Британський землетрус. Чи призведе Brexit до розвалу Євросоюзу і як це вплине на Україну

23 червня стало історичним днем для Великобританії - днем референдуму, на якому британці вирішили вийти зі складу Європейського союзу.

Явка в загальнонаціональному референдумі перевищила 70%, а лідер уподобань виборців змінювався кілька разів. Тим не менш, згідно з підрахованими результатами, за вихід країни зі складу ЄС було подано 51,9% голосів, за збереження членства в Євросоюзі – 48,1%.

Якщо подивитися на мапу, як голосували регіони, то стає зрозуміло, що на цьому референдумі столичні жителі та студенти програли сільським жителям, а лібералізм - консерватизму. Та й за даними опитування, опублікованого напередодні голосування виданням The Economist, за вихід із ЄС збиралися голосувати здебільшого бідні й старі прихильники консерваторів. За збереження членства у ЄС висловилася молоді і багаті прихильники демократів та лейбористів, налаштовані на глобалізацію світу. 

За Брекзит (англ. Brexit, слово складається з двох частин - Британія і вихід - англ. exit), агітували представники Партії незалежності Сполученого Королівства (UKIP) та половина консервативних депутатів. Проти виходу виступали Лейбористська партія, Шотландська національна партія, валійська партія Plaid Cymru та Ліберальні демократи.

Основними аргументами прихильників Брекзиту стала впевненість, начебто ЄС стримує розвиток Британії, встановлюючи забагато правил для бізнесу, а також через те, що забирає мільярди фунтів до союзного бюджету. Британія дійсно є однією з країн - поряд з Німеччиною та Францією, - яка дає ЄС більше, ніж забирає.

Також прихильники Брекзиту бажають відновлення контролю над своїми кордонами і над кількістю мігрантів, які приїздять на заробітки до Британії. Адже у ЄС діє принцип свободи пересування не тільки товарів, а й робочої сили, відтак громадянам інших країн-членів ЄС візи не потрібні.

Ці аргументи виявилися переконливими для більшості англійців. Але є тут й інша сторона медалі. Адже з виходом із ЄС Британія позбавиться низки преференцій, як-то безперешкодна торгівля з іншими країнами Євросоюзу. А потік мігрантів, більшість із яких - молоді люди, які хочуть працювати, - лише сприяло економічному зростанню.

До речі, першим на Брекзит відреагував курс фунта стерлінгів, який обвалився до 30-річного мінімуму одразу ж після оголошення перших результатів референдуму. Тепер фунт коштує 1,37 доларів (до цього було 1,5 доларів). Це найнижчий рівень англійської валюти, починаючи з 1985 року. До такої позначки фунт не знижувався навіть у часи світової фінансової кризи.

Крім того, це може призвести до значного зменшення території Королівства Великобританія - напередодні у Шотландії заявили про ймовірність проведення нового референдуму за незалежність у разі, якщо Британія вийде зі складу ЄС. У Північній Ірландії панують не кращі настрої. Більшість населення проголосувала проти виходу з ЄС, адже це призведе ускладнення поїздок через кордон до Ірландської республіки. Відтак, є ймовірність, що у країні, де не так давно вдалося утихомирити криваві повстання, почне наростати невдоволення.

Також прем'єр-міністр Британії Девід Камерон, який виступав за перебування у ЄС та навіть запропонував британцям альтернативну угодою з ЄС, яка б надала Британії ще більш особливий статус у союзі, тепер подає у відставку. "Думаю, буде неправильно для мене намагатися бути капітаном, який веде свою країну до наступного пункту призначення", - заявив Кемерон. 

Поки що складно прогнозувати усі ймовірні наслідки, до яких призведе Брекзит, але це точно негативно вплине на статус Британії на міжнародній арені. Європейський союз було створено після досвіду Другої світової війни з метою посилити співпрацю між країнами. Адже вважається, що країни, які торгують між собою, намагатимуться не воювати одна з одною.

Тепер же Британія лишиться наодинці з собою. І хоча від часу Другої світової минуло вже більше півстоліття і жахіття війни були забуті європейцями, британцям варто було би згадати про вчинену Росією агресію на Сході Європи - в Україні - й зрозуміти, що часи і звичаї не так вже й змінилися і військова загроза може у будь-який момент стати реальністю.

