Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Чи бути миротворцям в Україні. Експерти оцінили дипломатичну гру проти Росії

ТСН.ua поцікавився в експертів, чого прагнуть українські політики.

Миротворці ООН
gettyimages.com
17 березня Верховна Рада проголосувала за звернення до Ради безпеки ООН і Ради ЄС щодо введення в Україну миротворців.

Відповідну пропозицію президента Петра Порошенка підтримав 341 народний депутат.

У постанові йдеться про те, що миротворчі війська сприятимуть відновленню нормальної життєдіяльності на окупованій території Донбасу, а також забезпечать ефективне виконання Мінських домовленостей.

Тим не менш, як повідомляв раніше ТСН.ua, введення "блакитних шоломів" на територію України малоймовірно, оскільки Росія як член Ради безпеки ООН може накласти вето на таке рішення. А в разі згоди РФ напевно захоче, щоб у складі миротворчого контингенту були і російські війська, з чим не погодиться вже українська сторона. ТСН.ua поцікавився в експертів, яку мету переслідують українські політики і до чого може призвести така дипломатична гра.

Фесенко
www.radiosvoboda.org
Політолог Володимир Фесенко:

- Звернення - це лише початок тривалої процедури, яка може завершитися позитивним результатом, тільки якщо Росія не заблокує відповідне рішення на рівні Ради безпеки ООН.

Насправді це така дипломатична багатоходівка. Піднімаючи цю тему, ми заохочуємо наших міжнародних партнерів у Європі посилювати і зміцнювати місію ОБСЄ. Адже проблеми були ще минулого року, але нічого не було зроблено. А тепер ми говоримо, що ця місія не працює, не виконує свої функції, тому пропонуємо вирішувати питання з миротворцями. І, схоже, що заворушилися - судячи з того, що ОБСЄ прийняв рішення про збільшення місії до тисячі осіб. Це перший ефект.

По-друге, ця тема може зіграти не зараз, а через кілька місяців, коли Мінські угоди будуть порушені або новим наступом сепаратистів, або переговори щодо решти пунктів Мінських угод зайдуть у глухий кут. Ось тоді тема миротворців може постати у новому світлі.

Зараз сепаратисти не виконують Мінські домовленості в повному обсязі, вони порушують режим припинення вогню, не допускають місію ОБСЄ для контролю над відведенням важких озброєнь. А в України тим часом накопичуються аргументи для того, щоб, врешті-решт, сказати західним партнерам: "Ви ж бачите, що відбувається". Порошенко вже почав цю роботу. У Німеччині [під час зустрічі з Меркель 16 березня] він заявив, що є великі проблеми з виконанням Мінських домовленостей.

Поки наші західні друзі не готові визнати зрив мінського переговорного процесу, але це питання часу. З високою ймовірністю, що за кілька місяців все це може зайти у глухий кут. Коли це зрозуміють у Брюсселі, Берліні та Парижі - доведеться шукати інші засоби розв'язання нинішніх проблем.

Микола Маломуж
Офіційний сайт Президента України
Екс-голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж:

- Ніякі іноземні миротворчі сили не зможуть допомогти припинити вогонь і відвести озброєння згідно з Мінськими угодами - вони тільки заморозять конфлікт, що, очевидно, не буде сприяти відновленню миру на Сході. Тому що Росія обов'язково поставить умову, щоб їхні представники були у складі миротворчого контингенту. Це означає знову-таки контроль Російською Федерацією наших кордонів і лінії розмежування. Так було і в Абхазії, Південній Осетії і Придністров'ї,- Путін поставив таку умову і домігся її виконання. Результат відомий.

Ми зіткнемося з тими ж проблемами, що і Грузія з Молдовою. Тому в разі проведення міжнародної миротворчої операції шансів повернути окуповані території Сходу у нас буде дуже мало: вони опиняться у повній ізоляції, і впливати на те, що відбувається там, буде дуже складно. Донбас фактично перетвориться на підконтрольну Росії резервацію.

