Чому штормить Верховну Раду: нардепи масово прогулюють роботу, а критичні рішення — під ударом

Декілька днів українське суспільство спостерігало за фоторепортажами з Верховної Ради: напівпорожня зала, відсутні депутати, а ключові закони не голосувалися. Провідні ЗМІ почали писати про кризу у парламенті та ризик зриву міжнародного фінансування, без якого економіка та рух України до ЄС можуть опинитися під загрозою. Депутати масово пропускали засідання. Вони публічно пояснювали «параліч» Ради «крахом» в монобільшості, політичним тиском, страхом перед перевірками НАБУ та САП, втомою, низькими зарплатами та навіть готовністю скласти мандат.

Що відбувається насправді і як далі можуть розвиватися події — читайте в ексклюзиві TСН.ua.

Верховна Рада на межі кризи чи все ж ні?

Медіа вже кілька днів поспіль активно висвітлюють політичну нестабільність у Верховній Раді. Внутрішні суперечки перетворили парламент на машину, яка стоїть на нейтральній швидкості — законодавчий орган, який мав би бути двигуном держави, був заморожений.

17 березня Bloomberg зробив тривожну заяву: Україна ризикує втратити критично важливі мільярди від МВФ — пакет на 8,1 млрд доларів заблокований через бездіяльність депутатів, а дедлайн фонду не чекає: закони мають бути ухвалені до кінця березня. Агентство підкреслює, що Рада має встигнути проголосувати низку ключових законодавчих змін у межах нової чотирирічної кредитної програми МВФ, затвердженої минулого місяця. За даними Bloomberg, це яскравий сигнал політичної напруженості в парламенті, що ставить під загрозу роботу законодавчого органу та фінансову стабільність країни.

13 березня голова фінансового комітету Данило Гетманцев прямо визнав: «Рада зламалася», а його колишній соратник Олександр Юрченко в ефірі Новини.Live підлив ще більше олії у вогонь: «50–60 “слуг“ написали заяви про складання мандатів». Яскравим прикладом став податок на OLX — ключове зобов’язання перед МВФ, яке 10 березня ледве набрало 168 голосів, і лише 126 із них були голосами «слуг».

24 березня Рада знову не зібралася. На полі залишилися невирішеними реформи ДБР, НКРЕКП, програми МВФ та Світового банку. Про це повідомила очільниця антикорупційного комітету Анастасія Радіна. Але водночас парламент демонструє, що в окремих випадках здатен на консолідовані дії: 10 березня 299 голосами підтримано закон про приєднання до Конвенції проти підкупу іноземних посадових осіб для майбутнього членства в ОЕСР; 11 березня — постанову про створення нової ТСК. Антикорупційний комітет у майже повному складі заслухав АРМА і одноголосно ухвалив звернення до уряду щодо стягнення заборгованостей.

Нардепи «розводять руками»: чому Рада майже не голосувала

Радіна заявляє, що депутати не розуміють, чому уряд може фінансувати будь-які соціальні чи корпоративні роздачі, але соромиться внести законопроєкт про підвищення податків для ФОП — хоча це саме зобов’язання перед МВФ. «Між Радою та урядом немає жодної „понятійки“: одні хочуть бути в білому, інші — цапами-відбувайлами, які мають брати на себе непопулярні рішення. Навіть якщо така домовленість існувала, вона не працює через хаотичну комунікацію, відписки замість конкретних відповідей і ігнорування комітетських процедур», — написала вона.

Інші депутати заявляють про втому від нескінченних наказів уряду Юлії Свириденко, обурюються через невиконані кадрові обіцянки Міндоходів і публічно кажуть про втому та про страх перед НАБУ. Зокрема, в інтерв’ю українському Forbes 13 березня заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець заявив: сьогодні він може впевнено розраховувати лише на 111 депутатів під час голосувань. За його словами, процес збирання голосів у парламенті суттєво ускладнився після гучних підозр від НАБУ та САП щодо п’ятьох депутатів фракції. Також він стверджує, що виклики на допити зачепили й інших парламентарів, що фактично паралізувало роботу монобільшості. За його словами, ситуація погіршується і через внутрішнє вигорання парламенту: десятки народних депутатів уже розглядають можливість скласти мандати.

Втім, нардеп від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин в коментарі TСН.ua стверджує, що «паралічу парламенту немає — є криза більшості і неготовність президентської команди її визнавати і виправляти».

