Демонстрація Трампа. Чи спробує Путін виміняти Сирію на Україну

Експерти називають ракетний удар США демонстрацією сили та запрошенням Кремлю сісти за стіл переговорів.

Хімічна атака у Сирії та ракетний удар США по авіабазі сирійських урядових сил, який послідував за нею, спричинили новий виток напруги у відносинах Росії з США.

Згідно з домовленостями від 2013 року, Росія взяла на себе зобов'язання знищити запаси хімічної зброї в Сирії. Відтак тепер, зауважив держсекретар США Рекс Тіллерсон, Росія виглядає або некомпетентною, або співучасницею жахливого злочину.

До останнього твердження схиляється постпред США при ООН Ніккі Гейлі. За її словами, Кремль аж занадто швидко став на захист режиму Башара Асада, звинувативши натомість сирійську опозицію у використанні хімічної зброї.

За словами Гейлі, Росія зараз лише втрачає обличчя, покриваючи сирійський режим і його хіматаку.

Політична ізоляція Росії

11 квітня в Італії відбулося засідання країн "Великої сімки", за результатами якого Рексу Тіллерсону доручили донести до президента РФ Володимира Путіна загальну вимогу: припинити підтримку сирійського лідера.

З таким посилом Тіллерсон приїхав 12 квітня до Москви на зустріч зі своїм колегою Сергієм Лавровим.

Щоправда міністри країн "Великої сімки" не змогли домовитися щодо нових санкцій проти Росії та Сирії. Вочевидь дехто з представників G7 все ж таки сподівається на поступливість Путіна у сирійському питанні. Зокрема, від нього очікують відмови від допомоги президенту Сирії Башару Асаду.

Фотогалерея 59 ракет та два есмінці: стали відомі деталі ракетного удару США по Сирії (6 фото)

Хоча це видається фантастикою, зважаючи на заяви самого Путіна, який назвав удар США по сирійській авіабазі "агресією проти суверенної держави, що порушує норми міжнародного права, до того ж під надуманим приводом". Крім того, голова російського МЗС Сергій Лавров ще перед зустріччю з Тіллерсоном зауважив, що світ ставить Росію перед "хибним вибором", висуваючи ультиматум.

Якщо ще недавно здавалося, що Росія відвойовує позиції на міжнародній арені, втрачені після розв'язання конфлікту з Україною, то тепер ставлення світу до Кремля знову погіршується.

Зокрема, і президент США Дональд Трамп, якого довгий час вважали лояльним до Путіна, кардинально змінив свою риторику. "Якби Росія не підтримувала цю тварину, то не було б проблеми", - сказав Трамп у день візиту Тіллерсона до Москви.

Зі свого боку у російському МЗС також констатують погіршення відносин із США, які "переживають найскладніший період від часів холодної війни". А Путін своєю чергою поскаржився на "деградацію рівня довіри" до США за президентства Трампа.

Українське питання

Паралельно з консолідацією міжнародної спільноти проти Росії через хіматаку в Сирії не забувається й українське питання. На тому ж таки засіданні G7 було констатовано, що санкції проти РФ триватимуть, допоки Кремль не стане на шлях виконання Мінських угод.

"Ми визнаємо відповідальність Росії у конфлікті в Україні та підкреслюємо ключову роль у відновленні миру і стабільності в країні шляхом вжиття всіх необхідних кроків для покращення ситуації. Поведінка Росії не відповідає правилам міжнародного порядку, які ми готові захищати та відстоювати", - йдеться у спільній заяві міністрів закордонних справ країн "Великої сімки".

Увагу до української тематики привернуло і риторичне запитання, яке Рекс Тіллерсон поставив своїм колегам на саміті: "Чому американські платники податків повинні турбуватися про конфлікт в Україні?" Воно справило враження, ніби Білий дім готовий послабити санкції проти РФ і дозволити Україні повернутися в орбіту впливу Росії, писали ЗМІ.

ВідеоПутін підтримує тварину – так Трамп охарактеризував російсько-сирійські відносини

Пізніше у Держдепі пояснили, що метою цього риторичного прийому було зовсім інше -заклик до ЄС не скасовувати антиросійські санкції. І в Європі це розуміють. Як розуміють і те, що Штатам не потрібна слабка і розколота Європа, зауважив голова французького МЗС Жан-Марк Ейро.

Тим не менш все ж таки прокотилася вже традиційна хвиля побоювань, що російська сторона під час перемовин з американцями зможе обміняти Сирію на Україну. Водночас експерти відкидають таку ймовірність саме зараз, адже Трамп цим ракетним ударом продемонстрував, що став якщо не на стежку війни, то принаймні виступив з позиції сили у цих перемовинах.

Григорій Перепелиця
Главред
Григорій Перепелиця, професор КНУ ім.Т.Шевченка експерт-міжнародник:

- Треба очікувати посилення конфронтації між США і Росією, тому що Росія так просто з Сирії не піде, оскільки має там домінуючу стратегічну позицію.

Режим Асада значно зміцнів останнім часом, Росія контролює всі ключові стратегічні позиції і має воєнне домінування, тому Путін не буде просто так здавати ці козирі Трампу. І більше того, генерал прес-служби Генерального штабу ЗС РФ вже заявив, що вони посилюватимуть воєнну присутність в Сирії, поставлять нові комплекси С-400. Крім того, Росія розірвала меморандум, який був підписаний російською та американською стороною, про попередження воєнних дій в Сирії, щоб уникнути випадкових бойових зіткнень. Тобто Росія готується до відкритої воєнної конфронтації.

