26 років до безвізу. Тернистий шлях від незалежності до позитивного рішення ЄС

26 років до безвізу. Тернистий шлях від незалежності до позитивного рішення ЄС

Фото: ТСН.ua

Україна нарешті отримала безвізовий режим.

11 травня Рада міністрів Євросоюзу схвалила остаточне рішення про безвізовий режим для України. Рада міністрів ЄС була фінальною інстанцією затвердження безвізових подорожей для українців.

17 травня - у будинку Європарламенту у Страсбурзі відбулася урочиста церемонія підписання документу про безвіз для України. Документ підписали голова Європейського парламенту Антоніо Таяні та представник від Мальти (міністр внутрішніх справ Кармело Абела), яка зараз головує у Раді ЄС. Також на заході був присутній президент України Петро Порошенко.

Рішення набуло чинності 11 червня. ТСН.ua пропонує згадати, як усе починалося.

Історія євроінтеграційного шляху України бере початок від самого проголошення незалежності 1991-го року, коли Євросоюз у спеціальній декларації визнав Україну демократичною країною та партнером у міжнародних відносинах. І вже тоді перший президент Леонід Кравчук висловився за початок переговорів про безвізовий режим.

14 червня 1994 року було підписано Угоду про партнерство і співробітництво з ЄС, яка є головним документом у відносинах з європейською спільнотою і спрямована на розвиток економічного співробітництва і політичного діалогу. Документ набув чинності 1 березня 1998 року. Тоді ж Україна вперше офіційно заявила про прагнення набути статусу асоційованого члена в ЄС.

Відносини Україна-ЄС розвивалися, відбувалися спільні саміти, затверджувалися стратегії інтеграції України до ЄС, і поступово серед обговорень зближення у законодавчій, політичній та економічній галузях, зокрема запровадження Зони вільної торгівлі, почала виокремлюватися необхідність лібералізації візового режиму для українців.

Візові переговори відбувалися окремо від перемовин про підписання угоди про асоціацію. Першою ластівкою стала Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз, підписана та ратифікована Верховною Радою 15 січня 2008 року. Пізніше до угоди були внесені зміни в бік спрощення, які були підписані 23 липня 2012 року та ратифіковані Верховною Радою 22 березня 2013 року. 

Фактично безвізовий діалог стартував на Паризькому саміті Україна-ЄС 9 вересня 2008 року.

4 грудня 2009 року на саміті в Києві було ухвалено Спільну заяву про безвізовий діалог. Зокрема, лідери ЄС оцінили прогрес України в імплементації угод у сфері візового спрощення та реадмісії, що мали сприяти контактам між людьми та допомагати сторонам боротися з нелегальною міграцією.

25 лютого 2010 року Європарламент схвалив резолюцію про ситуацію в Україні, в якій визнав її право на приєднання до ЄС, а Єврокомісії надав мандат задля роботи над "дорожньою картою" безвізових подорожей між Україною та країнами ЄС.

Підсумком цієї роботи у першому півріччі 2010 року стало узгодження рекомендацій із чіткими критеріями для отримання безвізу, зокрема, запровадження біометричних паспортів.

На саміті Україна-ЄС 22 листопада 2010 року у Брюсселі Україні було надано План дій щодо лібералізації візового режиму (ПДЛВР), розроблений за логікою та філософією "дорожніх карт", які раніше були надані балканським країнам і призвели до скасування для них візового режиму з Євросоюзом. Україна стала першою країною з-поза Балканського регіону, якій Євросоюз надав подібний документ. 

До речі, під словами візова лібералізація слід розуміти не повне зняття обмежень на пересування українців країнами ЄС, а про скасування віз для короткострокових поїздок - до 90 днів без права працевлаштування.

Фото: ТСН.ua

7 лютого 2011 року Кабмін прийняв постанову про створення Координаційного центру з виконання плану дій щодо лібералізації Євросоюзом візового режиму для України.