«Усі фракції і групи впродовж останньої сесії наростили підтримку рішень у сфері національної безпеки та євроінтеграції. І тільки „Слуги народу“ знизили. Відповідно є два сценарії — або відновити роботу існуючої більшості (та тут її керівництво демонструє небажання, чи то неспроможність), або формувати нову. Президент сподівається, що, як і раніше, йому вдасться перекласти цю відповідальність на когось. Але це помилка — він лідер більшості. Не Мотовиловець чи Свириденко. Тому і рішення за ним», — каже нардеп.

Юрчишин рішуче відкидає заяву Андрія Мотовиловця про те, що процес збирання голосів у парламенті нібито суттєво ускладнився через гучні підозри від НАБУ та САП.

«Класична історія: хто винен — невістка. Твердження Мотовиловця не відповідає дійсності. Депутати в один день можуть підтримати рішення 300 голосами і тут же провалити інше, за яке „Слуги“ дають 111 голосів. Ті, хто під слідством НАБУ, дуже різно поводяться: хтось демонструє підвищену ефективність, хтось уникає появи в Раді. А тепер по статистиці. За поточне скликання відкрито провадження проти приблизно 40 депутатів. За останній період — щодо семи. Де ті сотні, які бояться голосувати? Плюс кожну підозру депутату підписує генпрокурор Кравченко, призначений більшістю. Один з авторів атаки на НАБУ/ САП у липні. Його більшість теж вважає агентом НАБУ? Тому ще раз: проблема не в НАБУ, а в більшості», — наголосив нардеп.

Ярослав Юрчишин від партії «Голос» у коментарі TSN.ua спростовує і заяви Олександра Юрченка від «Слуги народу» про десятки депутатів, які нібито готові скласти мандати через втому та низькі зарплати.

«Микита Потураєв каже, що такого немає. Слово проти слова. Якщо є заяви, чи можуть їх продемонструвати? Бо це виглядає як чергова плітка. Я відчуваю втому у суспільстві, яке живе вже 14 рік у війні. Звісно, ми теж частина цього суспільства і теж виснажені. Але у нас є вибір: якщо змучився бути депутатом — подай заяву на стіл. Для чоловіків це означатиме долучення до Збройних Сил України, для жінок — за бажанням. Тому, якщо змучилися виконувати присягу депутата, завжди є можливість обрати службу більш почесну. Напевно, саме через це розмов про заяви більше, ніж реальних заяв», — додає Юрчишин.

Народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк оцінив останній пленарний тиждень березня 2026 року як символ повної «паралізації» Верховної Ради. Він розповів, що пропозиції від комітетів навіть не збиралися, а ключові програми, пов’язані з міжнародним фінансуванням — Ukraine Facility, DPO World Bank, IMF — залишилися невиконаними. Железняк підкреслює, що проблема глибша за парламентську кризу — відсутня будь-яка координація між урядом, Верховною Радою та Офісом президента. Спроби зібрати депутатів для обговорення рішень провалювалися, а зустрічі, які відбулися, лише поглибили хаос. За його словами, уряд і ключові міністри не демонструють жодної ініціативи, а ефективної стратегії вирішення кризи не існує.

За словами Железняка, корінь проблеми — конфлікт парадигм. Він зазначає, що «президент і далі розглядає депутатів як „зелені кнопки“, які зобов’язані йому всім, тоді як більшість народних обранців здобули політичний досвід і вважають, що відпрацювали свій термін». Відсутність перспектив у новому політичному проєкті демотивує парламентську монобільшість, а непрозорі фінансові скандали підривають довіру до влади.

Ключова причина парламентської кризи — не брак депутатів у залі, а повний розрив комунікації між урядом і Верховною Радою. Про це 17 березня в інтерв’ю DW заявив заступник голови фракції «Слуга народу» та заступник голови фінансового комітету Олександр Ковальчук.

За його оцінкою, ситуація фактично повторює минулорічний сценарій: міжнародні партнери формують свої вимоги і дедлайни, уряд бере на себе зобов’язання, але парламент про ці домовленості часто дізнається вже постфактум — із медіа. Ковальчук наголошує: проблема не в дисципліні чи відвідуваності — у залі фізично достатньо депутатів, а персональне голосування виключає старі практики «кнопкодавства».

