Які продукти їсти чоловікам і жінкам у 20 років: вчені назвали найкращі для серця

Дослідники з Австралії визначили продукти, які можуть допомогти знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань у подальшому житті.

Про це йдеться у матеріалі unilad.

Харчування є одним із ключових факторів, що впливають на здоров’я. Нове дослідження показало, що значення має не лише кількість овочів у раціоні, а й їхній вид.

Вчені з Edith Cowan University у Західній Австралії встановили, що чоловікам особливо корисними можуть бути бобові, зокрема квасоля. Для жінок найбільш сприятливий ефект продемонстрували хрестоцвіті овочі — капуста, броколі та цвітна капуста.

Дослідження опубліковане в журналі Nutrition Metabolism and Cardiovascular Diseases. Науковці вивчали зв’язок між харчуванням у перші 37 років життя та ранніми факторами ризику хронічних захворювань, зокрема серцево-судинних хвороб і діабету 2 типу.

Провідний автор дослідження Ніл Макнамара з Edith Cowan University зазначив, що результати продемонстрували чіткі відмінності між чоловіками та жінками.

«Йдеться не просто про те, щоб їсти якомога більше зелені. Ми побачили дуже чіткі відмінності між статями. Квасоля для чоловіків і броколі для жінок стали справжніми переможцями», — сказав дослідник.

Які продукти рекомендують чоловікам і жінкам

За результатами роботи, люди, які регулярно споживали бобові або хрестоцвіті овочі, були значно менш схильні до появи ранніх ознак серцево-судинних захворювань.

Дослідники рекомендують вживати щонайменше одну порцію відповідної групи продуктів на день.

При цьому необов’язково їсти овочі окремо. Їх можна додавати до пасти, страв, приготованих методом швидкого обсмажування, салатів або подавати як гарнір до запеченого м’яса.

«Ці овочі можна легко додати до пасти, страви швидкого обсмажування, салату або недільної печені», — зазначила старша наукова співробітниця ECU доктор Лорен Блеккенгорст.

За її словами, харчування має значення вже зараз, а щоденне вживання таких овочів може вплинути на те, наскільки довго і наскільки якісно людина житиме.

Як вчені оцінювали стан здоров’я

Дослідники аналізували низку показників, пов’язаних із ризиком розвитку хронічних захворювань. Серед них:

• артеріальний тиск;

• рівень холестерину;

• рівень цукру в крові;

• тригліцериди;

• окружність талії.

Професорка Терез О’Салліван з Інституту інновацій у сфері харчування та здоров’я ECU звернула увагу, що фактори ризику можуть проявлятися значно раніше, ніж багато хто очікує.

«Ці фактори ризику з’являються раніше, ніж більшість людей могла б очікувати. Майже у кожного п’ятого учасника вже спостерігалося кілька факторів ризику, незважаючи на те, що це були молоді дорослі», — зазначила вона.

Вчені також припустили, що організми чоловіків і жінок можуть по-різному переробляти певні поживні речовини та рослинні сполуки.

«Наші результати свідчать про те, що чоловіки та жінки можуть по-різному переробляти деякі поживні речовини та рослинні сполуки з овочів», — пояснила О’Салліван.

За її словами, природні сполуки, які містяться в бобових, можуть сильніше впливати на тестостерон, тоді як сполуки з хрестоцвітих овочів можуть мати більший вплив на жіночі гормони, зокрема естроген і прогестерон.

Що відбувається з організмом під час 36-годинного голодування

Окремо останнім часом набирає популярності інтервальне голодування як спосіб схуднення. Водночас медичні експерти попереджають про можливі ризики тривалого обмеження їжі.

Детальна анімація, опублікована YouTube-каналом Wellness Wise, показує, як організм змінює свої процеси протягом 36 годин без їжі.

Приблизно через кілька годин після припинення прийому їжі тіло починає змінювати джерела енергії. Під час тривалого голодування воно переходить до активнішого використання жирових запасів.

Організація The Emily Program, яка спеціалізується на питаннях психічного здоров’я та розладів харчової поведінки, попереджає про можливі негативні наслідки жорстких схем голодування.

Серед можливих побічних ефектів називають:

• сильне відчуття голоду;

• втому та низький рівень енергії;

• головний біль;

• запаморочення;

• проблеми з травленням;

• дратівливість та зміни настрою;

• неприємний запах із рота;

• порушення сну;

• зневоднення;

• часте сечовипускання;

• потенційний вплив на репродуктивне здоров’я;

• дефіцит поживних речовин і недоїдання.

В організації також зазначили, що досліджень інтервального голодування на людях поки недостатньо.

«Наявні дослідження за участю людей дуже обмежені за масштабом і тривалістю, зокрема тому, що таку дієту важко підтримувати протягом тривалого часу», — зазначили в The Emily Program.

Професор метаболічної фізіології Університету Бата Джеймс Беттс також закликав не перебільшувати переваги такого підходу.

«Є багато заявлених переваг використання жирів як джерела енергії. Але значна частина досліджень насправді не підтвердила їх на людях. Тому ми не бачимо драматичних переваг для здоров’я, принаймні в короткостроковій перспективі», — сказав він.

В The Emily Program також звернули увагу на можливий зв’язок жорстких обмежень у харчуванні з ризиком розвитку або загострення розладів харчової поведінки. Там уточнили, що саме по собі інтервальне голодування не є розладом харчової поведінки, однак постійне ігнорування сигналів голоду може сприяти формуванню нездорових стосунків з їжею.