День перемоги і "Безсмертний полк". Чи відроджується в Україні "русский мир"

Сутички і провокації 9 травня продемонстрували, як легко в українському суспільстві може статися розкол. 

Цього року День перемоги над нацизмом пройшов дуже бурхливо. Відбулося чимало сутичок, які завершилися численними травмами і затриманнями.

Через це свято в Україні вже третій рік поспіль відбуваються заворушення. Усе почалося 2015 року після того, як Верховна Рада ухвалила закон про заборону пропаганди комунізму та нацизму. Цей документ визнає комуністичний тоталітарний режим 1917-1991 років в Україні злочинним і таким, що здійснював політику державного терору.

СУТИЧКИ І ПРОВОКАЦІЇ

Серед іншого закон забороняє і комуністичну символіку. Саме через неї відбулася більшість із сутичок 9 травня. Так, у Дніпрі конфлікт між молодиками спортивної статури та ветеранами АТО розгортався просто на очах у поліції. Через незадовільну роботу правоохоронців полетіли голови місцевих керівників Нацполіції.

ВідеоУкраїнці відзначили 9 травня з сутичками, провокаціями та забороненою символікою

Тим часом у Харкові сталася бійка між групою людей, які несли плакати з намальованими георгіївськими стрічками, та молодими людьми з прапорами України. Примітно, що георгіївська стрічка в Україні наразі не заборонена. Законопроект щодо цього, поданий Верховній Раді ще у березні 2016 року, досі не проголосовано. 

Проте люди не нехтували і забороненою символікою. Наприклад, в Одесі поліція затримала водія за прапор з серпом і молотом на червоному тлі. Його судитимуть за статтею "Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів". І таких, як цей водій, було десятки.

Водночас провокації відбувалися і з протилежного боку. На Алеї слави в Одесі бійка виникла після того, як екс-глава Одеської організації "Правий сектор" Сергій Стерненко підняв портрет із зображенням Романа Шухевича серед людей, які тримали портрети своїх родичів, учасників Другої світової війни. А в Києві члени руху ОУН жбурляли по учасниках акції "Безсмертний полк" різноманітні предмети.

До речі, Добровольчий рух ОУН мав на меті взагалі зупинити цю акцію, але вранці 9 травня їхній офіс було заблоковано правоохоронцями з метою недопущення заворушень.

БЕЗСМЕРТНИЙ ПОЛК

Ідея проводити акцію "Безсмертний полк" народилася в Росії і спочатку не мала назви. Це була винятково громадська ініціатива, її суть полягала у тому, що 9 травня люди збиралися з портретами родичів, які брали участь у Другій світовій війні, і влаштовували ходу.

Лише кілька років тому вона отримала назву "Безсмертний полк" і мільйони учасників. Її почали проводити у багатьох росмійських містах і за кордоном.

ВідеоБійкою та масовими затриманнями закінчилась проросійська акція "Безсмертний полк" у Києві

Зараз її організацією займається прокремлівський Загальноросійський народний фронт. А за повідомленнями ЗМІ, не всі учасники приходять на неї добровільно.

Проведення цієї акції в Україні після початку російської агресії тісно пов'язано з провокаціями та розхитуванням українського суспільства. Те саме відбулося і цього року.

Президент Петро Порошенко, виступаючи 9 травня з промовою, назвав акцію "Безсмертний полк" взірцем витонченої політичної спекуляції Кремля.

Водночас експерт з безпеки, генерал Микола Маломуж наголошує, що заворушень можна було уникнути, якби правоохоронці заздалегідь підготувалися до викликів, про які вони не могли не знати.

Крім того, зменшити кількість провокацій могла б відповідна інформаційна кампанія і централізована організація урочистостей державою, адже в акції "Безсмертний полк" брали участь не винятково провокатори і проросійські політики, але і ветерани, і люди, які бажали вшанувати пам'ять загиблих. І вже за звичкою - саме 9 травня.