20 квітня 2011 року президент України затвердив Національний план з виконання Плану дій щодо візової лібералізації.

План дій щодо візової лібералізації складається з двох частин. Перша фаза - законодавча. Вона передбачає створення відповідної нормативно-правової бази, наприклад, прийняття закону про біометричні паспорти, про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, про біженців тощо.

Виконання Україною першої фази Плану розтягнулося на кілька років з перервою на Революцію гідності. Протягом 2011-13 років українська сторона надала Єврокомісії кілька звітів про роботу у цьому напрямі. Єврокомісія своєю чергою опублікувала три доповіді-оцінки: 16 червня 2011 року, 9 лютого 2012 року та 15 листопада 2013 року. В Україні у цей час також працювали єврокомісари та експерти ЄК.

Проте восени 2013 року планомірне зближення України з ЄС, а відтак і робота над отриманням безвізу, були перервані.

28-29 листопада 2013 року на саміті у Вільнюсі очікувалось підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яке зірвалося через втручання Росії у справи України.

9 листопада 2013 року у військовому аеропорту під Москвою відбулася таємна зустріч Віктора Януковича, на той час президента України, з російським колегою Володимиром Путіним. Як дізналися журналісти, Путін вмовив Януковича не підписувати угоду.

21 листопада 2013 року Кабмін опублікував розпорядження прем'єра Миколи Азарова призупинити процес підготовки до підписання угоди з Євросоюзом. Рішення уряду країни призвело до Євромайдану та протистояння влади з народом. Після втечі Януковича та зміни влади співробітництво з ЄС відновилося.

Відтак у четвертій доповіді про виконання Україною першої фази Плану дій з візової лібералізації від 27 травня 2014 року Європейська комісія дала рекомендацію про перехід до другої фази. Фактично Україні зарахували проходження першої фази авансом, адже низка так званих безвізових законів у той час ще не була ухвалена депутатами.

28 червня 2014 року Рада ЄС із закордонних справ ухвалила рішення про перехід України до другої фази Плану дій. Вона спрямована на імплементацію прийнятої раніше законодавчої бази, тобто Україна мала показати, що нові закони виконуються, а новостворені органи працюють.

25-27 вересня 2014 року в Україні перебувала місія Євросоюзу, до складу якої увійшли експерти Європейської комісії та держав–членів ЄС, які оцінювали стан імплементації Плану дій. 2 жовтня 2014 року ця місія опублікувала звіт, в якому відзначила ефективну роботу України.

15 грудня 2014 року Євросоюз і Україна провели перше засідання Ради асоціації відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, за результатами якого було ухвалено повідомлення про прихильність спільній меті щодо запровадження безвізового режиму. Рада асоціації привітала виконання Україною всіх критеріїв першої фази ПДЛВР.

Також було наголошено, що вже запущено процес оцінки виконання критеріїв другої фази Плану. Рада асоціації підтвердила бажання сторін досягти безвізового режиму за умови, що буде виконано всі критерії щодо належно організованого й контрольованого пересування осіб.

8 травня 2015 року Єврокомісія оприлюднила п'яту доповідь про хід виконання Україною Плану дій, в якій відзначила досягнутий прогрес.

І врешті-решт 18 грудня 2015 року Єврокомісія опублікувала шостий і заключний звіт, який робив перспективу безвізу більш осяжною. Політики запевняли, що українці зможуть відпочивати у Європі без віз вже за півроку. Проте прогнози виявилися хибними. Адже за фактом Україна виконала не всі критерії Плану дій, наприклад, у частині боротьби з корупцією.

Позитивний звіт ЄК став можливий лише тому, що європейські політики повірили українському президенту та прем'єру, які взяли на себе зобов'язання виконати решту вимог протягом першого кварталу 2016 року. Серед них: ефективна робота Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національної агенції з питань запобігання корупції (НАЗК), а також запровадження системи електронних декларацій та зміни до деяких законів.