Україну Брекзит також зачепить. Чимало експертів побоюються, що одним з негативних його наслідків може стати ланцюгова реакція з виходу країн зі складу ЄС, що розвалить його. Про референдуми можуть заявити Данія, Нідерланди і навіть Німеччина, у якій настрої відносно ЄС також розділилися навпіл.

Далеко не всі певні, що таке станеться, адже Євросоюз навпаки може отримати додаткове "прискорення" для потрібних реформ і стати ще більш міцнішим. Тим не менш нинішня ситуація надає аргументи євроскептикам всередині України, які намагатимуться збити курс країни на Європу. Деякі експерти вже прогнозують, що ЄС візьме паузу у переговорах з Україною.

У свою чергу перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко зауважила, що Брекзит негативно позначиться на наданні Євросоюзом безвізового режиму для громадян України. "ЄС важко проходить випробування міграційною кризою, Європу накрило цунамі євроскептицизму, там зростає підтримка радикальних і популістських партій. Чи може це відтермінувати безвізовий? Так, на жаль", - написала Геращенко.

Висловився з цього приводу і президент України Петро Порошенко: "Вірю, що, незважаючи на результат референдуму, Британія залишається в Об'єднаній Європі і захищатиме спільні європейські цінності". Згадав голова держави і про санкції проти Росії, висловивши сподівання, що вони будуть продовжені.

До речі, про санкції проти країни-агресора не забув голова МЗС Великобританії Філіп Хаммонд. "Ми домовилися, що санкції проти Росії будуть продовжені в червні. Але завдання полягає в тому, щоб зберегти жорсткість в санкційному режимі і після червня", - сказав британський дипломат в інтерв'ю каналу BBC. 

Хаммонд також висловив думку, що Брекзит неабияк потішить президента РФ Володимира Путіна. "Я підозрюю, що сьогодні вранці він (Путін, - ред.) відчуватиме менше тиску і бачитиме більше перспектив у теоретичному ослабленні санкцій ЄС", - заявив Хаммонд.

Експерти вважають, що Брекзит може стати подарунком для Путіна та нашкодити процесу української євроінтеграції, але водночас вони наголошують, що цей референдум має лишень рекомендаційний характер, тож усе ще може змінитися. На користь цього говорить економічна ситуація Британії, яка погіршується вже зараз і може змінити думку багатьох британців.

Крім того, Британія завжди мала особливий статус у ЄС – вона має свою валюту, свої митні пільги, не скасувала прикордонний контроль у Шенгені тощо. Тож референдум про Брекзит може виявитися просто фінтом для отримання чергових пільг у складі ЄС.

Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ України:

- Почнемо з того, що цей референдум має рекомендаційний характер. Такий самий, який був і в Нідерландах. Тепер слово за британським урядом і парламентом. Як вони шукатимуть вихід з цієї ситуації - це вже покаже найближче майбутнє. Поки що я не чув жодних заяв, можливо вони готуються. Для цього потрібно трохи часу.

Економічні наслідки безумовно будуть. Фунт стерлінгів падає, фондові ринки падають, нафта падає. Це безумовно вже впливає на економічну ситуацію не тільки в Британії, не тільки в Європі, але й у глобальному масштабі. Тож економічні наслідки будуть, хоча, можливо, не такі вже катастрофічні, як про це зараз говорять. Це явне перебільшення, і я не думаю, що ці емоційні сплески триватимуть надто довго. І Британія, і ЄС переживуть цю ситуацію. Я думаю, що ніхто не оголосить про катастрофу, капітуляцію, розпуск чи ще щось у подібному дусі.

У політичному плані це також матиме наслідки. Я погоджуюся з тими оцінками, що на превеликий жаль, це буде потужним сигналом для тих сил в Європі, які критикують ЄС і які дуже хочуть, щоб він розвалився. І тут найголовнішим буде чітка позиція керівництва ЄС, їхня спільна позиція і спільні акції й дії. Вже зараз оголошено про неформальну зустріч лідерів 27-ми країн ЄС. І, думаю, що потім відбудуться й формальні зустрічі на цю тему.

І в разі якщо ЄС зробить правильні висновки з того, що сталося, то він не тільки не постраждає, а, можливо, й виграє, тому що насправді будь-який землетрус має своїм наслідком відбудову. І вона має відбутися з урахуванням тих негативів, які сьогодні об'єктивно спостерігаються у діяльності Європейського союзу. Тому це справді може стати хорошим рестартом для всього цього об'єднання.