Нам потрібна ефективна і системна "жива" робота, тобто рішення задач із відведення і потім виведення іноземних військ, відновлення Донбасу в режимі "нон-стоп" під нашим керівництвом із залученням міжнародних організацій та іноземних держав для експертної та донорської підтримки.

Тоді все буде виглядати зовсім інакше - що це наша територія, що ми контролюємо економічну ситуацію, а потім і політичну (це стосується проведення місцевих виборів по всій Україні, включаючи весь Донбас). Головне, що ініціатива буде за нами, і мирний процес буде відбуватися за українськими законами.

Читайте детальніше у колонці Миколу Маломужа на ТСН.иа: Миротворча заморозка

Олексій Мельник
УНІАН
Співдиректор програм зовнішньої політики Центру ім. Разумкова Олексій Мельник:

- Справді Росія зараз має можливість ветувати рішення введення миротворців в Україну в Раді безпеки ООН. Але нашим дипломатам відомий механізм, як Росію можна позбавити такого права. Для цього треба зробити низку кроків, перший з яких - прийняття Верховною Радою постанови про визнання Росії країною-агресором. Серед інших необхідних кроків - рішення Генеральної Асамблеї ООН про позбавлення країни-агресора права вето. Такі прецеденти в історії були і така ситуація не є абсолютно безвихідною.

Що стосується самої можливості введення миротворців, то ключовою перешкодою є те, що у нас поки не створені умови для класичної миротворчої місії, яка забезпечує досягнуті політичні домовленості щодо врегулювання конфлікту.

В ідеалі сторони конфлікту повинні досягти згоди і відвести озброєння, а миротворчий контингент вводиться для заповнення того вакууму довіри, який існує між ворогуючими сторонами, і в процесі своєї роботи забезпечує імплементацію домовленостей сторін конфлікту. Водночас миротворчий контингент має зброю лише для самозахисту і зазвичай не має повноважень для того, щоб наводити порядок в зоні конфлікту.

І тут ключова проблема полягає в тому, що стороною конфлікту зараз є не "ЛНР-ДНР", як у цьому намагається всіх переконати Росія, а Російська Федерація, ядерна держава. І в даному випадку, підміняючи сторону конфлікту цими "ЛНР-ДНР", Росія, по суті, нівелює всі ці домовленості, тому що інша сторона є недоговороздатною. Тобто в будь-який момент вони можуть вчиняти провокації, і все це зводиться, як і в ситуації з першими Мінськими домовленостями, навіть не до початкової стадії, а виводить конфлікт на новий рівень, тобто знову відбувається втрата територій і людських життів.

По-друге, Росія не зацікавлена у врегулюванні цього конфлікту. Поки що немає жодних ознак того, що Росія досягла поставлених цілей чи її переконали в тому, що подальше продовження цього конфлікту буде невигідно їй.

Враховуючи ці обставини, зараз я не бачу можливості реалізації такої ініціативи. Але це може бути використано Україною як черговий вдалий дипломатичний крок, оскільки реакція Росії більш-менш прогнозована, і вона в черговий раз підтвердить свої наміри агресора і відсутність волі до врегулювання конфлікту.

Однак є в цьому і певне застереження, особливо в світлі висловлювання глави МЗС Росії Сергія Лаврова, який чомусь різко змінив позицію щодо миротворчої місії. Це може бути загрозою того, що зараз Росія, підхопивши цю ідею, буде наполегливо пропонувати і Україні, і західним партнерам свій формат миротворчої місії, який, врешті-решт, призведе до того, що ми маємо у Придністров'ї, Південній Осетії, Абхазії. Очевидно, що російські миротворці там знаходяться не для того, щоб підтримувати мир.

Раніше в ООН заявили, що тільки Рада Безпеки має право розглядати ідею відправки миротворців на Схід України. Заступник генерального секретаря ООН з політичних питань Джеффрі Фелтман наглосив, що генсек ООН буде діяти у відповідності з рекомендаціями Ради безпеки.

Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Вибір редакції