Походження людини переглянули: нове дослідження ДНК змінило теорію

Вчені поставили під сумнів одну з найвідоміших теорій походження людини. Нове генетичне дослідження свідчить, що Homo sapiens могли виникнути не з однієї популяції в Африці, як вважалося раніше, а з кількох взаємопов’язаних груп.

Про це йдеться на Dailymail.

Традиційна концепція «Out of Africa» передбачала, що сучасні люди походять від єдиної ізольованої спільноти. Однак нові дані показують складнішу картину: давні популяції людей були розселені по всьому континенту, підтримували контакти між собою та змішувалися протягом сотень тисяч років.

До таких висновків дійшла команда дослідників під керівництвом науковців Каліфорнійського університету в Девісі. Вони проаналізували ДНК сучасних африканських популяцій, зокрема 44 нові геноми представників народу нама з півдня Африки, які вирізняються високим рівнем генетичного різноманіття.

Використовуючи комп’ютерне моделювання, вчені порівняли різні сценарії походження людини — від моделі єдиного джерела до варіанту з кількома взаємопов’язаними групами. Результати показали, що саме остання версія найкраще пояснює сучасні генетичні дані.

Згідно з дослідженням, перше помітне розділення між давніми людськими популяціями відбулося приблизно 120–135 тисяч років тому. Втім, навіть після цього вони продовжували обмінюватися генами ще багато поколінь.

Одна з авторів роботи, антропологиня Бренна Генн зазначила, що попередні уявлення були обмежені нестачею викопних решток і давньої ДНК.

«Ця невизначеність пов’язана з обмеженими даними, а також із тим, що викопні знахідки не завжди збігаються з моделями, побудованими на основі сучасної ДНК. Нове дослідження змінює наше розуміння походження виду», — наголосила вона.

Дослідники описують нову модель як «слабко структурований корінь», де ранні людські популяції не були повністю ізольованими, а існували у вигляді мережі, що постійно взаємодіяла.

Вчені змінили уявлення про походження Homo sapiens

За словами науковців, така концепція краще пояснює генетичне різноманіття сучасних людей і не потребує припущень про значний внесок невідомих архаїчних видів людини.

Співавтор дослідження Тім Вівер додав, що ці результати змінюють підхід до інтерпретації як генетичних, так і палеонтологічних даних.

«Раніше складніші моделі передбачали участь архаїчних гомінінів, але наші результати свідчать про інше», — пояснив він.

Вчені також зазначають, що через постійне змішування ранні популяції були схожими за зовнішністю. Тому деякі викопні види, які суттєво відрізняються за будовою, ймовірно, не брали безпосередньої участі в еволюції Homo sapiens.

Дослідження відкриває новий погляд на походження людини та демонструє, що цей процес був значно складнішим, ніж вважалося раніше.