Як зацікавити дитину читати: 12 хитрощів, які точно спрацюють

Учені з усього світу давно довели, що читання дуже корисне для людини. Воно не лише покращує пам`ять та розвиває фантазію, а й часто допомагає зняти стрес і відволіктися від рутини. Проте навчити дитину читати та прищепити любов до читання — це абсолютно різні речі. Звісно, в її небажанні читати можна звинуватити ґаджети, інтернет, онлайн-навчання та відсутність сучасних книжок для дітей і підлітків. Але замість того, щоб заперечувати чи приймати це як даність, варто розібратися в ситуації та знайти правильні рішення. У час, коли електронні технології оточують нас на кожному кроці, експерти поділилися методами, як залучити дітей до літератури допоможуть прості ігрові методи та батьківська хитрість.

1. Власний приклад та зміна сімейних пріоритетів

Якщо дитина бачитиме, що ви щиро зацікавлені книжками, вона теж захоче дізнатися, чим саме вас так вабить читання. Діти прагнуть наслідувати дорослих, робити те, що роблять батьки, а ще більше їм подобається робити це разом із ними. Якщо свого часу ви просто дали малюкові планшет і показали, як грати в ігри, він щиро не розуміє, чому має займатися чимось іншим.

Щоб виправити ситуацію, покажіть дитині новий спосіб проводити час, читайте у її присутності, ставтеся до книжок дбайливо, демонструйте, наскільки ви захоплені сюжетом, та обговорюйте прочитане з іншими членами родини.

Гучно шкодуйте про те, що змушені перервати читання на найцікавішому місці, створюючи інтригу. Літературний світ в усьому його різноманітті точно не залишить маля байдужим, якщо воно бачитиме вашу щиру зацікавленість.

2. Інтерактивне читання вголос та гра голосом

Читання вголос — це перший етап залучення дитини до процесу, який створює особливу атмосферу безпеки та дозволяє зануритися в дивовижні світи. Ця порада має найбільшу цінність, якщо ваш малюк — дошкільник або першокласник. Засинаючи під голос рідної людини, дитина почувається захищеною, охоче вчить літери і швидко освоює навичку читання.

Книжки наповнені масою різних цікавих персонажів та образів, тому під час читання важливо виявляти фантазію і використовувати смішні голоси, змінювати інтонацію, демонструвати, як ухає пугач, завиває вовк чи шумить ліс. Варіації голосу залучають дитину до сюжету значно більше, аніж монотонне виголошення навіть найзахопливішої історії.

Для малюків, які ще не вміють читати самостійно, існує важливий навчальний лайфгак: проводьте пальцем по сторінці, вказуючи на слова, які озвучуєте в цей момент. Це допоможе дитині змалечку зіставляти візуальний вигляд слова з його звучанням, що значно прискорить процес навчання.

Коли ж дитина почне побіжно читати сама, не варто думати, що місія закінчилася і процес можна делегувати школі. Важливо не проґавити момент, коли їй стануть нецікаві старі книжки, інакше вона просто повернеться до телефона.

3. Читання перед сном як привілей

Чудовим стимулом для вечірнього читання є дозвіл лягати спати трошки пізніше, якщо цей додатковий час дитина використає винятково для знайомства з книжкою. Чимало дітлахів, які ввечері ще мають багато енергії та не хочуть іти до ліжка, зацікавляться такою пропозицією. Загалом читання перед сном — це корисна практика, яка має безліч переваг як для дітей, так і для дорослих.

Головне — ніколи не робити поняття «читання» і «покарання» синонімами, оскільки це викликає сильну хвилю протесту. Дійте обережно, уникайте фраз на кшталт: «Не будеш читати — заберу телефон» або «Доки не прочитаєш книжку, не отримаєш нову гру». Натомість використовуйте хитрість зі штучним обмеженням. Після купівлі нової книжки зробіть вигляд, що читати її можна лише після того, як дитина вивчить уроки, прибере в кімнаті чи вигуляє собаку. Вона має чітко засвоїти, що читання — це не повинність чи покарання, а преференція та особливе право.