8 ЧИ 9 ТРАВНЯ

Ще одним підводним каменем святкування Дня перемоги є дата. Україна, як за часів Радянського Союзу, традиційно відзначає його 9 травня. Ця дата затверджена законом 2015 року, щоправда назву державного свята було змінено з радянського "Дня перемоги" на "День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні".

Але насправді акт про капітуляцію Німеччини було підписано 7 травня. Наступного дня документ набув чинності. По факту це була перемога і відтоді весь світ відзначає День пам'яті саме 8 травня.

Причиною плутанини стало честолюбство Сталіна, який домігся перепідписання акту (детальніше про цю цікаву історію розповів історик Юрій Гудименко у блозі "Міфи війни. Що святкуємо і чому"). 

Штовханина, затримання і димові шашки. Як у Києві відбувається марш "Безсмертний полк"

Таким чином в СРСР Днем перемоги стало 9 травня, коли про неї оголосили радянським громадянам. А перший підписаний акт радянська пропаганда назвала не інакше як "попереднім".

Сучасна російська пропаганда не відстає і на основі цієї відмінності у датах намагається посилити вже існуючий поділ у свідомості росіян на "своїх" і "чужих". Приєднання України до всього світу у вшануванні Дня перемоги 8 травня російські медіа представляють не інакше як неповагу українського керівництва до минулого і до участі ветеранів у Другій світовій війні.

Найбільш небезпечним є те, що російська пропаганда вривається й у свідомість українців. Наразі виникають значні побоювання того, що наразі зміцнюється підґрунтя для надання другого дихання ідеї "русского мира" в Україні та укріплення позицій проросійських політиків.

Незважаючи на зростання патріотичних настроїв в Україні, політичні експерти все ж наголошують на сильному російському впливі.

Микола Маломуж, генерал, експерт
Сайт президента України
Микола Маломуж, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України:

- Ситуацію потрібно оцінювати не з негативних концепцій. Ми можемо, звичайно, заганяти ситуацію у кут, називаючи акцію "Безсмертний полк" проросійською, але тоді ми стверджуємо, що всі ці люди належать до проросійських сил. Але там були і справжні ветерани. Тож у першу чергу ми говоримо про День пам'яті, якому і громадськість, і державні органи віддають дань.

Але безперечно, що у цей день відбулися спроби окремих сил, і з Російської Федерації, і проросійських сил всередині України, використати цю ситуацію у своїх цілях, що призвело до провокаційних дій.

Ми ще за 10-15 днів попереджали, що в Києві, Одесі, Дніпрі, Миколаєві, Херсоні та Харкові можливі такі акції з метою нагнітання ситуації. Тож правоохоронним органам, в першу чергу СБУ, розвідувальним органам, поліції потрібно було опрацювати модель на упередження з лідерами громадських організацій, екстремістських структур. Потрібно було офіційно попередити їх про недопущення таких акцій, про кримінальну або адміністративну відповідальність.

Цього у низці міст зроблено не було, а тепер ми шукаємо, на кого перекласти провину. Дійсно, ініціатива з "Безсмертним полком" прийшла з Росії, але там були і реальні ветерани, і люди які мають політичні й соціальні погляди. Звичайно, якщо вони порушують, використовуючи заборонену символіку, то правоохоронці мають право затримати їх. Але ми мали захистити людей, а не звинуватити в чомусь. Тому що це дуже легко сказати: ось є ворог, і він все це організував.

Насправді урочистості потрібно було проводити під егідою держави, органів управління, гуманітарних органів, які мають брати на себе функції організації і, можливо, участі. І тоді жодних впливів не було б.

А так, замість того, щоб щось робити, вони лише розкручують ситуацію, що цей "Безсмертний полк" - проект Кремля. Так, ідеологічно росіяни можуть це робити. Але ми маємо власний народ, власну основу, власні традиції і власні втрати у Другій світовій війні. Саме це ми маємо відзначати і робити це маємо у державному форматі з відповідною інформаційною підтримкою.

