Яке церковне свято в Україні 5 вересня
Що за церковне свято святкують в Україні за новим і старим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.ua.
Церковне свято 5 вересня / © pexels.com
5 вересня (18 вересня), в православному календарі день пам’яті святого пророка Захарії, отця Івана Хрестителя. Захарія був священником із священницького роду Авії. Його дружина Єлисавета також походила зі священницького роду — вона була родичкою Пресвятої Діви Марії.
Євангеліст Лука описує подружжя як людей праведних перед Богом, які дотримувалися Божих заповідей. Однак у них не було дітей. Для тогочасного юдейського суспільства бездітність була важким випробуванням, тому подружжя багато років жило з цією скорботою.
Попри це, Захарія та Єлисавета не залишали віри й продовжували служити Богові.
Одного разу Захарія виконував своє священницьке служіння в Єрусалимському храмі. Йому випало ввійти до святилища та покадити перед Богом. Під час молитви перед ним з’явився ангел Господній.
Ангел повідомив Захарії, що його молитва почута і що Єлисавета народить сина. Йому належало дати дитині ім’я Іван. Ангел також сказав, що хлопчик матиме особливе покликання: він стане великим перед Господом і підготує людей до приходу Месії.
Захарія був здивований цією звісткою. Через сумнів у словах ангела він отримав знамення: до дня народження дитини не міг говорити.
Через деякий час Єлисавета завагітніла. Подружжя отримало те, на що чекало багато років.
Коли народився син, родичі хотіли назвати його Захарією — на честь батька. Однак Єлисавета наполягла, що дитину потрібно назвати Іваном.
Захарія попросив дощечку і написав: «Іван — ім’я йому». У ту ж мить до нього повернулася здатність говорити.
Першими словами Захарії стало прославлення Бога. Натхнений Святим Духом, він виголосив пророчий гімн, який у християнській традиції називають Бенедиктусом. У ньому Захарія прославив Господа та пророкував про майбутню місію свого сина.
Він назвав Івана пророком Всевишнього, який піде перед Господом, щоб приготувати Йому дорогу.
Церковне свято 5 вересня — день пам’яті преподобної Терези з Калькутти
Мати Тереза народилася 26 серпня 1910 року в Скоп’є в албанській католицькій родині. При хрещенні вона отримала ім’я Агнес Гондже Бояджіу. Вона була наймолодшою дитиною Ніколи та Дране Бояджіу.
Її родина була віруючою, а мати приділяла багато уваги вихованню дітей, навчаючи їх співчуття до бідних і потребуючих. Коли Агнес було близько восьми років, її батько раптово помер, і родина опинилася у складному фінансовому становищі. Значний вплив на майбутнє покликання дівчини мала її мати, яка виховувала дітей у любові, дисципліні та християнській вірі.
Ще в юності Агнес відчула бажання присвятити своє життя Богові та стати місіонеркою. У 18 років, у вересні 1928 року, вона залишила рідний дім і вступила до Інституту Пресвятої Діви Марії, відомого як Згромадження сестер Лорето, в Ірландії. Там вона отримала ім’я сестра Марія Тереза — на честь святої Терези з Лізьє.
У грудні 1928 року сестра Тереза вирушила до Індії, а 6 січня 1929 року прибула до Калькутти. Там вона розпочала своє служіння у школі сестер Лорето, де викладала дівчатам.
1931 року вона склала перші чернечі обіти, а 24 травня 1937 року — вічні обіти. Відтоді її називали Матір’ю Терезою. Протягом багатьох років вона працювала в школі, а згодом стала її директоркою.
Попри відносно спокійне життя в монастирі та школі, Тереза дедалі більше усвідомлювала страждання людей, які жили в крайній бідності. Мати Тереза особливо опікувалася людьми, яких суспільство часто залишало без уваги: бездомними, тяжкохворими, сиротами, людьми похилого віку та тими, хто помирав без належної допомоги.
Після смерті Матері Терези стало відомо з її листів і духовних записів про тривалий період внутрішньої темряви — відчуття віддаленості від Бога та духовної самотності. Водночас вона продовжувала молитися та служити людям. У церковній біографії цей досвід розглядається як важлива частина її духовного шляху.
Церковне свято в Україні 5 вересня за старим календарем
За старим календарем 5 вересня в Україні вшановували пам’ять святого мученика Луппа Солунського. Після мученицької смерті Димитрія Лупп узяв його одяг, просякнутий кров’ю, та перстень мученика. За переданням, ці святині допомагали йому творити чудеса та зцілювати хворих. Водночас Лупп відкрито сповідував християнську віру й закликав інших відмовитися від язичництва.
Прикмети 5 вересня
Народні прикмети 5 вересня / © pexels.com
Журавлі летять низько над землею — сильних зимових морозів не очікували.
Почувся грім 5 вересня — за народним повір’ям, осінь буде теплою, а зима — суворою.
Вранці з’явився густий туман — погода найближчими днями може бути стабільною.
Що не можна робити 5 вересня
Людей закликали не давати обіцянок, яких вони не збираються виконувати, адже порожні слова, за народними віруваннями, могли обернутися неприємностями. Не радили також ходити в старому, подертому чи забрудненому вбранні. Вважалося, що охайність у цей день допомагає зберегти здоров’я та відвести від себе недуги.
Що можна робити 5 вересня
У народному календарі цей день пов’язували із Захарією та Єлизаветою. Вважалося, що 5 вересня особливу увагу варто приділити чистоті — як у домі, так і в тілі. Господині намагалися навести лад у помешканні, а після домашніх справ ішли до лазні. За повір’ям, паріння з березовим віником допомагало очиститися від усього недоброго, приносило в оселю мир і спокій та мало захищати родину від хвороб упродовж року.