Затонулий радянський атомний підводний човен викидає радіацію: що відбувається

Вчені зафіксували шлейфи забруднення та аномально високі рівні ізотопів поблизу затонулого атомного підводного човна.

Затонулий радянський атомний підводний човен. Фото: Havforskningen instituttet

Затонулий радянський атомний підводний човен. Фото: Havforskningen instituttet

Затонулий радянський атомний підводний човен К-278 «Комсомолець» продовжує вивільняти радіоактивні речовини на дні Норвезького моря — такий висновок зробили норвезькі науковці після детального аналізу багаторічних спостережень.

Про це повідомило видання Science Alert.

Субмарина затонула у квітні 1989 року після пожежі на борту. Разом із нею на глибину близько 1680 метрів пішли ядерний реактор і дві ядерні торпеди. Катастрофа забрала життя більшості екіпажу та залишила потенційно небезпечний об’єкт у важкодоступних глибинах Норвезького моря.

За даними дослідження, проведеного морським радіоекологом Джастіном Гвінном і його колегами з Норвезького управління радіаційної та ядерної безпеки, корпус підводного човна поступово руйнується. Найбільше занепокоєння викликає реактор, який із часом деградує та періодично викидає радіоактивні речовини у воду.

Витоки не мають постійного характеру: вони відбуваються у вигляді окремих сплесків із конкретних ділянок корпусу, зокрема вентиляційної труби та зони реакторного відсіку. Під час досліджень було зафіксовано навіть видимі шлейфи, що виходять із корпусу субмарини.

Аналіз відібраних зразків показав наявність ізотопів стронцію, цезію, урану та плутонію. Поблизу підводного човна концентрація стронцію і цезію перевищує типовий рівень у Норвезькому морі у 400 тисяч і 800 тисяч разів відповідно. Водночас уже на невеликій відстані ці показники різко знижуються, що свідчить про швидке розчинення радіонуклідів у воді.

Підвищені співвідношення урану та плутонію також вказують на те, що ядерне паливо всередині реактора продовжує кородувати. Водночас торпеди залишаються герметичними — після робіт із їх ізоляції, проведених у 1994 році, витоків плутонію зі зброї не зафіксовано.

Моніторинг об’єкта триває з 1990-х років і регулярно фіксує наявність радіоактивних ізотопів, зокрема цезію, у воді довкола уламків. У 2019 році вчені провели масштабне дослідження за допомогою дистанційно керованого апарата Ægir 6000, який дозволив зібрати зразки води, підводних організмів і оцінити ступінь пошкодження корпусу.

Попри високі локальні концентрації радіонуклідів, дослідники не виявили ознак значного накопичення забруднення в екосистемі. Зразки губок, коралів і актиній, що ростуть на уламках, показали лише незначне підвищення рівня цезію без видимих деформацій чи пошкоджень. Навколишній осад також залишається майже незабрудненими.

Водночас науковці підкреслюють, що стан підводного човна поступово погіршується. З часом корпус втрачатиме міцність, що може збільшити ризики більш масштабних витоків. Умови батипелагічної зони, де лежить «Комсомолець», значно ускладнюють будь-які роботи з ремонту чи додаткової ізоляції.

Дослідники наголошують на необхідності подальших спостережень і вивчення процесів корозії реактора та механізмів викидів. За їхніми словами, цей об’єкт дає змогу краще зрозуміти потенційні ризики інших затонулих реакторів в Арктиці та оцінити наслідки можливих аварій у майбутньому.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що купол із радіоактивними відходами на острові Руніт у Тихому океані, зведений після ядерних випробувань США часів Холодної війни, демонструє ознаки руйнування: у бетонній оболонці з’являються тріщини, а під конструкцію проникає морська вода.


Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie