Буксування безвізового режиму. Коли українці вільно їздитимуть у Європу

Дата публікації
Буксування безвізового режиму. Коли українці вільно їздитимуть у Європу

Дзеркало тижня. Україна

Отримати позитивне рішення ЄС буде можливо лише за умови, якщо більшість із пунктів у рішенні РНБО будуть виконані до вересня-жовтня.

mstyle.lugansk.ua
18 серпня президент Петро Порошенко підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про додаткові заходи щодо безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом.

У роботу над виконанням рішення мають включитися чимало відомств та центральні органи виконавчої влади: Кабмін, Верховна Рада, СБУ, Нацбанк, Держприкордонслужба, Генпрокуратура. На вдосконалення механізму координації діяльності центральних органів виконавчої влади, розробку змін до КПК, завершення будівництва пунктів для біженців, впровадження концепції управління кордонами, впровадження захищеної системи обміну даними тощо РНБО виділяє строки від "невідкладно" до місяця.

Експерти наголошують, що це лише технічні заходи на рівні концепцій, яке українське керівництво мало ухвалити набагато раніше. До речі, саме через пробуксовування виконання Україною Плану дій щодо лібералізації візового режиму став провальним квітневий саміт Україна-ЄС. Тоді українська влада була налаштована дуже оптимістично щодо досягнення домовленості про скасування віз, але марно. Також "безвізові" сподівання не справдилися і під час Ризького саміту у травні.

Мін’юст має вирішити всі питання для безвізового режиму України з ЄС до вересня

Мін’юст має вирішити всі питання для безвізового режиму України з ЄС до вересня

Цього разу Порошенко також заявляє, що очікує від ЄС позитивної рекомендації щодо безвізового режиму. Учора президент мав телефонну розмову з президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером, під час якої співрозмовники підтвердили готовність до започаткування імплементації поглибленої зони вільної торгівлі з 1 січня 2016 року.

Проте експерти з міжнародних відносин у коментарі ТСН.ua наголосили, що порівняно з квітневою ситуацією обставини станом на сьогодні не змінилися. І отримати позитивне рішення ЄС буде можливо лише за умови, якщо більшість із пунктів у введеному в дію рішенні РНБО будуть виконані до вересня-жовтня, коли в Україні перебуватиме чергова моніторингова місія ЄС.

Зокрема, Юнкер зауважив, що представить відповідні рекомендації на розгляд ЄС на основі оцінки досягнутого Україною прогресу до 15 грудня.

Богдан Яременко:

- У порівнянні зі станом на квітень не змінилося нічого, окрім одного невеликого моменту. У квітні був останній оприлюднений звіт моніторингової місії ЄС, яка перевіряла стан виконання Україною робочого Плану з підготовки до запровадження безвізового режиму. Висновки цієї моніторингової групи знайшли свої відображення у політичних рішеннях у травні на Ризькому саміті ЄС, коли було констатовано той рівень прогресу, якого досягнула Україна, і зазначено, що до кінця цього року буде направлена ще одна моніторингова місія, яка повинна перевірити подальший стан виконання Плану. У такому стані ситуація зараз і перебуває.

Власне кажучи, указ президента пов'язаний з тим, що Україна не виконала до кінця План заходів. Хоча напередодні Ризького саміту українська влада достатньо бравурно заявляла про те, що це фактично вирішене питання і безвізовий режим буде оголошений або у травні 2015 року або в січні 2016 року. Тим не менш поки ситуація невтішна.

Кількість заходів, на необхідність виконання яких звертає увагу президент, і їх серйозність говорить про те, що в України дуже мало часу для того, щоб справитися до кінця року. Особисто в мене щодо цього є певний скепсис.

Тим більше у цьому указі передбачено далеко не все, на що звертатимуть увагу члени європейської моніторингової місії, а потім європейські керівники – під час прийняття політичного рішення запроваджувати безвізовий режим чи ні.

Цей указ передбачає фактично необхідність розробки нових технологій і нових механізмів взаємодії між українськими правоохоронними органами, при чому на рівні концепції. А ми кілька років знали, що це треба робити. Тож необхідність зараз вносити такі концептуальні пропозиції свідчить про те, що тут кінь ще не валявся. Адже за тим ці концепції ще треба буде реалізовувати, щоб вони стали реальністю у діях українського уряду. Наприклад, у питаннях щодо того, яким чином функціонують бази даних громадян, яким чином взаємодіють правоохоронні органи у питаннях обміну інформації щодо громадян, щодо перетину кордону.

Є там і достатньо конкретні, нескладні питання, наприклад, будівництво центру для утримання біженців. Але такий пункт один, а решта - це достатньо серйозні речі, які вимагають дуже ретельної взаємодії між дуже великою кількістю відомств, перш за все силових.

Це добре, що українська влада в особі президента нарешті спробувала розібратися, що ж їй треба зробити, щоб отримати безвізовий режим. Але мені здається, що трошки задовго влада збиралася і трошки запізно цей указ вийшов, тому що він фактично готувався після Ризького саміту, готувався три місяці, і у нас до кінця року вже залишилося чотири місяці. Тобто якщо у нас тільки папір підписується три місяці, то очевидно, що виконання величезної кількості пунктів плану, про які йдеться в указі президента, може зайняти значно більше часу.

Через те, з одного боку, я сприймаю цей указ позитивно - добре, що президент бере це під контроль, і те, що це питання обговорювалося на засідання РНБО. Це вселяє певну надію, що керівники ключових відомств, відповідальних за це, нарешті перейнялися необхідністю щось робити. Але, судячи зі складності і кількості завдань, які залишилися, у мене мало оптимізму щодо того, що європейці приймуть рішення про запровадження безвізового режиму на початку наступного року.

