Чим відрізняються НАБУ, САП, ДБР і ВАКС: хто за що відповідає
Постійні повідомлення від НАБУ, САП та ДБР часто плутають читачів через складні абревіатури та схожі завдання. ТСН.ua зібрав головне про те, як розподілені обов’язки між основними антикорупційними органами України і чим відрізняється їхня юрисдикція.
ТСН.ua розібрався у тонкощах антикорупційної системи України та пояснює, хто і за що відповідає. / © ТСН
У стрічках новин ледь щодня з’являються повідомлення про обшуки, затримання та підозри від НАБУ, САП, ВАКС або ДБР. Через велику кількість абревіатур у читачів часто виникає плутанина: здається, що всі ці органи роблять одне й те саме.
Насправді між ними існує чіткий розподіл ролей, а самі органи мають різні зони відповідальності. Яка між ними різниця, з’ясовував ТСН. ua.
Антикорупційний трикутник: НАБУ — САП — ВАКС
НАБУ, САП і ВАКС утворюють єдиний антикорупційний ланцюжок. Вони працюють у зв’язці, але виконують принципово різні функції, щоб забезпечити стримування та противаги.
НАБУ
НАБУ було створене 2015 року на вимогу західних партнерів для ефективнішої боротьби з корупцією.
Національне антикорупційне бюро — це орган досудового розслідування. На нього покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності. Це 14 статтей Кримінального кодексу.
Але є головна умова — НАБУ працює виключно з топкорупцією. Вони не розслідують хабар викладача у виші чи лікаря в лікарні. Їхні «клієнти» — народні депутати, міністри, судді, прокурори, керівники державих підприємств, підприємств ВПК, а також справи, де сума збитків або хабаря перевищує визначений законом високий поріг.
Працівники НАБУ називаються детективами (вони поєднують функції оперативників і слідчих). У жовтні 2019 року Бюро отримало право вести автономне від СБУ прослуховування фігурантів кримінальних справ, а також упорядковано прийняття на роботу негласних співробітників. Детективи можуть опечатувати приміщення та вилучати документи.
Також НАБУ може отримувати відомості про майно, доходи та використання бюджетних коштів, мати доступ до державних реєстрів та інформаційних систем
НАБУ не може самостійно направити справу до суду чи посадити людину за ґрати. Для цього їм потрібні прокурори САП і для остаточного покарання корупціонерів — судді ВАКС.
САП
САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура) — створена також у 2015 році. Це підрозділ Офісу генерального прокурора, який процесуально керує справами НАБУ.
Прокурори САП наглядають за розслідуваннями НАБУ і виступають за сторону обвинувачення в суді. САП погоджують слідчі дії, підписують підозри або звертаються до суду.
Формально очільник САП підпорядковується безпосередньо генпрокурору та за посадою є його заступником, однак на законодавчому рівні передбачено гарантії незалежності САП від ймовірного тиску.
Якщо говорити спрощеною мовою, то НАБУ розслідує справи, а САП скеровує обвинувальні акти цих справ до суду.
ВАКС
Вищий антикорупційний суд — це спеціалізований суд для покарання топ-корупціонерів. Він був створений 2016 року, а запрацював у вересні 2019 року.
ВАКС складається з Суду першої інстанції та Апеляційної палати. Суд першої інстанції розглядає кримінальні провадження та клопотання, скарги й заяви для розгляду слідчими суддями. Апеляційна палата розглядає подання про визначення підсудності, апеляційні скарги щодо рішень перших інстанцій, скарги на рішення слідчих суддів.
«Ми не маємо сумнівів, що НАБУ, САП і ВАКС справді працюють, але системна робота також виражається й у виправленні наявних недоліків. Це й визначатиме, чи перетвориться кількісне зростання показників на якісний результат», — заявляв навесні цього року старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук.
Але це ще далеко не всі антикорупційні органи України.
ДБР
Державне бюро розслідувань (ДБР) — це також слідчий орган, але він не входить до антикорупційної тріади (НАБУ-САП-ВАКС).
ДБР займається розслідування злочинів, скоєних правоохоронцями, суддями, військовослужбовцями, вищими державними службовцями (експрезидентами, прем’єрами), окрім справ спеціальної корупційної юрисдикції НАБУ.
Спрощуючи, ДБР бере собі справи «меншого калібру», ніж НАБУ. Наприклад, якщо міністр або депутат бере хабар — це справа НАБУ. Якщо хабарі бере голова ВЛК або ТЦК — це справа ДБР. Крім того, ДБР займається не лише корупційними злочинами.
НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виконує виключно превентивні функції та не є правоохоронним органом, що відрізняє його від інших антикорупційних інституцій. Превентивні функції означають, що НАЗК наприклад — перевіряє декларації держслужбовців і політиків, політичні партії, які отримують державне фінансування, забезпечує прозорість політичних процесів тощо.
Нагадаємо, що після звільнення з посади посла України в США Ольга Стефанішина отримала нову підозру від НАБУ і САП.
У САП стверджують, що Стефанішина нібито впливала на призначення очільника НАЗК.
Також її підозрюють у незаконному збагаченні.