Біографія Петера Мадяра: хто це такий і що заявляв про Україну
Петер Мадяр став сенсацією європейської політики, але його бачення майбутнього України залишається складним і неоднозначним.
Петер Мадяр після перемоги на парламентських виборах в Угорщині / © Getty Images
Переможець парламентських виборів в Угорщині, лідер партії «Тиса» Петер Мадяр стрімко увірвався в політику, кинувши виклик системі прем’єра Віктора Орбана, частиною якої і сам був роками. Мадяр називає Росію агресором, але виступає проти постачання зброї Києву та критикує швидку євроінтеграцію України.
Дізнайтеся, хто такий Петер Мадяр та деталі про його ставлення до України, на ТСН.ua.
Біографія Петера Мадяра
Петер Мадяр народився 16 березня 1981 року в Будапешті в родині, яку можна вважати частиною угорської еліти. Свою професійну кар’єру він розпочав у Брюсселі, а після повернення на батьківщину працював у державному банку та очолював установу, що займалася наданням студентських кредитів. До приходу в політику займався правозахисною діяльністю і підтримував антиурядових активістів.
Після перемоги «Фідес» 2010 року працював у Міністерстві закордонних справ, представництві при ЄС та Офісі прем’єр-міністра, а згодом очолив юридичний департамент Угорського банку розвитку і Центр студентського кредитування.
Його дідусь, Ереш Пал, був суддею Верховного суду Угорщини та відомою медійною постаттю 1970–80-х років. Пал став справжньою телезіркою завдяки програмі «Юридичні справи», яка тривалий час виходила на державному телебаченні.
Хрещеним батьком Мадяра був брат його бабусі — професор права Ференц Мадл, який згодом приєднався до партії «Фідес» і протягом 2000–2005 років обіймав посаду президента Угорщини.
Освіта
Батьки Мадяра також були юристами, тож вибір професії для нього був доволі закономірним.
Перед вступом до університету він навчався в елітній Піаристській католицькій школі в центрі Будапешта. Саме там, як Мадяр згодом розповідав в інтерв’ю, відбулася його перша особиста зустріч із Віктором Орбаном. У середині 1990-х лідер «Фідес», яка тоді набирала популярності, відвідав школу та виступив перед учнями. Мадяр мав змогу поставити йому запитання про зміну політичних поглядів — чому політик, відомий раніше як ліберал, поступово рухається вправо. У відповідь Орбан процитував Черчилля, пояснивши, що в молодості природно мати ліві погляди, а з віком ставати консерватором. Така відповідь справила враження на юного Мадяра.
Під час навчання в Католицькому університеті Петера Пазманя Мадяр разом із другом Гергеєм Гуляшем настільки болісно сприйняли поразку Орбана на виборах 2002 року, що вирішили підтримати його політично і вступили до партії «Фідес». Згодом Гуляш став одним із ключових людей у владі, очоливши адміністрацію Орбана, однак із Мадяром вони вже кілька років не підтримують контакт.
Шлюб Мадяра з Варгою та робота у держструкткрах
2005 року на одній із вечірок, організованих Гуляшем, Мадяр познайомився з Юдіт Варгою — 25-річною випускницею юридичного факультету університету Мішкольца, яка тоді проходила стажування в Будапешті.
Вже наступного року вони одружилися, а 2009-го переїхали до Брюсселя, де Варга отримала посаду помічниці угорського євродепутата Яноша Адера.
Після того як 2012 року Адера обрали президентом Угорщини, Варга залишилася працювати у Брюсселі в офісах інших євродепутатів. У цей час Мадяр спочатку перебував у відпустці з догляду за дитиною, а згодом працював на різних посадах у структурах МЗС Угорщини та представництві при ЄС.
Юдіт Варга / © Associated Press
Стрімкі трансформації в угорській політиці — повернення Орбана до влади 2010 року, ухвалення нової конституції 2011-го та поступове згортання демократичних інститутів — Мадяр спостерігав, перебуваючи в Брюсселі. Згодом він зізнавався, що спочатку схвально ставився до централізації влади та «закручування гайок», які проводив Орбан. На його думку, після восьми років правління ліволіберальної коаліції та економічного удару кризи 2008 року країна потребувала жорсткішого керівництва. Водночас усвідомлення того, що прем’єр фактично концентрує владу в одних руках, прийшло до Мадяра значно пізніше.
