Заморожені мізки мишей "ожили": вчені зафіксували відновлення функцій після розморожування
Дослідники вперше зафіксували відновлення роботи нейронів після екстремального холоду. Йдеться про мозок миші, який заморожували до -196°C.
Миша / © pexels.com
Дослідники з Німеччини змогли зберегти ознаки життєдіяльності у тканині мозку мишей після глибокого заморожування та розморожування. Йдеться не про «оживлення», а про часткове відновлення функцій на клітинному рівні.
Про це повідомило видання earth.com.
Дослідження провела команда під керівництвом невролога Александра Германа з Університету Ерлангена–Нюрнберга. Вчені застосували метод вітрифікації — швидке охолодження, за якого вода в тканинах переходить у склоподібний стан без утворення кристалів льоду. Саме лід зазвичай руйнує тонку архітектуру мозку під час заморожування.
Дослідники працювали з тонкими зрізами мозку миші завтовшки близько 350 мікрометрів, що містили гіпокамп — ділянку, пов’язану з пам’яттю та просторовою навігацією. Зразки попередньо обробили кріопротекторами, після чого швидко охолодили рідким азотом до –196 °C і зберігали за –150 °C від десяти хвилин до семи днів.
Після розморожування в теплих розчинах тканину перевірили на кількох рівнях. Під мікроскопом нейронні та синаптичні мембрани залишалися неушкодженими. Аналіз мітохондріальної активності не виявив суттєвих метаболічних порушень. Електрофізіологічні записи показали, що нейрони реагували на подразнення майже так само, як контрольні клітини, хоча й із помірними відхиленнями.
Крім того, у розморожених зрізах зберігалася довготривала потенціація — механізм посилення синаптичних зв’язків, який вважають основою процесів навчання та пам’яті. Водночас спостереження тривали лише кілька годин після відтавання, адже ізольована тканина природно деградує поза організмом.
Автори підкреслюють: експеримент проводили на невеликих зрізах, а не на цілому мозку, і результати не означають можливості кріоконсервації людини. Великі органи значно складніше рівномірно охолодити й нагріти без пошкоджень.
Водночас дослідники вважають, що робота відкриває перспективи для медицини — зокрема для захисту мозку під час травм або хвороб, а також для вдосконалення технологій зберігання органів.
Нагадаємо, нове дослідження показало, що не таргани чи щури мають найбільші шанси пережити глобальні катастрофи. Найвитривалішою істотою на Землі вчені назвали тихоходку — мікроскопічний організм із унікальною здатністю виживати.