Антикорупційний трилер. Що заважає Україні отримати безвізовий режим з ЄС

Дата публікації
Антикорупційний трилер. Що заважає Україні отримати безвізовий режим з ЄС

ЄС звик йти на компроміси, проте з корупцією вони не бажають миритися. Тож двері до Європи перед українцями відкриються ще не скоро.

gzt.ru
8 жовтня Верховна Рада прийняла низку законопроектів із так званого "безвізового пакету", який наближає нас до відкриття кордонів з Євросоюзом. Тож формально, незважаючи на те, що експерти Єврокомісії, які оцінювали готовність виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму, завершили свою місію ще минулого тижня, в українців ще є шанс вплинути на кінцеве рішення ЄК, яке має бути оголошене на початку грудня.

Водночас вже зараз можна сказати, що перспективи України поки не райдужні. Останній блок Плану дій візової лібералізації "Громадський порядок та безпека", який оцінювали європейські експерти, містить чимало норм, що стосуються антикорупційної діяльності. А як відомо, для України тема викорінення корупції болюча.

Тим не менш якась робота у цьому напрямку ведеться. На вчорашньому засіданні депутати дали хід низці необхідних законів. Зокрема, народні обранці проголосували за створення Національного агентства з розшуку та управління вкраденими держактивами, внесли зміни до Кримінального кодексу щодо спецконфіскації вкраденого майна і коштів, затвердили державне фінансування партій.

Верховна Рада попередньо ухвалила пакет антикорупційних законопроектів

Верховна Рада попередньо ухвалила пакет антикорупційних законопроектів

Однак експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк зауважив, що українська влада з цими законами дуже запізнилася: "Очевидно, що найбільша зараз наша проблема - це боротьба із корупцією. Вчора було ухвалено законопроекти, які відповідно до Плану лібералізації ми мали ухвалити ще рік тому. Якби ми завершили цю технічну частину, ми могли б мати безвізовий режим ще рік тому. Але за відсутності реформ і з таким розбалансованим держапаратом, ми просто не змогли виконати технічні зобов'язання".

"Звісно, прийняття нормативних актів у дуже різних сферах - від захисту інформації, обігу документів до боротьби з корупцією, торгівлею людьми - це правильні кроки, які є складовою Плану дій України щодо візової лібералізації. Але у тій же сфері боротьби з корупцією, яка і досі залишається найбільш проблемною і в якій Європейський союз засвідчує відсутність належного прогресу, йдеться не лише про прийняття законодавства, а про створення робочих органів та започаткування їхньої ефективної роботи. Фактично від України будуть очікувати не лише прийняття законодавства, але й демонстрації виконання цього законодавства, яке має працювати і давати результат. А це і є найбільша проблема. Фактично система цих органів ще не створена, вона не працює", - зауважив у свою чергу екс-дипломат, голова фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко.

Загалом боротися з корупцією в Україні мають три структури: Національне антикорупційне бюро, Спеціальна антикорупційна прокуратура і Національне агентство із запобігання корупції. І процес формування двох останніх обернувся цілим антикорупційним трилером.

Антикорупційний прокурор

Голова НАБу Артем Ситник / УНІАН
До Національного антикорупційного бюро (НАБ) питань начебто поки немає - воно створено, керівник призначений після відкритого конкурсу, триває навчання детективів. Водночас воно не зможе повноцінно працювати, доки не буде призначено антикорупційного прокурора, голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, утвореної наказом генпрокурора Віктора Шокіна 22 вересня 2015 року. Адже саме антикорупційні прокурори мають представляти держобвинувачення в судах у корупційних справах. 

Це для України стало черговою проблемою на шляху до безвізового режиму. ЄС вимагає призначити прокурором незалежного посадовця. Проте, як заявив експерт антикорупційної групи "Реанімаційний пакет реформ" Віталій Шабунін, більшість із членів комісії (сім осіб із 11-ти) буде підконтрольною президенту. До них він відносить трьох кандидатів від БПП і чотирьох – від генпрокурора Шокіна.

На адресу "четвірки" Шокіна лунали звинувачення у причетності до корупції. Комітет ВР з питань запобігання та протидії корупції запропонував генпрокурору переглянути своїх кандидатів Юрія Севрука, Юрія Грищенка, Романа Балиту та Миколу Садового. Проте марно.