Ба більше, парламент регулярно демонструє здатність давати 270-300 голосів. Але лише тоді, коли ініціативи зрозумілі та обговорені. Якщо ж рішення «спускаються згори» без пояснень — вони провалюються. Версії про те, що на голосування впливає страх депутатів перед антикорупційними розслідуваннями, Ковальчук відкидає. За його словами, аналітика показує: фігуранти справ не змінили ані відвідуваність, ані поведінку під час голосувань. Натомість головний фактор — відсутність системної взаємодії між Кабміном і парламентом, яка фактично припинила існувати. Окремий конфлікт — податкова політика. Уряд, за словами Ковальчука, знову повертається до ідеї підвищення податків, не продемонструвавши результатів у боротьбі з тіньовою економікою. Парламент же не готовий брати на себе відповідальність за новий фіскальний тиск, поки держава не покаже ефективність у наповненні бюджету іншими інструментами. І, за визнанням самого Ковальчука, єдиний вихід — відновлення прямого і чесного діалогу. Але поки його немає, Верховна Рада дедалі більше скочується від кризи до «паралічу».

Ярослав Юрчишин в коментарі TSN.ua заявив, що Кабмін сьогодні ігнорує парламент. За його словами, уряд формує переговорну позицію з МВФ та ЄС щодо чутливих питань, наприклад, податків для ФОП, і пояснює суспільству, що це вимога партнерів. Проте МВФ пізніше повідомляє, що цю умову фактично запропонував сам уряд.

«Все це більшість дізнається з преси, хоча це уряд більшості. Виникають резонні питання: чому під одну гребінку об’єднують і чесних підприємців, і схемщиків? А тут починається друга частина цього марлезонського балету: уряд за дорученням президента вирішує роздати кошти на бензин, сумновідомі “єБачки“. І депутати опиняються у ще більш складній ситуації: уряд нашими руками тисне на бізнес, бо потрібні кошти донорів, а бюджет порожній, а сам виглядає як білий і пухнастий, роздаючи гроші. Логічно, що без взаємодії з урядом парламент не підтримає такі рішення. Ми в одному човні, тому за непопулярні рішення має бути спільна відповідальність. Або їх просто не буде», — додає нардеп.

Юрчишин зазначив, що парламент не блокує те, що пояснено суспільству і погоджено з ним. Якщо ж немає можливості закривати дірки на митниці, боротися зі скрутками і зловживаннями, відповідальність не має перекладатися на легальний бізнес, який працює за законом, особливо в умовах війни. Він також наголосив, що за проблем із коштами варто звернути увагу на витрати уряду на «єБачки» та кешбеки, а не перекладати відповідальність на доброчесний бізнес.

Народний депутат та голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в коментарі TСН.ua визнав наявність проблем у парламенті, однак закликав не перебільшувати масштаб кризи та наголосив, що ситуація залишається контрольованою.

«Чутки про „смерть монобільшості“ передчасні. Так, дійсно проблема є. Причини є всередині парламенту і зовні. Але я не погоджуюсь з тим, що депутати втомились. Точно не більше, ніж військові, медики, вчителі та інші наші співгромадяни. Переконаний, що нам вдасться знайти порозуміння і відновити єдність. Щодо програми з МВФ та допомоги ЄС — їх наявність є критичною для країни. І тут, я переконаний, ми підтримаємо рішення з урахуванням потреб українського бізнесу, суспільства і армії. Однак, консультації можуть розпочатися тільки після того як законопроєкт буде поданий Кабміном до Верховної Ради. Поки цього немає», — пояснив Гетманцев.

Втім, у публічних виступах риторика самого нардепа значно жорсткіша: він фактично констатує глибокий «параліч парламенту». Верховна Рада, за його оцінкою, загрузла у «політичних іграх» настільки, що провалює навіть технічні рішення, які раніше ухвалювалися без дискусій. Блокуються ключові законопроєкти для співпраці з МВФ, а уряд не демонструє послідовності у виконанні власних зобов’язань. Зокрема, про це він заявив під час івенту NV — «Бізнес та євроінтеграція».

«Можна сказати голосно, що Рада зламалася. Те, що відбувається в парламенті, — це велика гра в політику. Колеги перестали замислюватися над питаннями, які потрібні державі, і почали грати в політику», — сказав голова фінансового комітету.

