Європейці продемонстрували обережність із темпами євроінтеграції України.
Угоду про Асоціацію з ЄС ратифікували, але про європейські перспективи України не згадали – так на межі дипломатичного скандалу почався саміт Україна-ЄС у Києві. Спільної заяви за підсумками зустрічі так і не пролунало, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Головна інтрига щодо визнання європейських прагнень України у спільній заяві за підсумками саміту розвіялась ще до його початку. І хоча ця фраза є у преамбулі до угоди про асоціацію, Нідерланди, а за ними Німеччина та Франція виступили проти. Мовляв, робити натяки на повноцінне членство в ЄС зарано. Через це деякі спостерігачі навіть назвали саміт провальним.
Офіційно ніхто про конфуз не згадав. Але у вступній промові президент Петро Порошенко розкритикував тих європейських політиків, які намагаються зачинити перед Україною двері союзу. "Право вибору майбутнього належить виключно українцям, і жодна країна світу не має права включати червоне світло на цьому шляху. Жодна нація не платила таку високу ціну на цьому шляху. При всій повазі до кожного лідера інституцій та держав ЄС, я хочу підкреслити, що ніхто не має жодного ані морального, ані політичного права поступитися буквою і духом угоди про асоціацію. Україна чітко задекларувала своє європейське прагнення і європейський вибір. Ми нікому це ні віддамо і ніхто не має права в нас це забрати", - заявив український лідер.
Ніби для того, щоби пом'якшити напругу, президент Європейської Ради Дональд Туск заговорив українською – зокрема, про необхідність берегти єдність всередині самої України. "Сьогодні ми бачимо – зовнішньому ворогу вас не здолати. Ви занадто сильні. Але ви можете програти самі собі через внутрішні кофлікти", - застеріг він.
Неприємну кулуарну історію зі скасуванням спільної заяви, європейці підсолодили, вручивши президентові Порошенку остаточно ратифіковану угоду про асоціацію, яку після умовлянь Брюсселя і попри підсумки референдуму зрештою підтримали і голандці. Її торгівельна частина діє ще з минулого року, а повністю угода набуде чинності у вересні. Вона відкриває чимало перспектив, серед яких Порошенко згадав скасування роумінгу, спільну протидію хакерській загрозі, навчання українських студентів в ЄС нарівні з його громадянами. А от Києву знову нагадали про домашнє завдання – боротьбу з корупцією, де ще чимало треба зробити. Зокрема, про досі відсутній антикорупційний суд в Україні.
Україну, яка багато років не виконувала обіцянок і постійно порушувала всіляки дорожні карти реформ, віднедавна стали часто хвалити в європейських столицях. За три роки країна зробила більше, ніж за 20 попередніх – це недавні слова очільника британского МЗС Бориса Джонсона. І нехай тут є трохи дипломатичних лестощів, Україні, схоже, таки вдалось запустити двигун реформ. Проте європейці не квапляться з авансами, бо ж раптом Україна знову застопориться чи взагалі поверне назад, як це уже бувало після чергової зміни влади.
Кореспондент ТСН Марія Васильєва