Яке церковне свято в Україні 18 липня

Що за церковне свято святкують в Україні за новим і старим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.ua.

Церковне свято 18 липня

Церковне свято 18 липня / © pexels.com

18 липня (31 липня), в православному календарі день пам’яті святого мученика Якинта, що в Амастриді. Святий Якинт народився у IV столітті в місті Амастрида, що знаходилося на узбережжі Чорного моря в давній області Пафлагонія (нині територія Туреччини). Його батьками були благочестиві християни Феокліт і Феопіла, які виховували сина в любові до Бога та Його заповідей. За церковним переданням, ім’я новонародженому було дане за одкровенням ангела, що стало знаком особливого Божого покликання.

Вже змалку Якинт вирізнявся незвичайною духовною чистотою. Коли йому було лише три роки, він щиро звернувся до Господа з молитвою за померлого хлопчика. Бог почув дитячу молитву, і сталося диво — дитина воскресла. Відтоді обидва хлопчики росли разом, зміцнюючись у християнській вірі та доброчесності.

Протягом усього життя святий Якинт прагнув служити Богові та людям. Він відзначався смиренням, милосердям і непохитною вірою. Господь дарував йому благодать творити чудеса, завдяки яким багато людей наверталися до Христа. Його життя стало прикладом того, що справжня святість народжується з любові до Бога, постійної молитви та вірності Євангелію.

Одного разу святий побачив, як язичники поклоняються старому дереву, вважаючи його святинею. Не бажаючи миритися з ідолопоклонством, Якинт зрубав це дерево, засвідчивши, що лише Господь є істинним Богом.

Цей вчинок викликав гнів місцевої влади. Святого схопили та привели до правителя області Кавстрисія. За наказом намісника Якинта піддали жорстоким катуванням: його безжально били, вибили всі зуби, а потім, прив’язавши мотузками, волочили по землі. Після цього мученика кинули до темниці, де він після тяжких страждань мирно відійшов до Господа, прийнявши мученицький вінець за свою непохитну віру.

Церковне свято 18 липня — день пам’яті святого мученика Еміліана і блаженної священномучениці Тарсикії Мацьків

Святий Еміліан жив у IV столітті в місті Доростол, що знаходилося в римській провінції Мезія (нині територія Болгарії). Він був рабом одного з місцевих градоначальників і походив із християнської родини. Незважаючи на своє становище, Еміліан вирізнявся глибокою вірою, благочестям і щирою відданістю Господу.

Його життя припало на час, коли в Римській імперії ще тривали переслідування християн. Імператор Юліан Відступник прагнув відродити язичництво та наказував карати тих, хто відмовлявся поклонятися язичницьким богам.

Коли до Доростола прибув імператорський намісник Капітолін із наказом виявити всіх християн і примусити їх приносити жертви язичницьким ідолам, багато віруючих були змушені переховуватися.

Еміліан, сповнений ревності за Господа, вирішив відкрито засвідчити свою віру. Він увійшов до язичницького капища, перекинув жертовники, розбив ідолів і знищив жертовні приношення. Після цього він залишив храм, знаючи, що за свій вчинок може поплатитися життям.

Спочатку влада затримала випадкового селянина, якого помилково звинуватили у руйнуванні капища. Дізнавшись про це, Еміліан добровільно з’явився до намісника й визнав, що саме він знищив язичницьких ідолів.

Його почали жорстоко допитувати, вимагаючи зректися Христа та принести жертву язичницьким богам. Однак святий твердо відповів, що поклоняється лише Єдиному Істинному Богові.

За це Еміліана піддали тяжким катуванням. Його били палицями, бичували та всіляко знущалися, але мученик залишався непохитним у своїй вірі.

Блаженна священномучения Тарсикія Мацьків належить до сонму новомучеників Української Греко-Католицької Церкви, які віддали своє життя за Христа у буремному ХХ столітті. Вона стала першою українською черницею-мученицею новітнього часу, засвідчивши своєю смертю, що справжня любов до Бога сильніша за будь-яке земне зло. Її коротке, але сповнене жертовності життя є прикладом безмежної довіри до Господа, милосердя та самовідданого служіння людям.

Церковне свято в Україні 18 липня за старим календарем

За старим календарем 18 липня в Україні вшановували пам’ять Атанасія Афонського. Він народився близько 920 року в місті Трапезунд, а в молодості здобув добру освіту в Константинополі. Згодом, прагнучи усамітнення й молитви, прийняв чернецтво та оселився на Афоні.

За підтримки візантійського імператора Никифора II Фоки преподобний заснував монастир Велика Лавра, який став зразком організованого чернечого життя. Він уклав монастирський устав, що поєднував сувору духовну дисципліну з братньою любов’ю та спільною працею.

Прикмети 18 липня

Народні прикмети 18 липня / © pexels.com

  • Павуки активно плетуть павутину — погода буде сухою та ясною.

  • Якщо вітер змінює напрямок кілька разів за день — можливе різке погіршення погоди.

  • Бджоли рано повертаються до вуликів — наближається негода.

Що не можна робити 18 липня

18 липня не варто позичати гроші чи повертати старі борги, адже це могло накликати матеріальні труднощі або непередбачені витрати. Не схвалювалася й бездіяльність: люди вірили, що працьовитість цього дня приваблює добробут і вдачу, тоді як лінощі можуть обернутися невдачами в майбутньому.

Що можна робити 18 липня

У народній традиції 18 липня особливого значення надавали купанню. Вважалося, що вода цього дня має особливу силу, тому щире купання допомагає зміцнити здоров’я, додати життєвих сил і забезпечити добрим самопочуттям на весь наступний рік.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie