Зіткнення нашої галактики та Андромеди: якою є ймовірність катастрофи

Науковці тривалий час вважали, що зіткнення Чумацького Шляху та Андромеди в космосі відбудеться приблизно за 4,5 мільярда років. Дослідження 2025 року, опубліковане в журналі Nature Astronomy на основі даних телескопів Hubble та Gaia, оцінило ймовірність злиття двох галактик протягом наступних 10 мільярдів років лише у 50%.

Однак дослідження 2026 року кардинально відрізняється. Чи буде зіткнення двох галактик? Про це пише Space Daily.

Чи вріжеться наша галактика в іншу: що кажуть дослідники

Розрахунок ймовірності зіткнення залежав від невизначеностей у русі галактик та впливу сусідніх космічних об’єктів. Вже у квітні 2026 року нове дослідження знову вказало на високий ризик катастрофи, продемонструвавши, наскільки чутливими залишаються прогнози до вимірювальних даних.

Упевненість щодо неминучості зіткнення Чумацького Шляху з Андромедою суттєво похитнулася в червні 2025 року. Група дослідників під керівництвом Тілла Савали, використавши спостереження Hubble і Gaia, дійшла висновку, що шанси на об’єднання галактик у найближчі десять мільярдів років становлять приблизно один до одного.

Однак вже за рік, у квітні 2026, ймовірність злиття зросла до 90% у межах своєї основної моделі. Тому висновки 2025 року варті уваги, але їх не слід вважати остаточним вердиктом.

Звичний для нас сценарій формувався поступово. 2012 року NASA оголосило, що дані з Hubble вказують на майже лобове зіткнення орієнтовно за 4 млрд років. Після цього галактикам знадобиться ще два мільярди років для формування єдиної системи.

Однак 2019 року Європейське космічне агентство (ESA) оприлюднило результати місії Gaia під керівництвом Руланда ван дер Марела. Згідно з ними, траєкторія виявилася менш прямою, а перше зближення змістилося на позначку 4,5 мільярда років.

Рух Землі, Сонячної системи та Андромеди демонструє, що галактики зближуються зі швидкістю близько 400 000 кілометрів на годину. Цей показник описує лише швидкість відносного наближення, але не дає відповіді на запитання, на яку саме відстань Андромеда зміститься вбік під час прольоту.

Виміряти бічний рух значно складніше. У звіті ESA за 2019 рік описано процес відстеження тисяч зірок у сусідніх галактиках. Їхній видимий рух складається з обертання всередині власної галактики та переміщення всієї системи в просторі. Відокремлення цих чинників — одна з найскладніших частин побудови орбітального прогнозу.

Вплив гравітації

Команда науковців змоделювала систему з чотирьох об’єктів: Чумацького Шляху, Андромеди, галактики Трикутника та Великої Магелланової Хмари. Науковці варіювали початкові параметри в межах їхніх похибок, замість того щоб слідувати єдиній жорсткій траєкторії.

Розрахунки показали, що галактика Трикутника збільшує ймовірність злиття Чумацького Шляху та Андромеди. Натомість Велика Магелланова Хмара діє у протилежному напрямку — вона змінює вектор руху Чумацького Шляху та виводить його поза початкову площину орбіти. Врахування обох супутників підсумовує ймовірність злиття на рівні близько 50%.

Попри менші розміри, ці галактики є повноцінними гравітаційними учасниками процесу. Сприймати супутник лише як додаткову масу помилково — вирішальне значення мають його точне розташування та характер руху.

Можливі сценарії і дати

За новими розрахунками 2025 року, шанс прямого чи майже лобового зіткнення через 4–5 мільярдів років становить лише 2%.

Навіть якщо злиття відбудеться, це не означає масового зіткнення окремих зірок. Як наголошували в NASA ще 2012 року, відстані між світами є колосальними. Гравітація перерозподілить зоряні орбіти та повністю змінить форму галактик, але безпосередні контакти між зірками залишатимуться рідкісним винятком.

У квітні 2026 року Хао У та його колеги повернулися до проблеми можливого зіткнення галактик. Вони застосували свіжіші вимірювання рухів Андромеди та Трикутника від телескопа Gaia, усунувши систематичні зміщення.

Пріоритетна модель їхньої команди оцінила ймовірність злиття у 90%, а медіанний термін до його завершення — приблизно в 6,5 мільярда років. У межах двосигмового інтервалу похибки вимірювань руху Андромеди підсумкова ймовірність коливається від 64,7% до 100%.

Попри це, автори відзначили, що наявні дані все ще не дозволяють зробити остаточний висновок.

Апарат SpaceX врізався у Місяць: наслідки

Нагадаємо, зіткнення верхнього ступеня ракети SpaceX Falcon 9 із поверхнею Місяця зі швидкістю близько 8690 км/год дало науковцям змогу дослідити хімічний склад супутника.

За допомогою Великого телескопа Європейської південної обсерваторії в Чилі вчені зафіксували в пиловому шлейфі спектральні лінії натрію, який, імовірно, походить із місячного ґрунту, та літію, що міг потрапити зі зруйнованого ступеня ракети.

Попри те, що жоден із телескопів не отримав чітких кадрів самого моменту падіння, сили удару, за оцінками астрофізиків, достатньо для утворення нового кратера діаметром близько 20 метрів і глибиною п’ять метрів. Дослідники зазначають, що подібні зіткнення надають цінну інформацію для майбутніх сейсмічних досліджень Місяця та оцінки ризиків від космічного сміття в межах підготовки до довготривалих місячних місій.