Що стосується України, то це жодним чином не має позначитися на наших планах: ні європейських, ні євроатлантичних. Брекзит не означає, що ми повинні відмовлятися від тих принципів, на яких базується Європейський союз. Вони очевидно кращі, ніж пострадянські. Це стабільна економіка, це демократичне суспільство, це свобода людини тощо. Тому коли кажуть, що, мовляв, нам треба так само переосмислити і поміняти свій підхід, я, чесно кажучи, не розумію, про що реально йдеться: чи ми хочем назад у "совок", чи ми хочем вперед до цивілізації. Я думаю, що тут вибір однозначний, і ми повинні робити саме так, як і робили досі, тільки ще більш інтенсивно і ще більш послідовно.

Анатолій Октисюк, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень:

- Референдум у Британії був замішаний на ідеях євроскептицизму і на політичному популізмі прем'єра Девіда Кемерона, який постійно вимагав особливого ставлення до Британії, погрожуючи виходом з ЄС. Брекзит є свідченням кризи Євросоюзу, яка зумовлена кількома чинниками. У першу чергу, міграцією та наявністю таких країн-баластів, які більше проїдають, ніж заробляють, як наприклад, Португалії, Іспанії, Греції.

Брекзит - це безсумнівно перемога євроскептиків й удар по єврооптимістах, що спричинить суттєві політичні труднощі у першу чергу для країн Східної Європи. Адже відомо, що офіційний Лондон завжди виступав адвокатом і партнером Східної Європи - Польщі, країн Балтії, Скандинавії. Так, Британія підтримувала фінансову автономію Польщі, яка не хотіла відмовлятися від злотого і переходити на євро.

Крім того, є велика ймовірність, що Брекзит може запустити ланцюгову реакцію, коли євроскептики почнуть розхитувати ситуацію і піднімати політичні питання щодо референдумів. Якщо так станеться, наступними на вихід з ЄС будуть Данія, Нідерланди, можливо, Швеція.

Все ж таки, я думаю, що питання виходу Британії з ЄС ще не остаточно вирішено. Брекзит спричинить негативні наслідки для самого Лондона. А оскільки референдум не є обов'язковим до виконання, то ще рік-два відбуватимуться відповідні консультації для того, щоб парламент міг прийняти рішення щодо референдуму. І не факт, що рішення буде позитивним, бо навіть у самій консервативній парії вже стався розкол. Може навіть статися розпуск парламенту і дострокові вибори. Брекзит створив передумови для серйозної політичної кризи у Британії.

Паралельно відбуватиметься погіршення економічної ситуації. Тобто Лондон поки лишається в ЄС, але фунт вже стрімко дешевшає, статки британців знецінюються. Тож за рік-два там навіть можуть оголосити повторний референдум.

Що ж до України, то прямого політичного впливу від Брекзиту не буде. Це скоріше стане репутаційним фоном для українських євроскептиків, які будуть говорити, що європейська ідея вже не є такою привабливою, що нам треба якось переформатовувати своє бачення, виходити на якийсь новий прагматичний рівень.

Це стане у нагоді й російській пропаганді. Вже зараз основаною тезою кремлівських пропагандистів є те, що Європейський союз розділило питання російських санкцій. Мовляв, Великобританія виступає за жорсткі дії проти Москви, а стара Європа – за нормалізацію, тож Брекзит став результатом такого політичного підтексту на високому рівні.

Лілія Шевцова, російський політолог:

- Британський землетрус - тільки початок. Німеччину, Францію, Нідерланди, Іспанію незабаром чекають вибори і референдуми. Вихід Великобританії став адреналіном для тамтешніх євроскептиків і популістів, які цілком можуть поставити питання про своє розлучення з Брюсселем.

Брюсселю, який отримав ляпас від британців, потрібно думати про серйозні реформи, які б зберегли єдність Європи. Виникає запитання: де ті європейські лідери, яким це під силу? За відсутності в ЄС Великобританії, яка була м'язом прагматизму і лібералізму, всередині ЄС неминуче виникне новий баланс сил і поки неясно, яким він стане. Швидше за все, посилиться значення франко-німецької осі.