4. Створення інтриги через екранізації та спойлери

Поєднання книжок і кінематографа є дуже ефективним інструментом. Запропонуйте дитині почитати книжку перед переглядом її екранізації — від Вінні Пуха до Гаррі Поттера. Поясніть, що паперова історія завжди повніша, детальніша та яскравіша, ніж фільм, знятий за її мотивами. Після перегляду обов’язково завершуйте знайомство з історією спільним обговоренням і порівнянням обох версій.

Цей метод чудово працює і у форматі випередження. Можна запропонувати дитині прочитати книжку, екранізація якої лише планується до виходу на екрани (наприклад, незабаром з’явиться на Netflix). Скажіть їй, що прочитавши твір першою, вона знатиме всі спойлери та сюжетні повороти заздалегідь, завдяки чому зможе втерти носа друзям і почуватися справжнім експертом, що діти дуже люблять.

5. Свобода вибору літератури та розширення меж

Дозвольте дітям самостійно обирати книжки для своєї полиці, не нав’язуючи їм власні смаки. Нехай вони мають вільний доступ до домашньої бібліотеки і знають, що завжди можуть обрати книжку до поточного настрою. Слідкуйте за тим, щоб асортимент постійно поповнювався новими історіями відповідно до віку й зацікавлень дитини. Якщо вона обожнює твори про котиків — гарантуйте їй широкий вибір саме таких історій.

Помилкою багатьох батьків є примус читати для розвитку винятково класику XIX століття, від якої дитина просто засинає. Натомість купуйте сучасне фентезі, детективи та пригоди — те, що затягує динамічним сюжетом. Не гребуйте коміксами та графічними романами, адже це також повноцінна література. Від коміксів підліткові легко перейти до манги, а від неї — до легких романів. Навіть серйозні твори, як-от «Персеполіс» чи «Маус», існують у картинках і чудово розвивають уяву. Орієнтуйтеся на літературу зі зрозумілими для читача героями, адже дитині цікаво ототожнювати себе з сучасниками.

6. Книжка як найкращий подарунок та створення цінності

Повністю відмовтеся від заохочення чи винагородження дітей за якісь досягнення черговими іграшками або цукерками. Замість цього віддайте перевагу книжкам, роблячи їх головним матеріальним заохоченням у родині.

Під час підготовки до школи, купуючи форму чи канцелярію, зробіть спільний «незапланований» візит до книжкового магазину. Зупиніться біля видань, які відповідають віку дитини. Якщо майбутнього книголюба щось привабило, не заважайте і не нав’язуйте свою думку. Якщо дитина просить купити конкретне видання, не показуйте надмірної радості. Навпаки, створіть штучну цінність речі, удайте, що думаєте про купівлю, поскаржтеся на високу вартість книжки. Нехай новий власник після каси сам несе своє придбання додому — так він відчуватиме його важливість і власну відповідальність.

7. Розумне обмеження ґаджетів та тактика реклами

Книжки значно краще впливають на розвиток уяви та мислення, ніж телебачення, тому час перебування дитини за екраном телевізора чи комп’ютера варто розумно обмежити. Замість монітора підготуйте низку цікавих видань, які підходять дитині за віком. Згодом проведення вільного часу за книжкою стане природною звичкою.

У боротьбі за увагу дитини можна використати прийом нав’язливої контекстної реклами. Підбирайте літературу, яка прямо відповідає на поточні запитання дитини чи стосується її хобі, і просто розкладайте ці книжки в різних кімнатах в оселі на видноті. Рано чи пізно цей трюк спрацює, і дитина погортає залишену під рукою яскраву обкладинку.

8. Традиція відвідування бібліотек

Регулярно беріть дитину з собою до бібліотеки. Це дозволить їй змалечку занурюватися у чарівну, особливу атмосферу книжкового світу, відчувати запах паперу та бачити велику кількість однодумців. Читання книжок, узятих у бібліотеці, та необхідність вчасно і дбайливо їх повертати — це чудова сімейна традиція, яка дисциплінує та залучає до культури читання.