Зокрема, у рішенні парламентського комітету йдеться про те, що Юрій Грищенко був керівником одного з діамантових прокурорів-хабарників Шапакіна, який зараз перебуває під слідством. Роман Балита був першим заступником та виконувачем обов'язки прокурора Закарпатської області у 2014 році. Громадські активісти неодноразово виступали з публічними протестами щодо бездіяльності Балити. Микола Садовий займав начальницький пост у структурі ГПУ за часів головування Яреми, а також був заступником скандально відомого зама Яреми Анатолія Даниленка (який "кришував" діяльність "БРСМ-Нафта", на якій сталася пожежа). Юрій Севрук з грудня 2012-го по липень 2014 року був заступником начальника підрозділу ГПУ, який під час Революції Гідності мав контролювати законність дій спецпідрозділів МВС під час затримання активістів та інших дій. У 2015 році Севрук критикував системи підготовки незалежного тестування прокурорів та роботи заступника генпрокурора Давида Сакварелідзе, який відповідає за реформування прокуратури, що відклало процес оцінювання на три тижні.

Кандидати генпрокурора, які нівелюють саму ідею боротьби з корупцією, здивували і Євросоюз. Проте ні громадське обурення, ні критика з боку ЄС не змусила Шокіна змінити своє рішення.

Загалом у комісію входить 11 осіб – "четвірка" Шокіна та сім кандидатів від Ради. Серед останніх: чинний прокурор США Мері Батлер (кандидатура , запропонована "Народним фронтом"), радник голови МВС Володимир Філенко ("Народний фронт"), заслужений юрист і один з розробників Конституції Віктор Шишкін ("Батьківщина"), антикорупційний активіст Віталій Шабунін ("Самопоміч"), артист і екс-міністр культури Євген Нищук (БПП), аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач (БПП) і президент Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда-Україна" Катерина Левченко (БПП).

Конкурсна комісія має визначитися з кандидатурою антикорупційного прокурора до кінця листопада, щоб уже до кінця року НАБ разом з Антикорупційною прокуратурою розпочали роботу.

Як наголошують європейські чиновники, без обрання незалежного антикорупційного прокурора Україна може одразу забути про безвізовий режим. Анатолій Октисюк зазначає, що лишається сподіватися на те, що влада поставить у пріоритет реформи і наближення до європейських практик замість збереження контролю над такою звичною і зручною старою системою.

Запобігання корупції

Створення ще одного важливого органу - Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) - також не пройшло гладко. У цьому випадку проблеми з обранням конкурсної комісії створював Арсеній Яценюк. Рішення про створення Нацагенства було прийнято Кабміном 18 березня 2015 року. У серпні уряд провів збори громадських організацій, на яких було обрано чотирьох членів комісії із числа представників громадського сектору. Проте як збори, так і самі вибори пройшли непрозоро.

ГО "Тransparency Іnternational Україна" подало судовий позов проти секретаріату Кабміну щодо порушень під час виборів членів комісії. Зокрема, громадські активісти підозрювали, що до участі у зборах допустили фіктивні організації або такі, що не мають достатнього досвіду у боротьбі з корупцією. Відтак Уряд провів повторний відбір членів комісії.

Загалом комісія складається з восьми осіб: по одному представнику від Кабміну, Верховної Ради президента та Нацагентства з питань держслужби, а також четверо осіб від громадськості. Серед останніх: журналіст, голова правління "Transparency International Україна" Андрій Марусов, політолог, голова Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран, президент ГО "Фундація "Відкрите суспільство" Леся Шевченко, заслужений журналіст України Віктор Шлінчак.

Суддя, який "подарував" Межигір'я Януковичу, продовжує робити кар'єру в Україні

Суддя, який "подарував" Межигір'я Януковичу, продовжує робити кар'єру в Україні

За останніми даними, конкурсна комісія відібрала вже 20 кандидатів на посади у НАЗК. Всього чисельність працівників Нацагентства складатиме орієнтовно 250 осіб. У Мінюсті заявляли про очікування, що агентство запрацює до кінця року. Хоча експерти з таким прогнозом не погоджуються.

"Я скептично оцінюю урядові прогнози щодо того, що Нацагентсво із запобігання корупції запрацює до кінця року. У нас є з чим порівняти. Ми бачили, як організовувалося Антикорупційне бюро. Там уже набрані детективи, але вони зможуть показати реальні результати мінімум з наступного року. А ми говоримо про НАБ вже більше ніж 1,5 роки. Тож я думаю, що Нацагентсво так і не буде запущено. Тим паче що там були проблеми і з комісією, і з процедурою відбору, були гальмування зі сторони Яценюка. І, знову ж, через політичні бар'єри воно не буде функціонувати", - вважає Анатолій Октисюк.

