Жінка прожила 117 років: вчені знайшли секрет довголіття в її ДНК

Жінка, яка вважалася найстарішою людиною у світі, прожила 117 років і стала об’єктом масштабного наукового дослідження. Марія Браньяс Морера померла у серпні 2024 року уві сні, залишивши після себе унікальні дані про старіння людини.

Про це повідомило видання Econews.

Після її смерті міжнародна команда дослідників під керівництвом Елой Сантос Пухоля та Манеля Естеллера провела комплексне вивчення організму жінки. Науковці проаналізували геном, метаболічні показники, кишковий мікробіом і так звані епігенетичні «годинники».

У дослідженні її позначили як M116 — за віком на момент забору зразків крові. Попри глибоку старість, жінка не мала онкологічних захворювань і не страждала на діагностовані нейродегенеративні хвороби. Також у неї не зафіксували серйозних серцево-судинних патологій.

Одним із ключових показників стали теломери — захисні ділянки на кінцях хромосом. У Марії вони були дуже короткими, що зазвичай пов’язують із високим ризиком вікових хвороб. Однак у її випадку це не призвело до розвитку патологій. Дослідники припускають, що скорочення теломер могло виконувати роль «біологічного годинника», а не чинника хвороб, і навіть обмежувати здатність потенційно небезпечних клітин до поділу.

У крові також виявили явище клонального гемопоезу — процес, коли окремі клітини крові з мутаціями починають активно розмножуватися. Такі зміни часто пов’язують із ризиком раку, однак у цьому випадку вони не призвели до захворювань.

Повне секвенування геному показало тисячі рідкісних генетичних варіантів. Частина з них пов’язана з імунною системою, захистом мозку, роботою серця та виробленням енергії в клітинах. При цьому жінка не мала небезпечних варіантів деяких генів, які підвищують ризик тяжких захворювань.

Метаболічний аналіз крові також виявив незвичний профіль: дуже низький рівень тригліцеридів і ліпопротеїнів низької щільності та високий рівень «хорошого» холестерину. Водночас маркери хронічного запалення залишалися низькими, що пов’язують із меншим ризиком серцево-судинних хвороб і діабету.

Окремий блок дослідження стосувався кишкового мікробіому. У ньому зафіксували високий рівень бактерій Bifidobacterium, які зазвичай зменшуються з віком, але асоціюються зі здоровим обміном речовин і протизапальними процесами. За даними інтерв’ю та записів, жінка регулярно вживала йогурт — приблизно тричі на день, що могло впливати на склад мікрофлори.

Епігенетичні дослідження — аналіз змін у ДНК без зміни самої послідовності — показали, що її біологічний вік був приблизно на 20 років меншим за фактичний. При цьому деякі ділянки геному залишалися стабільними, що могло сприяти збереженню функцій клітин.

Автори роботи називають цей випадок прикладом «подвійності старіння»: коли явні ознаки віку поєднуються з характеристиками здорового організму. Вони наголошують, що дослідження однієї людини не дає підстав для універсальних висновків, однак отримані результати узгоджуються з іншими науковими даними.

Зокрема, йдеться про роль низького рівня хронічного запалення, збалансованого метаболізму та мікробіому, багатого на корисні бактерії. Ці чинники, як показують дослідження, можуть бути пов’язані з тривалішим і здоровішим життям.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що Ян Стінберг, якого вважали найстаршим чоловіком Південної Африки, помер у новорічний день 2026 року — лише за кілька годин після святкування свого 121-го дня народження. Чоловік, який у різні роки працював могильником, рибалкою та кедді на гольф-полі, помер від нападу астми в колі родини.