Проблема булінгу в школах: як розпізнати й боротися

Україна — в першій десятці країн Європи за поширеністю булінгу поміж 11–15-річними школярами. Такі дані наводить ВООЗ. Зокрема, 67% українських дітей були або жертвами, або кривдниками, або свідками булінгу — це вже дані ЮНІСЕФ.

Звісно, батьки не зможуть ізолювати дітей від важких ситуацій і переживань. Це вічний і невід’ємний складник життя. Але вони можуть допомогти вирішувати та створювати максимально сприятливе для цього середовище.

Отже, розбираємося, що таке булінг, яким він буває та як допомогти своїй дитині.

Булінг (цькування) — це психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство, що вчиняється стосовно дитини чи підлітка з боку інших учасників освітнього процесу.

Яким може бути булінг

Цькування буває кількох різновидів:

• фізичне

• сексуальне

• економічне

• психологічне

• кібербулінг, тобто цькування онлайн

Причини, через які може виникати булінг

• людська нерівність

• нетолерантність суспільства

• насилля в родині чи інші травматичні фактори у вихованні

• формування ієрархії в дитячому колективі

• ставлення до насилля у самому суспільстві

Як навчити дитину самостійно захищатися

• вчіть ніколи не терпіти образ і не давати себе вдарити

• шукати дорослого, який може допомогти та захистити

• одразу повідомляти старших про ситуації, які складаються

• навчіть дитину говорити «ні», «стоп», «зі мною так не можна»

• поважайте особисті кордони дитини, щоб вона розуміла, як з нею можна, а як — ні

Як розпізнати, що ваша дитина стала жертвою булінгу

Часто діти не розповідають про те, що їх цькують. Це може бути через страх, небажання ретравматизуватися або через невіру в те, що батьки зможуть допомогти. Тому важливо знати ознаки, які можуть свідчити про те, що ваша дитина стала жертвою булінгу.

Зміни в емоційному стані. Якщо дитина була товариською, а стала замкненою або, навпаки, раніше була спокійною, а тепер демонструє надмірну емоційність — це може бути сигналом.

Зверніть увагу на:

• самокритику («я негарна/ий», «у мене немодний одяг»)

• пошук недоліків у своїй зовнішності або характері

• заниження самооцінки

• негативні висловлювання про себе

Що робити батькам

Основним нормативним документом у цьому разі є наказ МОН №1646, який називається «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти».

Дії закладу освіти у разі булінгу: передусім має бути повідомлення про цькування. Директор має повідомити поліцію і батьків, а також службу у справах дітей та центр соціальних служб для сімей, дітей і молоді. Після цього директор повинен скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу.

Якщо проблема з цькуванням уже виникла, психологи радять спочатку говорити про неї з працівниками школи. Проте якщо навчальний заклад не йде назустріч, тоді є сенс звертатися до поліції.