Атака на генконсульство у Луцьку. Як Росія намагається посварити Польщу з Україною
Обстріл польського генконсульства та фейкова акція протесту "поляків" стали родзинкою у низці провокацій, які мають на меті розпалити ненависть між українцями та поляками.
© УНІАН
Вночі проти 29 березня у Луцьку невідомі обстріляли генконсульство Польщі з гранатомета.
Снаряд влучив у службові приміщення, залишивши по собі дірку у даху будівлі. В результаті інциденту ніхто не постраждав, але така загроза була - консул Польщі Кшиштоф Савіцкі з родиною живе у цій же будівлі.
© Волинь24
Інцидентом одразу зайнялася СБУ. Подію кваліфікували як теракт. Силовики в офіційному коментарі зауважили, що такий розвиток подій вигідний лише одній стороні - Російській Федерації.
Таку думку підтверджують й експерти. Доцент Львівського університету ім. І.Франка Олександр Кучик зауважив, що хоча в Україні й існують певні організації націоналістичного спрямовання, їхні настрої не можна назвати антипольськими.
Розпалювання ненависті між українцями та поляками
Останнім часом видимість того, що антипольські настрої в Україні нібито є, усіляко намагалися створити шляхом різноманітних провокацій.
Так, 12 березня у селі Підкамінь на Львівщині вандали обмалювали червоною фарбою польські пам'ятники на кладовищі. Кількома днями раніше стався інший випадок вандалізму - у Львові було обмальовано монумент польським професорам, яких нацисти розстріляли у 1941 році.
Крім того, з початку 2017 року вандали встигли спаплюжити пам'ятник загиблим полякам у селі Гута Пеняцька Бродівського району, а згодом закидали червоною фарбою будівлю Генерального консульства Польщі у Львові.
Подібні провокації відбувалися і по той бік кордону. Зокрема, у жовтні 2016 року у польському селі Верхрата на місцевому кладовищі був знищений вандалами пам'ятник, присвячений українцям, загиблим під час Другої світової війни. А у листопаді під час святкування Дня незалежності у Варшаві спалили прапор України.
Розпалювання ненависті між українським і польським народами очевидно вигідне лише Росії, яка відчайдушно намагається не програти свою гібридну війну. Польща - відомий адвокат України на міжнародній політичній арені. Відповідно, позбавлення України такого захисника могло б стати вагомим досягненням Кремля.
Гібридні методи Путіна
Докази існування російського сліду у цих провокаціях вдалося знайти українській групі хакерів InformNapalm. Вони опублікували листування одного з координаторів "русского мира" в Східній Європі - білоруса Олександра Усовського, в якому він домовляється про організацію й оплату антиукраїнських акцій і розгромів пам'ятників УПА в Польщі.
Звичайно, що самих лише провокацій, які впливають на суспільну думку, недостатньо. Не секрет, що Кремль фінансує деяких європейських політиків, які мають змогу впливати на державні рішення.
Так, згідно з листуванням Усовського, його головною метою було створення проросійської фракції в польському Сеймі і впровадження проросійських депутатів на всі рівні, на що у 2014 році було виділено майже 20 тисяч євро. І до речі, Польщею ці плани не обмежувалися. На виборчу кампанію депутата-комуніста Ладислава Касуки у Чехії було виділено 3 тисячі євро.
Фейкова акція протесту
Розслідування попередніх провокацій лишає бажати кращого, адже винуватців так і не було названо. Цього ж разу, наголошують експерти-міжнародники, українські правоохоронці просто зобов'язані довести справу до кінця. Адже обстріл генконсульства з гранатомету - це вже значно серйозніший рівень провокацій, який не порівняти з паплюженням пам'ятників та монументів.
Доказів на користь версії про роль Кремля як режисера цього теракту вже достатньо. Зокрема, речник президента Святослав Цеголко повідомив про те, що російські спецслужби спробували від імені України організувати телефонну розмову з президентом Польщі Анджеєм Дудою.
"Так звані "пранкери" не знали, що розмова вже відбулася, а канцелярія президента Польщі в постійній координації з Адміністрацією президента України", - написав він на своїй сторінці у Facebook.
Крім того, російські функціонери попалися на фейковому мітингу нібито поляків Львівщини. Після теракту у ЗМІ почали розповсюджуватися повідомлення про перекриття траси Львів-Варшава так званими активістами "Польської громади Львівщини", які нібито "бояться розстрілів на території України через своє походження". Повідомлення навіть супроводжувалися кількома відео "акції протесту".
Як стало відомо ТСН.ua, невідомі замовники за посередництвом рекламних агентств на платній основі намагалися опублікувати повідомлення про акцію через низку інтернет-ЗМІ. Ці повідомлення російською мовою і в них озвучується ім'я нібито організатора – Тарас Кметь.
Наразі публікація доступна на кількох сайтах українських медіа - телеканалу ICTV, Весті, Коментарі, Комсомольська правда в Україні. Слідом за ними новину підхопили й російські медіа - Lenta.ru, сайт телеканалу Міноборони РФ "Звезда", Вести.ру, Рен-тв тощо.
Однак провокаторам не вдалося ввести суспільство в оману. ТСН.ua звернувся за коментарем до громадської організації "Союз Поляків "Білий Орел". Її керівник Сергій Лук'яненко назвав це провокацією російських ЗМІ, які створюють картинку.
