Чому збільшилися масштаби зелених насаджень і чи врятує це клімат.
За останні 20 років Земля стала набагато зеленішою. Відбулося це завдяки зусиллям двох країн – Індії та Китаю.
Про це йдеться у новому дослідженні NASA.
Ще у середині 1990-х років Китай вдався до амбітної програми зі збільшення лісових насаджень і активно почав вирощувати дерева, щоб боротися з ерозією ґрунтів, кліматичними змінами та забрудненням повітря.
Така цілеспрямована діяльність призвела до появи 40 відсотків наявних зараз зелених масивів країни. І тенденція лише продовжує зростати.
Подібна ситуація і в Індії. Країна активно вирощує сільськогосподарські культури. Справа у тому, що протягом 1970-1980-х років у Індії та Китаї активно скорочувалися зелені масиви. Та у 1990-х роках це усвідомили і ситуація покращилася. Завдяки вирощуванню рослин, зокрема, сільськогосподарських культур, у Китаї з'явилися 32 відсотки від загальної площі зелених масивів, у Індії – аж за 82.
Раніше вважалося, що збільшення лісових масивів було спричинено зростанням у повітрі вуглекислого газу (CO2), однак ця праця доводить, що висадження дерев та агрокультур відіграє значно більшу роль, ніж здавалося раніше.
Космічне агентство NASA випустило створену за допомогою даних з супутника мапу. На ній зафіксовано, що обсяги зелених насаджень у відповідних регіонах значно зросли у період від 2000 до 2017 років.
"Тільки-но люди усвідомлюють, що існує певна проблема, вони намагаються її вирішити", – зазначив Рама Немані, вчений NASA з Дослідницького центру Еймса і співавтор дослідження.
Проте покращення ситуації спостерігається не тільки у цих двох країнах. Загалом, глобальне виробництво зернових культур, овочів, фруктів та інших рослин зросло з 35 до 40 відсотків, починаючи від 2000 року, йдеться у звіті NASA.
Озеленення спостерігалося також на одній третій вкритих листяними масивами земель, зокрема, у Північній Америці від півдня Мексики до канадської тайги, а також у арктичній тундрі. Зокрема, через глобальне потепління, яке призвело до скорочення льодових масивів у Арктиці.
Проте така ситуація далеко не усюди. Так, наприклад, амазонські дощові ліси не лише не стали більш зеленими – ситуація навпаки погіршилася. Протягом 2000-2005 років у Бразилії зникла частина лісу, що дорівнює за площею Греції.
Це є надзвичайно великою проблемою, адже ліси та інші зелені насадження поглинають вуглекислий газ із повітря. Більше того, рослини всмоктують близько 25% парникових газів.
Висадження нових лісів та розширення старих є одним з основних методів зменшення вмісту CO2 у повітрі, рівень якого наразі є найвищим за 15 мільйонів років. Проте зусилля Китаю та Індії з озеленення планети самі по собі нічого не значать. З кожним роком через діяльність людини кількість парникових газів в атмосфері Землі лише збільшується. І значним чином це відбувається завдяки саме цим двом країнам – індустріальним гігантам, які відповідають за чи не найбільше число викидів парникових газів у атмосферу Землі.
Нагадаємо, учені підрахували, скільки у землян залишилось часу, щоб зупинити катастрофічні зміни клімату - увесь світ має вжити "безпрецедентних" заходів до 2050 року і звести нанівець викиди вуглекислого газу, аби запобігти смертельним наслідкам глобального потепління.