Загроза того, що Путін виміняє у США Україну на Сирію, була досить реальною з січня, з обранням Трампа. Зважаючи на перші його наміри щодо Росії, там була велика вірогідність, що Україна стане предметом торгу. Але ми бачимо, що тепер ця загроза значно відсунута.

Більше того, Трамп також налаштований на застосування сили. Ці демонстративні удари по військово-повітряній базі у Сирії, з якої здійснювалося нанесення ударів з хімічною зброєю, принесли Трампу великі політичні дивіденди - як у міжнародній політиці, так і всередині країни. Ми бачимо, що тепер уже питання, пов'язані з імпічментом Трампа або з розслідуванням зв'язків його оточення з російськими спецслужбами, відійшли на другий план. І, власне, підтримка Трампа всередині США та закордоном значно зросла, тому Трамп буде використовувати такі силові заходи для зміцнення своїх позицій у подальшому.

Зараз виникла пауза. Хід за Росією.

Богдан Яременко
УНІАН
Богдан Яременко, голова Фонду "Майдан закордонних справ":

- Щойно ми, здавалося б, звикли до факту, що в Росії є військовий потенціал, який не може ігнорувати жодна держава світу, включно зі США.

Щойно побачили російський авіаносець, хоч і трохи кумедний, а до того три роки слухали про "смєющієся іскандери" і надсучасні російські засоби протиповітряної оборони.

Щойно, здавалося б, ми зрозуміли, що треба вчитися якось жити і виживати з цією бідою.

І тут прилетіли "Томагавки". А за ними – Тіллерсон, який нібито настільки проросійський, що навіть отримав орден "Дружби народів" особисто з рук Путіна.

І все. Бобік здох.

Супердержави не приймають у себе міністрів закордонних справ країн, які щойно завдали по ним чи по їхнім інтересам ракетний удар. Цього не роблять навіть несупердержави, якщо у них є почуття гордості.

Супердержави не дозволяють іноземним міністрам закордонних справ виставляти собі публічний ультиматум: ви подумайте і вирішуйте, з ким ви, – Асадом чи США?

І хоча технічно все трохи складніше, але навіть публічні дискусії на тему – чи ви нас обманули щодо сирійської хімічної зброї, чи просто некомпетентні (некомпетентні дурні – так не прозвучало, але читалось) – цього теж супердержави не повинні дозволяти з собою робити.

Нинішню ситуацію із супердержавою на розкарячках бачать усі інші. І не лише українці, яких це надихатиме із ще більшим натхненням звільняти Батьківщину від російських військ. Це бачать не лише європейці, які й так вже, схоже, дійшли не лише висновків, що таке Росія, але і склали плани, що з нею робити.

Читайте більше у блозі Богдана Яременка: Несупердержава

Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень_2
УНІАН
Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень:

- У певному сенсі Кремль уже відповів на ультиматум, зокрема заявами про те, що США перейшли червону лінію, а Росія не здаватиме свого союзника. Тож поки що не видається, що Росія готова йти на поступки по Сирії.

В Росії доволі раціонально поставилися до удару, вони побачили, що США не готові до прямої конфронтації, принаймні поки що. Цей удар був демонстраційним і скоріше був запрошенням до діалогу і до початку переговорів з позиції сили.

Оскільки наразі немає чітко визначеної американської стратегії, то говорити про цей удар як про початок чогось нового в російсько-американських відносинах ще зарано.

Але разом з тим це очевидно новий погляд і спроба переформатувати ці відносини в контексті а-ля Рейганівської політики. Щоправда, до Рейгана з його відомою промовою про знищення Радянського Союзу як імперії зла це поки що не дотягує.

Водночас усе йде до ескалації напруги у російсько-американських відносинах. Останніми роками росіяни активно гралися у підвищення ставок, жодного разу не йдучи на поступки, незважаючи на санкції. І поки що це спрацьовувало. Навряд чи зараз можна досягти посилення антиросійських санкцій, адже противники цієї стратегії посилаються на те, що санкції нічого не дають і не змушують Путіна йти на поступки.

Цим ракетним ударом Трамп також підвищив ставки. Але ця гра небезпечна тим, що у ній є лише один шлях - тільки вгору, тільки на підвищення ставок. Це і є ескалація.

Побоювання того, що Путін почне вимінювати Сирію на Україну, існують з 2014 року, але кожного разу вони не справджуються. Мені здається, якщо цього не сталося тоді, то цього не станеться і зараз. По-друге, це два процеси, які існують паралельно і мають кореляцію лише у певних моментах. Але не можна сказати, що вони не взаємозалежні. Від того, чи зазнає Росія поразки в Сирії, до певної міри залежатиме і ситуація в Україні.

Зазвичай поразка у війнах спричиняла в Росії тягу до різних реформ, до змін, до трансформації, перебудови тощо. І це завжди був унікальний шанс для різних народів, щоб звільнитися від тиску Москви та відновити справедливість, яка часто страждала під утисками Росії.

Ольга Скичко

ВідеоРада безпеки ООН знову голосуватиме за резолюцію у зв’язку з хімічною атакою в Сирії

Залиште свій коментар