Політолог, професор Києво-Могилянки Олексій Гарань
УНІАН
Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи":

- Я думаю, що "русский мир" зараз не отримує жодного нового дихання. Є соціологія, яка свідчить про зростання українського патріотизму, причому як на Півдні, так і на Сході. А рейтинги Євразійського союзу обвалилися. Зміна тенденцій очевидна.

Інша річ, що ці марші "Безсмертного полку" були провокативними. Але ми могли би не перебільшувати їхнього значення. Зрештою, частина людей, які зібралися пройти з Арсенальної площі до Алеї слави, можливо, і не бажали якоїсь політизації. Ми маємо розрізняти тих, хто продовжує відзначати саме 9 травня, а не 8-го, як зараз робить вся Європа і як ми намагаємося тепер робити. Я б не перебільшував значення цього, але є провокатори, є Росія, яка намагається це використати і штучно дестабілізувати ситуацію.

Я хотів би зауважити дестабілізуючу роль тих, хто називає себе патріотами. В результаті дій таких людей, як Микола Коханівський (керманич ОУН, - ред.) ми отримали сутички і картинку, яка вже потрапила у європейські новини. Цього можна було уникнути. Адже насправді ці дії "патріотів" лише дестабілазували ситуацію, а не зробили краще.

Так, нас спеціально провокують цими георгіївськими стрічками. Але давайте залишимо цю справу поліції. Це їхні повноваження - затримувати тих, хто піднімає заборонені символи. Поліція могла впоратися і без Коханівського.

На жаль, георгіївська стрічка законодавчо наразі не заборонена, бо не відноситься до комуністичної символіки. До речі, її розкручувала ще Партія регіонів. Я пам'ятаю всіх цих діячів - ту саму Герман і інших регіоналів.

Зараз георгіївська стрічка перетворилася на символ "русского мира". А до Другої світової війни вона має дуже віддалене відношення. Її використовували в орденах ще за часів царської Росії, пізніше вона з'явилася у відзнаках білогвардійців та власівців. А в Радянському Союзі, коли Сталін під кінець війни почав відроджувати міфи і символіку Росії, то ця стрічка з'явилася в ордені слави 1943 року і медалі за перемогу над Німеччиною.

Політолог Павло Кругляковський
Facebook/Павло Кругляковський
Павло Кругляковський, політичний консультант:

- Є велика різниця, як ці акції проходили у Києві та інших містах, зокрема у Дніпрі. У Києві було очевидно, що поліція і Служба безпеки заздалегідь підготувалися до подій і керувалися політикою "попередити", а не "розбиратися з наслідками". Це було зокрема помітно і по тому, що відбувалося біля офісу Добровольчого руху ОУН.

А ось у Дніпрі все вийшло з-під контролю. Тепер на це доводиться реагувати і голові МЗС Авакову, і генпрокурору Луценку.

Судячи по тому, що відбувалося у містах, можна сказати, що у це вкладаються російські гроші. І це виглядає як нова хвиля російського впливу в Україні.

Є таке поняття як м'яка сила. В умовах, коли застосування жорстокої сили неможливе, я маю на увазі конфлікт на Сході, тобто відкрито Росія діяти не може, вона робить ставку на м'яку силу, тобто на громадські рухи, політичні проекти з очевидними проросійськими політиками.

Справа в тому, що українське суспільство, в тому числі політична еліта, так влаштовані, що вони допускають присутність різних ідеологій, жорстко їх не обмежують. І на цьому грає Кремль. Це такі пробіли демократичних режимів. І цим можна скористуватися не тільки в Україні, але і в Європі в тому числі.

Такими акціями на кшталт "Безсмертного полку" також активізується електорат "Опозиційного блоку", який за останній рік дещо розпорошився на інші політичні проекти. Щоправда для підтримання електорату у такому стані їм доведеться регулярно підкидати відповідні інформаційні приводи. І логічно, що таке роблять, виходячи з того, що найближчим часом можуть бути дострокові парламентські вибори, тому що довго тримати у такому напруженому стані електорат неможливо.

Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: