Тейпування під час болю в м’язах: чи справді допомагають кінезіотейпи

Кінезіотейпування, популярний метод у спорті та реабілітації, не має достовірних доказів ефективності при лікуванні хвороб опорно-рухового апарату. Дослідження, опубліковане в журналі BMJ Evidence-Based Medicine, свідчить, що еластичні стрічки приносять лише короткочасне полегшення болю, але практично не впливають на одужання пацієнтів.

Про це пише Nauka.

Що показав аналіз даних

Науковці провели масштабний огляд 128 систематичних оглядів, які охопили понад 15 тисяч пацієнтів із 29 різними захворюваннями. Дослідники оцінювали вплив тейпів на силу м’язів, рухливість суглобів та загальну якість життя. Результати метааналізу виявили суттєві проблеми з доказовою базою методу, оскільки більшість наявних наукових оглядів мають критично низьку методологічну якість.

Ефект від тейпування демонструє лише незначну перевагу над плацебо. А полегшення болю та покращення здатності виконувати повсякденні справи є короткочасним і швидко минає. Крім того, тейпи майже не впливають на фізичні показники у порівнянні з активною фізіотерапією, наприклад, вправами. Хоча серйозних побічних ефектів не зафіксовано, використання стрічок іноді викликає свербіж та подразнення шкіри.

Доказові альтернативи в реабілітації

На противагу тейпуванню, існують методи з підтвердженою ефективністю для підтримки здоров’я суглобів та м’язів. Зокрема, дослідження вказують на користь активного способу життя, де регулярна ходьба на 40% знижує ризик появи болю при остеоартриті колін. Також фізична активність у вигляді стрибків допомагає запобігти зношуванню хрящів, через що цей метод навіть пропонують астронавтам для умов низької гравітації.

Додатково науковці зазначають, що вживання певних пребіотиків для кишківника показало здатність зменшувати біль у колінах та покращувати силу м’язів не гірше за стандартну фізіотерапію. Попри широку популярність кінезіотейпів, винайдених ще у 1970-х роках, наукова спільнота резюмує: наразі немає достатніх підстав вважати їх дієвим методом лікування захворювань опорно-рухового апарату.

Нагадаємо, з віком наш організм поступово змінюється, і мозок — не виняток. Погіршення пам’яті, зниження концентрації та швидкості мислення — це природні процеси, але їх можна уповільнити. Важливу роль у цьому відіграє харчування, зокрема те, що ми п’ємо щодня.