Чому Путін лякає Європу розпадом РФ: Портников про новий чекістський трюк ворога

Днями російський мільярдер Андрій Мельниченко, який посідає восьме місце в рейтингу найбагатших росіян за версією Forbes зі статками близько $20 млрд, у колонці для The Economist описав п’ять можливих сценаріїв майбутнього РФ. Фактично в цій статті він пригрозив Заходу, що сценарій внутрішнього конфлікту й розпаду Росії або її повна залежність від Китаю є небезпечиними для Європи та США.

Також нібито «генерал армії РФ» на умовах анонімності заявив, що Росії загрожують внутрішні збройні конфлікти та розпад держави протягом найближчого року, якщо вона не зупинить вторгнення до України.

Журналіст Віталій Портников пояснив, чому ці два інтерв’ю з’явилися не просто так, а за вказівкою Кремля.

Він нагадав, що диктатор Путін мислить категоріями не класичної війни чи перемовин, а винятково «спецопераціями», що зумовлено його чекістським минулим. На думку журналіста, наразі Кремль розгорнув чергову масштабну інформаційну кампанію, мета якої — змусити Україну та Захід піти на капітуляційні компроміси, використовуючи для цього авторитетні західні медіа й російську еміграцію.

«І от зараз ми спостерігаємо чергову спецоперацію: анонімний генерал та не анонімний мільярдер попереджають нас про жахливі для світу й самої Росії наслідки, якщо війна незабаром не закінчиться. І — вишенька на цьому торті — якісь анонімні джерела в Кремлі повідомляють колегам з агенції Reuters, що Путін, незважаючи на всі ці ризики, готовий продовжувати війну, а ескалація його навіть підбадьорює», — пише Портников.

На його думку, цими меседжами Кремль намагається проштовхнути думку, що якщо РФ стрімко наближається до справжньої прірви, яка загрожує невідомими наслідками й дестабілізацією Заходу, а також посиленням ролі Китаю — а Путін не збирається звертати на це уваги та хоче воювати надалі, — то потрібно докласти зусиль, щоб зупинити війну. І якщо не можна переконати в цьому Путіна, то потрібно переконати в цьому Зеленського.

«Це Україна має піти на можливі й неможливі компроміси, щоб врятувати Захід і дати Путіну стільки, скільки він забажає. Це настільки проста та примітивна спецоперація, що її не потрібно навіть розшифровувати — вона зрозуміла першокурсникові інституту Андропова. Незрозуміло тільки, чому колеги завжди потрапляють на цей гачок», — розмірковує журналіст.

Чому західні журналісти стають інструментами ФСБ

Портников виділяє дві головні причини, чому провідні світові медіа підігрують Луб’янці:

• Помилка копіювання стандартів: західні репортери намагаються міряти Росію мірками демократичного світу. Вони відмовляються усвідомити, що «три анонімні джерела в Кремлі» — це зовсім не те саме, що «три джерела в Білому домі». В тоталітарній системі неузгодженої інформації не буває, а її «злив» завжди є частиною спецоперації.

«А якщо навіть він це собі і скаже, яким чином він доведе свою корисність власній корпорації? Ось тому акредитовані в російській столиці колеги десятиліттями обманюють самих себе та своїх роботодавців — і замість людей, які отримують інформацію, перетворюються на інформаційний інструмент у руках ФСБ», — пояснив він.

• Сліпа впевненість Заходу в компетентності російських емігрантів.

«Це, власне, ізраїльська помилка. В Ізраїлі можуть вважати, що знають іранське суспільство, бо цим суспільством займаються люди, які є вихідцями з Ірану, володіють мовою, стежать за процесами. І можуть до кінця не усвідомлювати, як докорінно змінилася сама тканина цього суспільства після перемоги ісламської революції. Те саме відбувається з російською еміграцією», — пояснює журналіст.

За його словами, для трансляції кремлівських наративів, які мали б переконати Захід, використовуються саме російські емігранти, впевнені в тому, що вони точно усвідомлюють внутрішню ситуацію і мають непересічні джерела.

Але якщо росіяни-емігранти зізнаються, що жоден генерал не говоритиме з ними без відмашки з Луб’янки і жоден мільярдер не даватиме велике інтерв’ю або не писатиме колонку без узгодження цієї колонки у відповідних службах або в адміністрації президента Росії, тоді вони просто залишаться без грошей і роботи.

«Тому головне завдання журналіста — не пропагувати тези, які пропонуються автором спецоперації, а намагатися зрозуміти її мету», — підсумував Віталій Портников.

Нагадаємо, британська газета Financial Times вважає, що Путін не зупиниться щонайменше до 2027 року.

Також у НАТО розповіли, що чекає на Україну в наступні 6 місяців.