Чим небезпечно, якщо дійсно Рада не відновиться

Україна ризикує втратити $8,1 млрд критично важливого фінансування від МВФ через бездіяльність парламенту. Депутати вже тижнями тягнуть час і не розглядають необхідні законопроєкти. МВФ, другий за величиною донор України, виявляє стурбованість, а напруженість загострюється на фоні блокування Угорщиною та Словаччиною пакету кредитів ЄС на €90 млрд через суперечку щодо нафти. Ці два джерела — ЄС і МВФ — покривають більшу частину видатків країни, і затримка з будь-якого боку загрожує серйозною кризою.

12 березня голова Нацбанку Андрій Пишний у коментарі Bloomberg попередив: якщо Україна не отримає доступу до цих кредитів, залишаються лише два шляхи для покриття дефіциту — внутрішній ринок боргових зобов’язань і монетизація бюджету.

«Мало що можна зробити, щоб замінити таке масштабне фінансування», — зазначив він.

Пишний також очікує надходження грошей ЄС у перші тижні квітня. Додатковий тиск на економіку створює війна на Близькому Сході. Кампанія США проти Ірану може погіршити торговельний баланс і підняти ціни на енергоносії, що додатково загрожує інфляцією. За таких умов кожен день затягування з ухваленням критично важливих законів парламентом — це не лише фінансові втрати, а прямий ризик для стабільності країни та стратегічного курсу України до ЄС.

Євроінтеграція — ще один серйозний виклик для України. Країна зобов’язалася адаптувати своє законодавство до стандартів ЄС, але ухвалення ключових законопроєктів затягується. Через це не тільки гальмується рух України до ЄС, а й відкриття фінансування через програму Ukraine Facility ставиться під загрозу.

Хоча парламент декларує підтримку європейського курсу, на практиці реформи буксують. Наступний етап перемовин із ЄС вимагає не лише ухвалення законів, а й їхнього впровадження на практиці. Більшість змін залежить від рішень Верховної Ради, але ухвалити їх вчасно виявляється складно. Це не поодинокий випадок: наприкінці 2025 року темпи виконання реформ у рамках Ukraine Facility різко сповільнилися. Невиконання 11 заходів у четвертому кварталі збільшило «борг» України за рік до 15 індикаторів — це 27% річного плану. І в першому кварталі 2026-го парламент не ухвалив жодного закону, передбаченого програмою, залишаючи країну на межі зволікання і ризику втрати міжнародної підтримки.

Підтримка євроінтеграції серед українців залишається надзвичайно високою. Згідно з даними соціологічного дослідження Центру Разумкова, проведеного на замовлення Київського Безпекового Форуму напередодні Мюнхенської безпекової конференції (13–15 лютого), 83% українців виступають за вступ країни до ЄС, а 71,3% підтримують членство України в НАТО. Порівняно з вереснем 2025 року, підтримка обох стратегічних курсів зросла, що свідчить про стабільну довіру громадян до європейського та трансатлантичного вектора розвитку країни.

Крім того, парламентарі мають усвідомлювати стратегічну ціну бездіяльності. Україна не може дозволити собі втрачати мільйони євро фінансування через невиконання умов програми Ukraine Facility. Ці зобов’язання — не формальність, а реальні «сходинки» до членства в ЄС. Від того, наскільки швидко та ефективно парламент ухвалюватиме необхідні законодавчі зміни, залежить і фінансова стабільність, і євроінтеграційний прогрес України.

Нестабільність Ради також негативно впливає на довіру громадян до народних обранців, що є небезпечним, особливо для країни, яка воює і має спільними зусиллями щодня боротися проти ворога. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеним від 23 до 29 січня 2026 року, українці мають змішане ставлення до чиновників. Результати показують, що майже половина респондентів (48%) вважають, що серед нинішніх є фахівці, які заслуговують залишитися при владі і після війни. Водночас трохи менше — 42% — впевнені, що нинішня влада повністю дискредитована, і ніхто з її представників не повинен залишатися при владі.

Також під час опитувань у грудні 2025 року лише 12% довіряли Верховній Раді, а 23% довіряли уряду. Внутрішня невизначеність та взаємні звинувачення можуть «розкачувати» ситуацію всередині та надавати додаткове поле для маніпуляцій ворогові.