Тим часом, європейський проект втрачає довіру європейців. Так, тільки 44% британців, 39% французів і 47% іспанців ставляться до ЄС позитивно. Але є підстави і для оптимізму - 74% європейців вважають, що ЄС повинен відігравати більш активну роль. Молоді європейці хочуть жити в єдиній Європі і вони вже не хочуть повертатися у національні квартири.

Так, BREXIT - землетрус для Заходу. Але цей струс Заходу був ох як потрібен! Він його розбудив і змусив зажирілі еліти почати думати і боятися! Змусив їх міркувати та шукати шляхи повернення довіри суспільства.

Європа стане картковим будиночком? Киньте! Не стане. Європа буде шукати нові сполучні тканини - повільно, методично і наполегливо. Хоча європейцям доведеться зішкребти багато іржі. І змінити не тільки своїх політичних регуляторів, а й прочистити судини своєї конструкції.

І що увесь цей струс означає для Росії? Ми зі своєї периферії бачимо, як найпотужніша в світі цивілізація почала пошук нових форм життєздатності. Саме ця цивілізація, незважаючи на свою лихоманку, продовжує встановлювати правила гри і прогресу. Тому для Росії так важливо, в якому напрямку рушить Захід. Є ілюзія, що розбрід в Європі збільшує російські шанси половити рибку в каламутній воді. Що ж: це завжди заняття слабких. І воно може дати дивіденди. Тим більше, що європейський популізм так хоче використовувати Росію в своїх іграх.

Захід починає пошук своєї нової істини. Вони врешті-решт розберуться. Це вже не перша криза ліберальної цивілізації. І кожен раз криза дозволяла їй підніматися на новий рівень прогресу. І зараз вони виживуть: змінять машиніста, поставлять новий локомотив і почнуть рух. І нам їх буде не наздогнати. Якщо не зуміємо вскочити в останній вагон.

Оригінал

Андрій Мовчан, директор програми "Економічна політика" Московського центру Карнегі:

- Ніякого виходу не сталося. Сталося обговорення і результат обговорення. Так, це викличе зміну влади в Британії. Але там це нормально - це не Росія. Нова влада тепер піде до ЄС зі значно більш сильною позицією: "Бачите, які ми буйні! Ви з нами обережніше!" Отримає нові пільги та ексклюзивні умови. Проговорить нові закони, в тому числі, напевно, доб'ється, щоб соціальну допомогу платили ті країни, де людина до того працювала і жила, а не ті, куди вона приїхала - ну хоча б перші років 15 - і за ставками тих країн. А потім ця влада скаже: "Ми передомовилися про значно більш вигідні умови. Ми поки залишимося, але результати референдуму ми не забули, у будь-який момент можемо почати процес".

Навіть якщо раптом станеться диво і Британія почне форсований вихід - навряд чи світ зможе це всерйоз помітити. Валюта у них своя й так. Податки свої і так. Візовий режим свій і так. Безмитна торгівля нікуди не дінеться, просто перейде в режим білатерального договору з ЄС. Так, лондонський Сіті втратить якусь кількість банків і компаній. Не дуже багато. Нерухомість у Великобританії не потрібна німцям і французам - вона потрібна китайцям, арабам і залишкам росіян. Від них не відмежуєшся так просто. Ринок праці англійці, може, і прикриють - від поляків і румунів в основному, але і це - навряд чи: одна справа скарги місцевих сантехніків на конкуренцію, а інша - скарги населення на відсутність сантехніків.

Для Росії ця подія нічого не означає. ЄС - не бабуся в окулярах, яку можна відволікти й заплутати. Питанням Британії займаються одні департаменти, Росії - інші. Так що ніякого зниження тиску не буде, скоріше, навпаки - рішення референдуму це удар по credibility євробюрократів і вони не дозволять собі зайвих суперечок на цьому тлі - найближчим часом усі показуватимуть єдність і згуртованість.

Чи розвалиться ЄС? Не знаю точно, в кінці кінців все має колись свій кінець. Але впевнений, що не скоро. І точно знаю, що це голосування не змінило його шанси на життя в гіршу сторону. Швидше, навіть навпаки - якщо Британія виходитиме (повторюся, це досі не очевидно і не буде очевидно завтра), це додасть союзу гнучкості - сьогодні відпустивши Британію, завтра вони зможуть набратися сміливості і викинути аутсайдерів, які тягнуть союз на дно, а післязавтра - ввести загальну фіскальну політику і виправити інші проблеми.

Оригінал 

Ольга Скичко