9. Використання аудіокниг у дорозі

Слухайте аудіокниги разом із дитиною під час поїздок в автомобілі чи поїзді або ж під час звичайних щоденних прогулянок. Це гарна нагода провести час із максимальною користю, дізнатися щось нове та захопитися сюжетом у ситуаціях, коли необов’язково сидіти на одному місці з паперовим виданням у руках. Аудіоформат чудово розвиває сприйняття інформації на слух і може стати містком до друкованого тексту.

10. Щирий інтерес дорослих, обговорення та спільні вистави

Дітям завжди хочеться поділитися з батьками своїми досягненнями й думками. Вчіть дитину не просто проходити сторінка за сторінкою, а й усвідомлювати, аналізувати та емоційно проживати прочитане. На першому етапі не включайтеся в обговорення надто активно — дайте юному читачеві виговоритися, самостійно означити своє ставлення до персонажів. Якщо він запитує, чим усе закінчиться, знайдіть привід уникнути прямої відповіді та попросіть усіх членів родини вчинити так само, щоб зберегти таємницю. Втягуйте дитину в сюжет, запитуючи, як би вона сама вчинила на місці головного героя, і ніколи не виявляйте невдоволення, якщо її відповіді вам не подобаються.

Для закріплення інтересу можна ходити разом до читацьких клубів, влаштовувати обговорення вдома з залученням друзів дитини або грати в шпигуна, крадькома підглядаючи в її книжку. Багато психологів радять практикувати домашні мінівистави за ролями. Але цей метод спрацює лише тоді, коли дорослі поставляться до постановки з абсолютним і щирим інтересом, почнуть споруджувати декорації з підручних матеріалів, сперечатися про рішення режисера, готувати костюми чи навіть купувати нову сукню для героїні. Будь-яка фальш із боку дорослих обернеться провалом.

11. Спільне читання за ролями та черговість

Гарною практикою спільного проведення часу є читання одне одному по черзі. Можна розподілити текст так: ви читаєте за автора чи оповідача, а дитина — за свого улюбленого героя. Робіть театральні паузи на найцікавіших місцях або посилайтеся на раптову зайнятість на кухні, просячи дитину дочитати розділ самостійно, а потім прийти і розповісти вам, чим закінчилася важлива битва або розмова.

Згадайте разом, які книжки ви читали дитині, коли вона була зовсім маленькою, покажіть їх, якщо вони збереглися. Розкажіть, як вона реагувала, кого з персонажів боялася, а хто викликав симпатію. Спільний сміх над минулими дитячими страхами і тактильний контакт із першими книжками стимулюють дитину знову взяти літературу до рук.

12. Психологічний прийом «забороненого плоду» та технології в союзниках

Якщо дитина повністю ґаджетозалежна і примушувати її марно, можна використати метод психологічної інверсії. Залиште яскраву книжку на видноті — саме там, де дитина зазвичай звикла брати свій планшет. Водночас суворо забороніть її чіпати, сказавши: «Ця книжка не для тебе, вона для дорослих, тут усе занадто складно». Заборонений плід завжди солодкий, тому дитина обов’язково відкриє її з чистої цікавості, щоб дізнатися, що ж від неї приховують. Цей прийом показує чудові результати в роботі з дітьми віком до 12 років.

Якщо ж перемогти інтернет і цифрові пристрої не вдається, візьміть їх за союзників. Не сваріть дитину, якщо вона категорично відкидає паперові сторінки, але читає з екрана. Електронна книжка — це теж книжка, адже важливим є сам зміст, а не носій інформації. Покажіть підліткові спеціалізовані соціальні мережі, наприклад, Goodreads. Цей цифровий читацький щоденник дозволяє фіксувати прочитані твори, спілкуватися з однолітками з усього світу, ділитися рецензіями, а наприкінці року отримувати гарну та наочну інфографіку власних досягнень.