2018 року він разом із родиною повернувся до Будапешта. На той момент у Мадяра та Варги вже було троє синів. Причиною повернення стало призначення дружини держсекретаркою у справах ЄС в уряді Орбана. Вже за рік вона отримала підвищення — стала міністеркою юстиції, зберігши при цьому відповідальність за відносини з Євросоюзом. Деякі експерти навіть розглядали Варгу як потенційну наступницю Орбана у вузькому колі керівництва «Фідес».
Сам Мадяр у цей період обіймав важливі посади в державних і квазідержавних структурах: керував напрямом права ЄС у державному банку та очолював Центр студентських кредитів.
Попри це, його спроби отримати ще впливовіші посади у владі не мали успіху. Як зазначає Politico, цьому заважали його амбіції та незалежність.
«Йому завжди відмовляли, бо він був занадто амбітним і незалежним. Його амбіції були придушені, і цей дисбаланс породив фрустрацію», — цитує видання політолога з Копенгагенського університету Міклоша Шюкешда, який досліджував феномен Мадяра.
Переламний момент у кар’єрі Мадяра
У березні 2023 року Мадяр і Варга оголосили про розлучення. Пізніше він пояснив це так: «Наш шлюб був напруженим з обох боків».
Приблизно в той самий період розгорівся резонансний скандал. У квітні 2023 року президентка Угорщини Каталін Новак підписала указ про помилування Ендре Коньї — колишнього заступника директора дитбудинку, якого засудили за спробу приховати злочини керівника установи, звинуваченого в педофілії.
Інформація про це рішення стала публічною на початку лютого 2024 року та викликала широкий суспільний резонанс — не лише серед опозиції, а й серед прихильників «Фідес».
Спочатку влада намагалася зменшити значення скандалу, однак після хвилі критики в медіа та протестів біля президентського палацу Новак оголосила про відставку в прямому ефірі. Того ж дня про завершення політичної кар’єри заявила і Варга, яка раніше поставила підпис під указом про помилування.
Менш ніж за півтори години після цього Мадяр опублікував у Facebook допис, де повідомив про звільнення з державних посад, зазначивши, що це сталося з «не професійних причин».
«Я ані хвилини не хочу бути частиною системи, в якій справжні лідери ховаються за жіночими спідницями… Я довго вірив в ідею національної, суверенної, громадянської Угорщини…, але сьогодні мені довелося остаточно усвідомити, що все це насправді — лише красива оболонка, яка служить двом цілям: приховати роботу машини і забезпечити накопичення колосальних статків», — йшлося у його заяві.
Вже наступного дня Мадяр з’явився в ефірі незалежного YouTube-каналу Partizan. Майже двогодинне інтерв’ю стало переламним моментом у його кар’єрі — із маловідомого політика він перетворився на помітну фігуру національного масштабу.
Відео швидко набрало близько 2 млн переглядів — надзвичайний показник для країни з населенням близько 10 млн.
Хоча у виступі не пролунало конкретних звинувачень, Мадяр відкрито говорив про корумпованість і проблемність самої системи влади. Слова політика прозвучали особливо резонансно, адже він виступав не як класичний опозиціонер, а як людина зсередини, яка добре знає механізми функціонування влади та втратила до них довіру.
Таким чином, інтерв’ю спричинило справжній резонанс у суспільстві.
«Перші два тижні (після цього інтерв’ю) були жахливими, бо я втратив усе, я просто зупинив усе в своєму житті… Це був дуже негативний період. Але це тривало лише два тижні. Потім почалася інша історія», — згадував Мадяр.
Першим серйозним політичним кроком для нього став мітинг 15 березня — у День свободи. Політик закликав громадян вийти на акцію в центрі Будапешта.
