного Китаю існувала екосистема Біота Янліао. У ній мешкало безліч видів стародавніх рослин та тварин, серед яких були динозаври, птерозаври, давні амфібії тощо. Проте згодом усі вони загадково загинули. Протягом тривалого часу вчені думали, що це сталося через зміни клімату. 

Проте нове дослідження, опубліковане у журналі Geology, доводить, що насправді змінилися не кліматичні умови, а географічне розташування регіону, спричинене специфічним явищем істинного полярного блукання. 

Детальніше читайте у матеріалі ТСН.ua

Явище істинного полярного блукання

Біота (сукупність живих організмів у межах певної території) Янляо свого часу була домом для понад 40 видів юрських тварин. У ній мешкали птерозаври (серед яких аунурогнати та ктенохазматиди), динозаври (зокрема, пернаті і подібні до птахів скансоріоптеригіди та представники тероподових на кшталт паравесів), а також давні ящірки та ссавці.

Проте у якийсь момент у регіоні повітря несподівано потеплішало, а земля висохла. Вода зникла, а разом з нею — й умови для виживання десятків видів тварин. 

Автори нової праці зазначають, що це сталося через те, що десь між 174 і 157 мільйонами років тому весь регіон змістився на південь, а отже, перейшов з більш вологого середовища у сухі субтропічні широти.  

До зміщення призвело явище істинного полярного блукання, яке може виникнути, коли дисбаланс у масі змушує поверхню Землі та її мантію обертатися навколо ядра.

Відповідно до висновків, отриманих у праці, протягом Юрського періоду поверхня та мантія Землі змістилися навколо уявної лінії на західному узбережжі Африки, відомому як затока Беніна, приблизно на 30 градусів. 

Відповідності у вулканічній породі

Встановити, що саме сталося близько 160 мільйонів років тому, допомогли стародавні поклади породи – зокрема, скам’яніла лава. Тоді як геологічні процеси можуть мати радикальний вплив на поверхню планети, вони майже не впливають на магнітне поле Землі, утворене взаємодією розплавлених заліза та нікелю у зовнішньому ядрі на глибині майже 3 тисячі кілометрів від поверхні. 

А отже, ці багаті на залізо мінерали можуть містити у собі дані, здатні осяяти світлом минуле.Коли осади накопичуються і твердішають, а лава - кам’яніє, мінерали усередині розташовуються у напрямку магнітного поля подібно до стрілок компасу. Це формує своєрідну мапу регіону, відбиток того, яким він був у минулому. 

клімат інфографіка

Примітно, однак, що далеко не всі скелі можуть слугувати своєрідними стенографами історіями. У деяких з них стиснення може змінити магнітний “підпис”. Проте вулканічні породи такої проблеми не мають.

Зосередившись на них, учені Денніс Кент та Едвард Ірвінг з Геологічної служби Канади провели дослідження, висновки якого були опубліковані 2010 року. Вони відшукали свідчення того, що у минулому – від 160 до 145 млн років тому – поверхня Землі змістилася приблизно на 30 градусів. 

Цю теорію підтвердила низка подальших досліджень, протягом яких було знайдено докази зміщення у  сучасній Африці, Північній та Південній Америці та Середньому Сході. Однак з Східно-Азійським блоком (до якого входить більшість Монголії, Китаю, Північної Кореї та Південної Кореї) усе було не так просто. 

“Здавалося, що він ледве змістився з точки зору широти протягом усього цього періоду. Що не дуже збігалося з явищем посухи”, - зазначив співавтор нового дослідження Джозеф Мерт, палеомагнетист з університету Флориди.

Аномальне зміщення

Щоб пояснити, що саме сталося у Східній Азії, улітку 2015-навесні 2018 року група учених зібрала понад 57 вулканічних зразків у різних локаціях регіону.

Відмінності у них були помітні майже відразу завдяки різним відтінкам породи. Зразки часів раннього-середнього Юрського періоду були темними та багатими на вугілля – це вказувало на те,  що колись давно регіон був вологим та містив багато рослин. Натомість зразки пізнього Юрського періоду мали червоний колір, що свідчило про те, що умови їхнього формування були більш сухими. 

2017 року аналіз підтвердив, що молодшу, червону породу було закладено у низьких широтах, де превалювали теплі та сухі умови. А наступного року учені з’ясували, що більш старі зразки сформувалися у високих широтах. Отже, регіон справді змістився. 

“У цей момент я знав, що означають ці дані – ми нарешті знайшли ознаки істинного полярного блукання”, - зазначив Чжію Йі, провідний автор дослідження і спеціаліст Китайської академії геологічних наук у коментарі National Geographic. 

Автори праці зазначають, що протягом Юрського періоду зміщення відбувалося щонайменше на 17 сантиметрів щороку і призвело до повільного висихання ландшафту Східної Азії. Це й знищило рослин та тварин, які були складовою екосистеми Біота Янліао.

Що думають інші науковці

Науковці реагують на відкриття китайських колег по-різному. Деякі згодні з ними, однак інші налаштовані досить скептично. 

“Краса полягає у тому, що усе дуже просто”, - зазначає Джованні Муттоні, палеомагнетолог з Університету Мілану, що не брав участь у дослідженні, проте ретельно вивчав феномен істинного полярного блукання Юрського періоду. Він зазначає, що рух та магнітуда збігаються з висновками, отриманими у попередніх роботах, і поєднують загадкові зміни клімату з обертанням планети. 

Натомість деякі учені узагалі не вірять у те, що явище істинного полярного блукання мало місце. Серед них Крістофер Шоттес, директор проекту PALEOMAP. На його думку, отримані дослідниками результати можна пояснити рухом тектонічних плит, а тема істинного полярного блукання “більш контраверсійна, ніж здається”.

“У палеомагнетичній базі даних існує багато непотрібного, “шуму”, і часто палеомагнетологи вдаються до усіляких викривлень у намаганні виправдати речі, які, на їх думку, є помилковими. Я не погоджуюся з цією філософією, і вважаю, що вона шкодить базі даних”, - зазначив він. 

Однак навіть якщо явище істинного полярного блукання справді винне у тому, що сталося з Біотою Янляо, постає багато запитань. Так, зокрема, достеменно незрозуміло, що могло спричинити настільки серйозне зміщення, адже причиною останнього могла стати лише подія, що призводить до серйозного перерозподілу маси планети. 

Плейлист 5 відео Україна льодовикового періоду

Україна – батьківщина мамонтів, і це не жарт. На початку 20-го століття біля прикарпатського села Старуня знайшли рештки тварин Льодовикового періоду, зокрема мамонтів та волохатих носорогів, ідеально муміфікованих місцевими ґрунтами. Дивіться, що ми дізналися про древніх тварин та людей на наших теренах.

Україна льодовикового періоду

Залиште свій коментар