Про очевидність провокації заявив і начальник ГУ Нацполіції у Львівській області Валерій Середа, який зауважив, що вона була спрямована на росіян, громадян Білорусі, Молдови та Польщі.
За словами Середи, він особисто не бачив серед протестувальників поляків, натомість там були "наші "постійні клієнти", схильні до вживання наркотичних речовин, і діти 13-14 років – учні середніх шкіл Львова", загалом в акції брали участь 150 людей, однак частина з них розбіглися, коли приїхали правоохоронці.
Пізніше СБУ опублікувала докази - вилучені в організаторів провокації письмові й електронні інструкції щодо порядку дій під час акції.
© УНІАН
Богдан Яременко, голова фонду "Майдан закордонних справ":
- Мета цієї провокації очевидна. Немає жодних сумнівів, що тут є підрив довіри до України. Власне кажучи, цю подію треба розглядати у комплексі із вбивством Вороненкова, з атаками й обстрілами Авдіївки, які тривають вже не один місяць, а також попередніми інцидентами, які стосуються Польщі.
Тобто тут будуть глобальні наслідки, які зачіпають не тільки українсько-польські відносини, але й впливають на міжнародний імідж України. Йдеться про зобов'язання України в рамках Вільнюської конвенції про дипломатичні відносини забезпечити безпеку й умови для роботи іноземних диппредставництв. Нездатність виконати ці зобов'язання означає фактично неповноцінну державу.
Останнім часом у нас занадто багато інцидентів трапляється із Польщею, що, звичайно, підштовхує до думки, що це відбувається не просто так. Що це є не окремі, а сплановані акції. Разом з тим не можна весь час і безкінечно довго прикриватися російським слідом, не показуючи доказів і не заарештовуючи винуватців.
Якщо ми вже звикли, на жаль, що всі ці кощунства на цвинтарях залишаються нерозкритими, то в цьому випадку з обстрілом консульства - це вже та ситуація, яка не може лишитися без відповіді. І заяв Порошенка і Клімкіна про те, що вони засуджують цей акт, - цього замало. Українська держава повинна знайти винуватців і притягнути їх до відповідальності. Хто б вони не були - чи агенти Кремля, чи доморощені ідіоти або провокатори.
За цим стежитимуть не тільки поляки, тому що це серйозний терористичний напад. І це свідчитиме про спроможність української правоохоронної системи контролювати ситуацію.
А з Польщею, само собою, це те що і Польська держава не може залишити без відповіді, без уваги. Тут всі очі звернуті на Україну, ми маємо дати відповідь.
© УНІАН
Ганна Гопко, голова комітету Верховної Ради у закордонних справах:
- Обстріл генерального консульства Польщі у Луцьку – це чергова провокація тих, хто прагне зірвати польсько-українське порозуміння і посварити наші народи.
Не випадково ця подія збіглася в часі з успішним завершенням у Варшаві засідання Міжпарламентської асамблеї України, Литви та Польщі. Правоохоронні органи мають зробити все можливе для якнайшвидшого розслідування злочину.
Очевидно, що організатори цієї, як і попередніх провокацій, спрямованих на погіршення взаємин між Україною і Польщею, перебувають за межами України. Є лише одна сторона, яка зробила провокації, тероризм і агресію ключовими інструментами зовнішньої політики. Це путінська Росія, яка ніяк не може змиритися з існуванням вільної України і вільної Польщі та міцним партнерством між нашими країнами.
Впевнена, що шиті білими нитками московські провокації приречені на провал і не зможуть зруйнувати дружні стосунки між Польщею та Україною.
© Facebook/Олександр Кучик
Олександр Кучик, доцент Львівського університету ім.І.Франка:
- Якщо подивитися на цю подію з політичної точки зору, то вона вписується у цілу низку антипольських провокацій, які відбувалися раніше, на Львівщині зокрема. Це паплюження польських пам'яток і поховань. Зважаючи на відкриту інформацію щодо цих інцидентів, чітко простежується той факт, що працюють спецслужби Російської Федерації.
Метою цією провокації є посіяти страх, показати, що Україна є нестабільною державою, в якій орудують озброєні банди. Але оцінюючи соціальний спектр рухів в Україні, важко віднайти будь-яку серйозну структуру, яка сповідувала би антипольські настрої. Якщо і є якесь націоналістичне товариство, то воно в жодному разі не має саме антипольських настроїв.
Проте цей інцидент демонструє, що українські спецслужби десь недопрацювали, бо не змогли цього передбачити і вжити превентивних заходів. Але говорити про антипольськість українців не доводиться.
Наразі ми маємо вдало підготовлену спецоперацію, яка може показати Україну як країну, яка не може контролювати внутрішні процеси, і в тому числі загальмувати безвіз для України. Адже провокація була вчинена у консульській установі. А відомо, що Польща є одним з лідерів, фактично польські консульства в Луцьку та Львові видають найбільшу кількість віз взагалі в купі взятих інших країн.
Але з іншого боку, у нас є доволі потужне українсько-польське стратегічне партнерство, яке пройшло своє випробування роками, і Польща й надалі, незважаючи на різні внутрішні політичні події в Україні, залишається нашим надійним партнером і промоутером наших інтересів у Євросоюзі і в Євроатлантичному просторі.
Відтак, які це матиме наслідки, залежить від польської сторони, але вона тверезо оцінює ситуацію. Українська сторона у свою чергу має надати реальні докази відсутності антипольських настроїв та вказати на справжніх винних.