Недавня заява Міністерства цифрової інформації про те, що незабаром українці зможуть на законних підставах розраховуватись криптовалютами, викликало нову хвилю дискусій серед учених і фахівців у сфері застосування технології розподіленого реєстру (блокчейн).
Раніше проєкт Закону "Про віртуальні активи" був розкритикований професійною спільнотою через наявність дуже грубих помилок термінологічного та правового характеру. Водночас окрім негативу, що обрушився на проєкт у соціальних мережах, були застосовані рішучі заходи.
Громадська організація "НДЦ блокчейн-рішень" спрямувала зауваження та пропозиції щодо цього проєкту закону його розробникам, але вони не були враховані в повному обсязі. Підсумком протистояння став альтернативний Законопроєкт № 4328 "Про токенізовані активи та криптоактиви", а Верховна Рада України постановила повернути на доопрацювання проєкт Закону України "Про віртуальні активи".
Через наближення дати другого читання проєкту Закону "Про віртуальні активи" Мінцифри заявило про те, що в Україні можна буде легально розраховуватися криптовалютами.
Зворотною реакцією став пост у Facebook, опублікований членом правління громадської організації "НДЦ блокчейн-рішень" Александром Кудь, у якому він навів три головні аргументи неспроможності цього законопроєкту.
На думку вченого, автори активно його просувають у своїх інтересах, незважаючи на:
- фактичне порушення Закону України "Про товарні біржі";
- реальну загрозу колосальної інфляції гривні;
- виникнення прецедентів для легалізації незаконно здобутих коштів і, як наслідок, потенціального зростання корупції.
Докладніше про ризики та наслідки ухвалення проєкту Закону "Про віртуальні активи" читайте за посиланням.