Богдан Яременко також наголошує, що швидкість формування НАЗК залежатиме виключно від влади.

Водночас експерти наголошують, що НАЗК дійсно потрібен. Його функції відмінні від функцій НАБу. "НАБ займатиметься "елітною корупцією", на вищих щаблях. А НАЗК вивчатиме декларації і спосіб життя чиновників", - зауважив Анатолій Октисюк.

При чому відомості про чиновників Нацагентство збиратиме у електронну систему декларування, яка також існує поки лише у проекті. Наразі відомо лише про оголошений тендер для її розробників.

Що робити з державними грошима, які вкрали, а потім знайшли

Ще однією проблемою у сфері антикорупційної діяльності є розшук та управління конфіскованими держактивами, які були отримані незаконним шляхом. На щастя, у цьому напрямку Рада вже зробила перший крок. 8 жовтня депутати у першому читанні проголосували за створення Національного агентства з розшуку та управління вкраденими держактивами. Ще два законопроекти вносять зміни до Кримінального та Цивільного кодексів, які дозволяють арештовувати майно третіх осіб, якщо є докази, що воно має злочинне походження.

Проте ці документи прийняті лише у першому читанні, тож ще рано говорити про перемогу.

Безпековий та правоохоронний блок

Ще одна складова Плану дій – це норми, що стосуються безпеки та діяльності правоохоронців. Сюди входять: зобов'язання в облаштуванні кордонів і контроль за ними (бо Україна є одним із основних коридорів, якими рухаються нелегальні мігранти), боротьба з організованою злочинністю, з нелегальних обігом наркотиків, протидія тероризму, торгівлі людьми, захист персональних даних тощо.

У цій сфері також не все гладко, проте по деяких моментах спостерігається просування вперед. Наприклад, Єврокомісія рекомендувала зменшити повноваження СБУ у досудовому розслідуванні, залишивши боротьбу зі злочинами проти національної безпеки. Це було затверджено у законопроекті про внесення змін до Кримінального кодексу щодо уточнення підслідності органів досудового розслідування, прийнятому Радою у першому читанні.

Крім того, очікується прогрес у сфері боротьби з нелегальним обігом наркотиків, а також якісні та ефективні зміни у співробітництві ЄС у кримінальних справах, зауважила керівник ГО "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко.

"Для експертів з Євросоюзу надзвичайно важливо побачити конкретні результати в комплексній дії. Не лише винятково у конкретній вимозі, але загалом у системних якісних змінах правоохоронної сфери та у налагодженій якісній комунікації всіх органів правоохоронної системи", - додала Сушко.

У підсумку маємо…

Експерти наголошують, що усі вимоги ЄС є досяжними. Важливо лише, щоб парламент і уряд працювали консолідовано. Водночас формальне виконання поставлених завдань не наблизить Україну до безвізового режиму, адже за фактом багато з прийнятих законів не працюватимуть.

"Я думаю, що питання безвізового режиму знову провалиться, оскільки у нас фактично не вистачить політичної волі і злагоджених дій між різними гілками влади, щоб реалізувати цей пакет законів. Тим паче, що після місцевих виборів я очікую загострення політичної кризи, яка може вилитися у переформатування уряду, навіть може бути призначений технічний уряд. І коаліція у парламенті може розпастися, яка де-юре ще існує. Тобто є ряд структурних чинників, які будуть відтерміновувати цей процес", - наголосив Анатолій Октисюк.

Богдан Яременко наголошує, що Євросоюз може піти на поступки. І навіть якщо не всі вимоги будуть виконані, ми можемо отримати безвізовий режим: "Насправді такою є практика ЄС. Вони готові оцінювати наміри і прогрес, поточний стан. Тобто якщо вони бачать, що дії влади свідчать про те, що кінцевий результат теоретично може бути досягнутий, то дуже часто вони готові йти на поступки і знімати вимогу досягнення кінцевої мети".

Проте, додає екс-дипломат, якщо ситуація з антикорупційним блоком буксуватиме й надалі, досягнення компромісу буде неможливим і двері до Європи перед українцями відкриються ще не скоро. Щонайменше, точно не у першому кварталі 2016 року.

Ольга Скичко

Наступна публікація