Пітер Мадяр на мітингу в Будапешті 15 березня 2024 року / © Associated Press
«За оцінками, кількість присутніх склала 30 тисяч осіб — більше, ніж будь-яка з опозиційних партій могла зібрати в одному місці протягом останніх років», — повідомляло незалежне видання Telex.
Під час цього заходу Мадяр оголосив про намір створити власну політичну силу, до якої зможуть приєднатися «усі угорці доброї волі, які бажають працювати на благо своєї країни».
Звинувачення на адресу Мадяра в насильстві
Ще до реалізації своїх політичних планів, наприкінці березня 2024 року Мадяр оприлюднив аудіозапис розмови з Варгою, зроблений у січні 2023 року — за два місяці до їхнього розлучення. На записі Варга, не підозрюючи про фіксацію розмови, розповідає про те, як прокуратура «підчищає» чутливі документи у важливій корупційній справі. Тодішня міністерка юстиції фактично визнала, що система влади в Угорщині набула ознак мафіозної структури, з якої складно вийти.
Згодом у документальному фільмі Мадяр пояснив, що зробив цей запис як запобіжник на випадок можливих проблем із владою для себе і дружини, повідомляє Politico.
Публікація аудіо стала серйозним аргументом для критиків Орбана, які говорили про глибоку корумпованість системи: за їхніми словами, інформація про зловживання була відома на найвищому рівні, але жодних дій не вживалося.
Одразу після цього Варга заявила, що екксчоловік протягом року шантажував її можливістю оприлюднення запису.
«Зараз він використав (цей запис) для досягнення своїх політичних цілей. Така людина не заслуговує на жодну довіру… Це зробив чоловік, якому я подарувала трьох синів…, якому я з любов’ю і надією давала незліченні шанси почати все наново протягом жахливих років насильства у стосунках», — написала вона у Мережі.
Заяви Варги про фізичне насильство з боку Мадяра активно підхопили провладні медіа. Через три дні після початку скандалу політик відреагував. У своєму дописі він визнав, що стосунки з дружиною були складними, але заперечив застосування насильства: «Я ніколи не піднімав руку на матір своїх дітей, а вона на мене — багато разів, і кулаком, і ногою, іноді за присутності свідків, іноді за зачиненими дверима».
Також Мадяр заявив, що проти нього ведеться цілеспрямована кампанія дискредитації.
Як Мадяр почав формувати власну політсилу
Паралельно з інформаційним скандалом Мадяр почав формувати власну політичну силу. Спочатку він розглядав варіант створення партії з нуля, однак через обмежений час перед виборами до Європарламенту вирішив діяти інакше.
На початку квітня 2024 року політик оголосив, що разом із прихильниками братиме участь у виборах від партії «Тиса» — невеликої політичної сили, яка до того мала мінімальний вплив і фактично складалася з кількох активістів. Цю партію заснували мешканці міста Егер, а її діяльність раніше обмежувалася поїздками країною та публікацією аматорських відео.
Мадяр пояснив, що вів переговори з різними політичними силами, однак саме «Тиса» привернула його увагу назвою, яка, за словами політика, має «позитивний та радісний відтінок в угорській культурі та історії».
Річка Тиса для угорців має символічне значення — це важливий елемент національної ідентичності, подібно до Дніпра для українців чи Вісли для поляків. Після втрати частини територій у XX ст. вона також стала символом історичної пам’яті.
Невдовзі після входження до керівництва партії Мадяр розпочав формування команди та масштабний передвиборчий тур країною.
Його кампанія вирізнялася чіткою структурою виступів: основний акцент робився на економічних, соціальних та інфраструктурних проблемах, а також на боротьбі з корупцією. Водночас питання зовнішньої політики висвітлювалися більш узагальнено.
Петер Мадяр про Україну
Позиція Мадяра щодо війни в Україні лишається стриманою: він підтримує Київ у гуманітарному вимірі, однак виступає проти відправлення угорських військових та надання військової допомоги, не підтримує швидке просування країни до членства в Євросоюзі. Також він не схвалює оперативне припинення імпорту російських енергоносіїв, пропонуючи розтягнути цей процес до 2035 року.