20 квітня 2016 року Європейська комісія ухвалила політичне рішення про включення України до списку країн, громадяни яких мають право відвідувати країни-члени Шенгенської зони на термін не довше 90 днів.

26 вересня комітет Європейського парламенту з громадянських свобод підтримав надання Україні безвізового режиму.

17 листопада посли ЄС у складі колегії постійних представників дали зелене світло Раді ЄС для початку проведення переговорів з Європарламентом щодо безвізу в Україні.

Наразі тривають консультації між Європарламентом, Єврокомісією та Радою ЄС щодо того, як виглядатиме механізм реагування на міграційні ризики. "Як тільки цей механізм буде схвалено, а є ознаки, що дискусія з цього приводу просувається, у нас буде шлях уперед по безвізовому режиму", - запевнив очільник МЗС України Павло Клімкін.

21-24 листопада відбувся саміт Україна-ЄС, на якому серед іншого обговорили також і лібералізацію візового режиму. Проте численні досягнення - підписання енергетичної та фінансової угод, виділення 15 млн євро на боротьбу з корупцією та 104 млн євро на реформу у держслужбі, погодження чергового траншу на 600 млн євро - затьмарилися тим, що конкретної дати впровадження безвізу Україні так і не було озвучено. 

А на це неодноразово висловлювали сподівання українські політики. Місяць тому президент Петро Порошенко навіть запевнив, що Євросоюз дасть Україні безвізовий режим вже до 24 листопада. Проте на саміті європейська сторона лише констатувала, що Україна виконала усі 144 пункти Плану дій та має право отримати безвіз. Крім того, президент Європейської Ради Дональд Туск і президент Єврокомісії Жан–Клод Юнкер наголосили, що Україна має шанси отримати безвіз вже до кінця 2016 року.

Тим не менш законодавчі процедури у ЄС повільні та багаторівневі. А черговою перешкодою на шляху України стала міграційна криза в ЄС. Відтак, деякі країни почали висловлювати сумніви щодо надання будь-якій третій країні безвізу до того, як буде ухвалена спеціальна процедура реагування на міграційні ризики.

Врешті решт 7 грудня посли ЄС за результатами чергового раунду переговорів між Радою ЄС, Європарламентом та Єврокомісією ухвалили проект законодавчої резолюції про новий механізм призупинення безвізових режимів з усіма третіми країнами. 8 грудня проект рішення схвалив комітет Європарламенту з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ.

Нарешті 14 лютого 2017 року документ було проголосовано на пленарному засіданні законодавчого органу ЄС і останню перешкоду для українського безвізу було знято з порядку денного.

Щоправда очікувалося, що на цьому ж засіданні Європарламент проголосує й за внесення України до списку країн з безвізовим режимом. Проте для цього це рішення мав ухвалити комітет з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ, що відбулося лише 9 березня.

За місяць, 5 квітня депутати Європарламенту провели дебати, під час яких погодили безвіз для України. Проти виступали лише ультра-ліві та ультра-праві, але більшість політичних сил Європарламенту підтримують безвіз для українців. Дебати - це фінальний смотр голосів перед вирішальним голосуванням, тож у Брюсселі не було сумнівів, що голосування під час пленарного засідання пройде позитивно для України.

І дійсно, 6 квітня Європарламент висловився за надання громадянам України права на в'їзд до ЄС без віз. За відповідне рішення проголосували 521 європарламентарі, проти - 75. 

Вже 26 квітня рішення затвердили дипломати з Комітету постійних представників, так звана Рада послів країн Євросоюзу.

17 травня У Страсбурзі урочисто підписали фінальний документ про скасування візового режиму між Україною та Євросоюзом. 

Так, 22 травня текст доленосного для України рішення з'явився в офіційній пресі. Діяти воно почне 11 червня

Ольга Скичко

У Європарламенті відбулись дебати щодо безвізового режиму для українців

У Європарламенті відбулись дебати щодо безвізового режиму для українців

Повʼязані теми:

Наступна публікація