Окрім цього, нещодавно одразу низка блогерів та Telegram-каналів в унісон почала активно підіймати тему блокпостів біля Верховної Ради та роботи парламенту. Мовляв: «Блокпост треба забрати, щоб люди прийшли та змогли подякувати “втомленим депутатам“». У цьому ж контексті депутат Олександр Гончаренко заявив, що 25 березня в парламентському кварталі нібито готувалися провокації з показовим побиттям кількох «слуг». Мета цих дій, за його словами, — залякати депутатів і змусити їх голосувати відповідно до волі влади. Такі заяви і заклики — не лише політичні скандали. Вони небезпечні для самих парламентарів, підривають безпеку у парламентському кварталі і розхитують довіру громадян. В умовах війни навіть «локальні» провокації можуть перетворитися на поле для інформаційних атак Росії. Для нардепів і влади важливо пам’ятати: кожне необережне слово або відео може стати каталізатором для ворога і вдарити по безпеці країни та самому суспільству.

Як парламент збираються привести до тями

24 березня Давид Арахамія заявив агентству «Інтерфакс-Україна», що ситуація у Верховній Раді залишається під контролем, а парламент працює над поверненням до звичного режиму роботи. Він закликав не перебільшувати проблеми та зазначив, що, попри труднощі, триває системна робота для їхнього вирішення. Також триває взаємодія з урядом на чолі з Юлією Свириденко з метою покращення співпраці між парламентом і Кабміном.

Того ж дня голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев у коментарі TSN.ua заявив: «Чутки про смерть монобільшості передчасні. Так, дійсно проблема є. Причини є всередині парламенту і зовні. Але я не погоджуюсь з тим, що депутати втомились. Точно не більше, ніж військові, медики, вчителі та інші наші співгромадяни. Переконаний, що нам вдасться знайти порозуміння і відновити єдність. Щодо програми з МВФ та допомоги ЄС — їх наявність є критичною для країни. І тут я переконаний — ми підтримаємо рішення з урахуванням потреб українського бізнесу, суспільства і армії. Однак, консультації можуть розпочатися тільки після того як законопроект буде поданий КМ до ВР. Поки цього немає».

25 березня знову здавалося, що Верховна Рада не збереться. Народний депутат Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі повідомив, що на засідання багато парламентарів просто не з’явилися. На опублікованих ним фотографіях видно напівпорожню залу та порожню парковку перед будівлею. Після початку засідання Гончаренко вів стрим, де фіксував низьку явку. Однак, до 10:30 зал поступово почали заповнювати депутати. Незважаючи на сумнівний старт, до зали прийшли понад 300 парламентаріїв, що дозволило продовжити роботу.

Під час засідання Рада ухвалила кілька важливих рішень. Серед них законопроєкт про захист прав неповнолітніх, зокрема дітей, чиї батьки зникли безвісти. Документ полегшує оформлення майна на дітей, знижує бюрократичні бар’єри під час угод, дозволяє в окремих випадках не отримувати дозвіл органів опіки та надає дітям-сиротам доступ до безкоштовної юридичної допомоги. За законопроєкт проголосували 285 депутатів. Нардепка Галина Янченко у своєму дописі підкреслила, що ухвалення законопроєкту про захист прав неповнолітніх — приклад того, що робота парламенту триває, навіть якщо з’являються повідомлення про «парламентську кризу». «Вірю, що діалог між урядом, Офісом президента і парламентом буде ефективним, якщо це буде справжній діалог, а не надсилання токсичних ініціатив у Верховну Раду в форматі “поставили перед фактом“», — додала вона.

Того ж дня Верховна Рада проголосувала за кілька важливих законопроєктів. Серед них — ратифікація фінансової угоди з Європейським інвестиційним банком для покращення доріг в рамках ініціативи ЄС «Шляхи солідарності». Парламент також ухвалив зміни до законів щодо підготовки громадян до національного спротиву, питання нарахування плати за житлово-комунальні послуги та облік збитків у разі пошкодження майна.

Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія у Telegram заявив, що парламент стикається з певними труднощами, але демонструє готовність ухвалювати складні рішення: «Сьогодні Верховна Рада підтвердила, що може діяти в складних умовах… Інтереси держави завжди були і залишаються на першому місці».

На тлі заяв про нібито неефективність парламенту нардеп Ярослав Юрчишин у коментарі TSN.ua наголосив, що Рада працює регулярно і може збиратися позачергово, якщо це необхідно. Він додав, що за наявності адекватних пропозицій від уряду та ефективної комунікації з суспільством і депутатами рішення ухвалюються.

Однак після заяв та продуктивного голосування вже на наступний день, 26 березня, сесійна зала була напівпорожня під час початку засідання. Воно стартувало з мінімальною кількістю депутатів, згодом ще частина народних обранців прийшла з запізненням, коли робота в залі вже тривала.