Водночас політик визнає дії Росії агресією. У липні 2024 року Мадяр побував у Києві. Приїзд політика збігся із російським ударом по дитячій лікарні «Охматдит», який він публічно засудив. Тоді ж Мадяр доставив гуманітарну допомогу, зібрану його політичною силою. Також він відвідав Майдан Незалежності та Стіни пам’яті поблизу Михайлівського Золотоверхого собору.
«Росія є агресором, а Україна має право захищати свою територію», — заявив тоді в Києві Мадяр.
Петер Мадяр у Києві влітку 2024 року
Під час тієї ж поїздки до України політик вирушив на Закарпаття, де зустрівся з представниками угорської громади. Він також побував на могилах українських угорців, які загинули, воюючи за Україну у складі ЗСУ. Мадяр наголошував, що своїм візитом показав «українським братам та угорцям в Україні», що вони можуть розраховувати на підтримку його країни.
Мадяр критикував часті зустрічі Орбана з президентом Росії Володимиром Путіним, назвавши їх «поїздками одного диктатора до іншого диктатора».
Варто зауважити, що на старті своєї кампанії в інтерв’ю для Klubradio Мадяр виправдовував дії Росії, заявляючи, що напад на Україну нібито був спровокований «американськими ракетними установками». Можливе членство України в ЄС він назвав «ескалацією війни», а перспективу вступу до НАТО — «початком третьої світової».
Однак невдовзі після цього Мадяр опублікував допис у Facebook, де відмовився від попередніх заяв: він прямо назвав Росію агресором, підкреслив, що саме Путін розпочав війну і здатен її завершити, визнав право України на самооборону та нагадав про гарантії безпеки, які Росія порушила.
У Європарламенті партія «Тиса» проголосувала проти надання Україні кредиту на 90 млрд євро. У Брюсселі звернули увагу на те, що це рішення було ухвалене навіть попри відсутність зобов’язань Угорщини робити фінансовий внесок.
Депутатка Європарламенту від «Зелених» Тінеке Стрик називає Мадяра неоднозначною фігурою.
«Це перетворює його на чорну скриньку. Чому він віддасть пріоритет, якщо виграє вибори? Це теж свого рода загадка для ЄС», — зазначила політикиня.
Водночас аналітики припускають, що після приходу Мадяра до влади він може розблокувати рішення про виділення Україні кредиту у 90 млрд євро.
«Я думаю, що (за Мадяра) нам не треба буде вигадувати жодних обхідних варіантів, коли мова йтиме про виділенням нам коштів», — сказала в інтерв’ю «Радіо Свобода» народна депутатка України Марія Мезенцева-Федоренко, яка також обіймає посаду віцепрезидентки ПАРЄ.
Крім того, ймовірно, Мадяр оперативно скасує вето Угорщини на 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії, який планували оголосити ще в лютому — до четвертої річниці повномасштабного вторгнення, однак тоді його заблокував Орбан.
Щодо членства України в ЄС, позиція Мадяра в цьому питанні дещо інша, ніж в Орбана, але не настільки, щоб говорити про радикальну зміну курсу чи появу в Будапешті «романтика української євроінтеграції».
«Що стосується суті, Мадяр часто звучить дивовижно подібно до людини, яку він хоче замінити. Він виступив проти швидкого членства України в ЄС, відкинув можливість надсилання зброї Києву і дав зрозуміти, що винесе питання приєднання (України) до ЄС на референдум — що може цілком зсунути процес з рейок. Нове керівництво в Будапешті, відтак, може не означати відсутності тертя у відносинах з Києвом», — вважає Мартон Ґеллерт із Німецького фонду Маршала США.
Він також нагадав, що Мадяр критикував президента України Володимира Зеленського після його заяв під час виборчої кампанії в Угорщині, коли Орбан блокував пакет фінансової допомоги ЄС для України, натякнувши, що може передати адресу угорського прем’єра українським військовим.
«Жоден іноземний державний керівник не може погрожувати жодному угорцеві. Ні уряду Орбана, що йде у відставку, ні майбутньому уряду „Тиси“. Тому я закликаю українського президента прояснити свої слова, і якщо він дійсно це сказав, то забрати їх назад», — висловився Мадяр.