Facebook/Олександр Сушко
Олександр Сушко:

- Цей документ містить дуже широкий перелік напрямків, за якими Україні ще треба зробити кроки для того, щоб досягнути критеріїв безвізового режиму, викладених у Плані дій з лібералізації візового режиму. Тобто очевидно, що це є продукт достатньо ретельного опрацювання попереднього звіту Єврокомісії, який був оприлюднений у травні і який містить зауваження до української сторони щодо тих критеріїв, які ще не виконані. Підписаний документ свідчить про те, що принаймні на рівні констатації факту у керівництва країни є певне розуміння, чого бракує для отримання безвізового режиму.

Але там відсутні декілька важливих моментів. Там варто було б також відобразити кроки в напрямку політики подолання дискримінації, з якою у нас є проблеми як на законодавчому рівні, так і на рівні судових рішень. Цього немає в документі і це може бути проблемою.

Крім того, я би звернув увагу на проблему внутрішньо переміщених осіб. Це велика проблема в Україні, яка не відображена у Плані дій з візової лібералізації лише через те що цей план писався ще тоді, коли в Україні не було війни і не було цієї проблеми взагалі. Водночас зрозуміло, що під час оцінки міграційних ризиків - а це дуже важливий момент у прийнятті рішення щодо скасування віз - враховуватиметься стан прав внутрішніх переселенців і ті зусилля, які держава докладає для задоволення їхніх потреб.

Насправді у цьому документі немає пунктів, виконання яких вимагає дуже тривалого часу. Якщо державні органи, уповноважені на виконання цієї політики, поставлять ці завдання у пріоритет, то їх можна виконати протягом кількох місяців. Але у нас є проблема, що ми завжди не дружимо із часом. Ми встановлюємо собі певні рамки, а потім у них не вписуємося. Моніторингова місія ЄС, яка оцінюватиме виконання Україною критеріїв, прибуває до України вже у вересні. У нас лишилося не так багато часу. Тому тут важливо принаймні показати, що ці рішення виконуються. І тоді вже надавати додаткову інформацію.

Тому очевидно, якщо протягом вересня-жовтня не буде готових рішень по абсолютній більшості цих питань, то питання безвізового режиму відкладеться щонайменше ще на півроку. Тобто поки що зберігається теоретична можливість отримати позитивний висновок Єврокомісії до кінця цього року, однак ця можливість не дуже висока. Вона є тільки за умови, якщо абсолютна більшість пунктів буде виконана протягом вересня-жовтня.

Міжнародний центр перспективних досліджень
Анатолій Октисюк:

- Це технічний документ, який визначає порядок організації заходів щодо впровадження безвізового режиму. Тут питання у тому, що, по-перше, у нас досі не виконані формальні вимоги наших європейських партнерів щодо демаркації кордону. По-друге, має бути проведена внутрішня робота із завершення переходу на біометричні паспорти - як закордонні, так і внутрішні. По-третє, мають бути напрацьовані механізми із забезпечення контролю над державними кордонами. Деякі європейські експерти говорять, що Україні варто допрацювати саму процедуру контролю за державними кордонами, адже за їхніми даними найбільша частина нелегалів порушують кордон саме зі сторони Україна.

Тобто нам потрібно виконати комплекс заходів, суто технічних моментів, за які відповідає бюрократія. Але у зв'язку з високим рівнем бюрократизації і слабкої координації, ці питання пробуксовують. Поки ці заходи не будуть вжиті, нам звичайно безвізовий режим ще не світить. У реальності це може бути і 2018 рік.

У першу чергу нам необхідно виробити внутрішню дорожню карту, оскільки у нас дійсно є чимало таких проблем, які не вирішуються. Уряд мав вжити якісь додаткові заходи щодо забезпечення реалізації рекомендацій Єврокомісії ще на саміті Україна-ЄС, тобто ця робота мала би бути виконана майже півроку назад. Йшлося і про створення концепції ідентифікації громадян, осіб без громадянство, тощо, додаткове будівництво пунктів перебування для біженців.

Якщо проаналізувати документ, який підписав Порошенко, там виключно технічні питання, там немає політичних рішень. Він передбачає, що мають бути виконані технічні норми і затверджені концепції тощо. Але на даний момент державний апарат є розбалансованим і не може ефективно втілювати політичні рішення в адміністративні процедури. Зараз, на жаль, державні органи більше зайняті підготовкою до місцевих виборів.

У підписаному президентом документі ціла стратегія, про яку нам європейські партнери говорять уже півтора року. І за великим рахунком безвізовий режим було зірвано саме через те, що у нас не було виконано технічних вимог. Зараз строки, безумовно, також можуть бути зірвані.

Навіть якщо подивитися на те, яким чином виконується угода про асоціацію України з ЄС, то у більшості пунктів ми досить серйозно відстаємо і вони постійно відтерміновуються. Я впевнений, що і в цьому випадку буде постійний зрив термінів. А він відбувається тому що у нас фактично не відбувається реформа державної служби, у ній продовжує панувати колективна безвідповідальність.

Але з іншої сторони це реальний показник, за яким можна оцінити роботу і Міністерства закордонних справ, і взагалі української влади. Скасування візового режиму має стати дійсно успішною історією, адже кожен зможе це відчути. І знову ж таки, коли влада в черговий раз це провалить, це нестиме дуже важкі репутаційні ризики, оскільки наші північні сусіди говоритимуть, що вам обіцяли-обіцяли, але нічого не дали. За великим рахунком це наша відповідальність.

Ольга Скичко

Наступна публікація